Раніше – у розвинених суспільствах і сьогодні – мудрі меценати й впливові політичні діячі намагалися вкладати в мистецтво великі кошти. Робили вони це часом не заради самого мистецтва (хоча й поціновувачів дійсно було чимало).
Вони підсвідомо відчували (відчувають) у мистецтві силу. Духовну, інтелектуальну, психологічну. Залучити до своїх енергій та стратегій генія на зразок Мікеланджело, Баха, Генделя чи Ліста – це був потужний внесок у власний імідж. А також – у власне безсмертя.
Нам, українцям, такі енергії передали генії слова, звуку, пензля, різця. І коли ми усвідомлюємо ті енергії, то відчуваємо себе індивідами, суб’єктами, знаємо, що в нас є опертя…
Фашистсько-більшовицькі верховоди мистецтво й літературу взяли в заручники і, перетворивши їх на прислугу, примусили виконувати свої забаганки. Непокірних демонстративно знищували. Або створювали умови на самознищення. Оскільки мистецтво і прагнення людини до щастя є підвалиною цивілізації, то фашистсько-більшовицька система зупинила цивілізаційні процеси й відкинула духовний розвиток людини до розуму ссавців.
Деградація цивілізації середини ХХ століття не скінчилася з закінченням Другої світової війни. Кінець ХХ століття породив ілюзію розвитку. Насправді технологічний стрибок не був якісним суспільним явищем. Так, він зумів розв’язати багато соціальних проблем, але не зробив найважливішого – не окреслив напрямок розвитку цивілізації.
Він лише виокремив певну категорію людей, які, заволодівши ресурсами і владою та з допомогою технологій, змогли підкорити свідомість мас.
Найгірше – у спадок від ХХ століття світ з охотою прийняв тотальні брехні. Сотні мільярдів доларів витрачаються не на розвиток людини, а на засвоєння брехні. На деградацію.
Та якщо західна цивілізація, яка на перше місце поставила права людини, зуміла організувати противаги (розвиток мистецтва, літератури, свободу слова, дотримання законів), то схід і не підступився до зупинення деградації. Вона розповзається, як зараза і поки що не має антидоту… Його просто заблоковано.
Мусимо визнати – деградація глибоко заповзла і в українське тіло й руйнує його. Тому частина українців не є громадянами, які усвідомлюють себе, вони – продукт брехливої пропаганди. А де панує брехня, там розум зацькований, там мудрість у підпіллі.
І невігласи там верховодять.
Тисячоліттям брехні несуть світові трагедії, а відмовитись від них людство не може. Причина проста – маленька людина прагне бути більшою. Щоб втекти від страху. Тому вона видумує всілякі історії, які, на її погляд, роблять її значимішою, сильнішою. Такий спосіб становить фундамент для творення теорій, ідеологій, в основі яких насильство.
Чому люди легко сприймають брехні і не хочуть прислухатися до правди?
Тут теж усе просто.
Перше.
Всілякі брехні підсилюються емоціями. А емоція то є сильний подразник.
Друге.
Грамотні брехні завжди лягають на очікування, а такі очікування готуються провокаторами.
Це все добра режисура. Надто часто брехні підсилюються: жандармами, міліцією, КГБ, Гестапо та иншими інструментами. У нас сьогодні – телемарафоном.
Є у народів події, до яких торкаються обережно – вони кровоточать. І от один безликий вирішив познущатись на найболючішій рані українців – назвав Ющенка сеньйор Голодомор…
Він не сказав сеньйор Голокост – євреї його б знищили.
Українці не просто втерлися, вони йому аплодували, а потім те безлике стало президентом. А тепер цей безликий каже, що разом з пу визначатиме кордони України…
Чому безликий.
Та він не належить до жодної з культур.
Справжній єврей розуміє трагедію власного народу, тому він не опуститься до того, щоб насміхатися з трагедії народу иншого. Так може тільки безликий.
Його психологія – зріз психології серійного продукту, який називається радянська людина. Йому страшно бути самим собою, бо там нічого немає. Тому він блазнює.
До сучасних політиків є питань багато. Як до їхніх стратегій, так і до кожного особисто. Але до всіх є питання загальне – хлопці (пардон) панове, чому ви не цікавитеся високим мистецтвом? Нема часу? Це не причина. Просто ви не розумієте, хто ви є. Більшість з вас – особливо східний ареал – теж продукт брехні. Тому вам важко сприйняти істину, яку несе високе мистецтво. Ви віддалені від природи, а значить, від власної сутности. Як продукт брехні, ви самовпевнені, пихаті. У вас переважає не прагнення творити, а жага руйнування. Це щоб повірити, що ви є насправді. Тому у вашому розвитку переважає рептильний розум. Розум ссавців зустрічається лише серед просунутих. І то він діє тільки в одному напрямку – як щось десь прихопити.
Іноді ці складові присутні в одній людині.
Віддалення від природи, а цим дехто навіть хизується – це перший крок до сліпоти. Душевної, емоційної та інтелектуальної.
Людина перестає розрізняти прекрасне від потворного, якісне від другорядного. А потім перестає відрізняти ненависть від любови. Прикладів чимало.
Наведу один.
Гарну пісню «Горіла сосна…» спотворили деградовані і для деградованих. Найгірше – вони цього не розуміють…
P. S. Один інженер, який працював на Байконурі, розказував, як до них на космодром приїжджав парторг ракетобудівного заводу Леонід Кучма.
«Он глушил спирт, пытался играть с нами в преферанс, но мы его гоняли – он жульничал»…
Про цей нікчемний епізод можна б і не згадувати, якби… Якби політичні байстрюки Кучми-Януковича шляхом маніпуляції не прийшли до влади в Україні й «жульничание» не стало їхньою державною політикою.
На Байконурі грамотні інженери «гоняли» «жуліка», а українці відкрили для них свої обійми.
Та в історії часто трапляється несподіванки – і обійми приводять на гільйотину…
