"Мистецтво читати новини... " - Тарас Чорновіл

"Мистецтво читати новини... " - Тарас Чорновіл

А таке існує? Ніби ж досить лише розібратися, чи не фейк. А решта все просто і ясно: добра новина - вона й в Африці добра... Нам, звісно, і з першим бар'єром (фільтрування фейків) ще вовтузитися. Але тут не про це.

От беремо справжню, точну й перевірену новину сьогоднішнього дня: в Африці (не дарма ж про неї згадав на початку) пірати відпустили наших захоплених понад два місяці назад сімох моряків. Новину з гордістю за досягнуте повідомляє вітчизняне МЗС, особисто Кулеба озвучив повідомлення. Не забув згадати й про ще одного звільненого моряка, захопленого в полон з іншого судна.

Чи ця новина позитивна? Безумовно. Звільнили з дуже небезпечного піратського полону наших громадян, які могли загинути або навіки згинути рабами в копальнях екваторіального Конго чи сусідніх держав. Чи долучилося якимось чином до цього успіху наше МЗС? Якимось чином, звісно, але долучалося. Отже, новина позитивна й правдива, тому записуємо її в парадний альбом із заголовком "ПЕРЕМОГА"?

Стоп! А тепер повертаємося до мистецтва читати новини. Адже нам чесно (цього разу, так буває не завжди) надали майже всю повноту інформації. І, загалом, це навіть не їхня вина, що з усього набору фраз ми прочитали лише оте сакраментальне "Перемога". Ніхто не приховує, що на судні під чужим прапором було 17 моряків з різних держав, а з них лише 7 українців. І в новинах прозвучало, що після захоплення судна та перевірки документів усіх інших інших рухати не ризикнули. Тільки семеро наших громадян залишилися заручниками піратів. Це була невелика піратська банда, яка не ризикнула транспортувати захоплене судно до своєї бази та відбивати атаку сил спеціальних операцій якоїсь із країн, чиї громадяни були на борту. Такі малі групки просто захоплюють заручників і вимагають від судновласника викупу.

І весь цей час тривали переговори власника судна з терористами. На відміну від уже розгромлених сомалійських піратів, бандити західного побережжя Африки не такі самовпевнені й жорстокі. Та й за ними нема такого довжелезного ланцюга зацікавлених осіб і структур, як і міжнародного прикриття. Тому з ними частіше й ефективніше проводять переговори й досягають компромісу щодо викупу за судно чи екіпаж. Такі переговори, щоб не стимулювати піратство й не нариватися на звинувачення в незаконних проводках коштів, завжди ведуть строго в таємниці. Навіть про найбільш нашуміле звільнення судна з нашим екіпажем "Фаїна" ми знаємо не більше 10% усієї правди.

То виходить, що новина хороша, але це аж ніяк не перемога? Громадян інших країн поспіхом відпустили, бо в їхніх урядах знають кому і як пригрозити (пірати Гвінейської затоки мають ниточки, які ведуть до певних доволі вразливих персонажів на березі - в кількох тамтешніх столицях) або як самостійно провести спецоперацію в піратських гаванях дельти Нігеру. З деким, раз обпікшись, узагалі справу мати бояться. А українці виявилися єдиними беззахисними на борту. Ні, за них турбувалися й боролися. Рідні й близькі. Потім наше МЗС під тиском родичів стало шукати власника судна й вести з ним переговори, а потім радісно першим сповістило про звільнення наших громадян. Цитую дослівно: «Звільнення наших моряків є результатом злагодженої, наполегливої роботи українських дипломатів та судновласника, який був активно задіяний у процесі перемовин з піратами», – повідомив заступник міністра закордонних справ Євген Єнін. Ага! "Ми пахалі - я і трактор..." А сказати, що судновласник сам шукав посередників із викрадачами, сам домовлявся, сам сплатив (чи не сплатив - про це інформацію не розголошують) викуп. А наші лише "тримали руку на пульсі й після звільнення забрали моряків до нашого консульства й оперативно видали їм документи для повернення в Україну та провели на літак додому. Хоча й на цьому спасибі...

До речі, повноцінно побачити "ефективність" деяких наших урядовців можемо в тих випадках, коли власник не бажає йти на переговори й платити викуп. Так теж часто буває. Тоді наші моряки надовго залишаються в полоні чи в тюрмах. І я навіть не хочу тут винуватити наших дипломатів - не завжди в їхніх силах виправити ситуацію. Позитивний приклад "Фаїни" - радше виняток із правил. та й то завдяки дійсно пасіонарній позиції міністра Володимира Огризка. Тому в нинішніх обставинах не варто собі приписувати чужу перемогу.

Відмітьте: це не стаття про те, які в нас нечесні чиновники. Вони ж усе правдиво сказали. Ну може щось не договорили. Це лише замітка про те, як непросто лише за заголовком і умисно прикріпленим емоційним фоном зрозуміти справжню суть новини, навіть коли від нас нічого особливо й не приховували. Отаке воно мистецтво читати новини.

Тарас Чорновіл


Loading...