"...Та зараз, зараз надіну маску, дайте тільки зрушити з місця. От дістали вже...
Ну це я не про вас. Ви людина в літах, та ще й попередили диспетчера, що хочете водія у масці, і тридцятку накинули... Бачите — я вдягнув. Але це виняток. Іншим я такого не дозволяю.
От недавно одна парочка - хлопець і дівчина ну причепилися до мене: чому я без маски, та й чому. Я відповідаю: бо не хочу — от чому. Вони мені: так положено. Ну тут у мене як полуда з очей впала: ким, кричу їм, “положено”. Це — моя машина, моя власність, моя територія! Я у ній встановлюю свої правила! А мої правила: їздити усім без масок! І вигнав їх, сказав: “Забирайтеся геть!”...
Як у нас люди люблять качати свої права! Тиснуть і тиснуть... Все ти їм чимось зобов’язаний.
От ще були студенти, присіпалися: чому я з ними не українською говорю? І знову: це закон, мовляв... У мене в машині- мій закон. І їх теж вигнав.
Ні, я не якийсь псих. І українську знаю (каже кілька речень українською), всі ми колись у школі вчили. Але зухвалість і хамів не люблю.
Я чого маски не ношу? Бо курю багато. У масці дихалки не вистачає. А чого курю? Бо професія нервова. Через це й палю, по дві пачки щодня. 42 роки - а вже задишка, втомлююся.
Ні, я зовсім не нервуюся. Я дуже спокійний. Але не люблю, коли на мене тиснуть, обмежують свободу. Що в людині головне? Свобода!
Знаєте, скільки я місць роботи змінив? Скажу - не повірите. Бо — тиснуть: роби, мовляв, так як їм хочеться... І сказав я собі одного разу: більше ніколи в житті ні під ким не працюватиму. Все! Тільки сам на себе. Так і тримаюся.
Я й одружувався через це вісім разів...Все шукав ідеальну жінку. От, здається, знайдеш, а вона як обживеться, одразу тиснути починає. Невільника з мене робить... Ні, я не проти виконувати якісь свої обов’язки. Але я сам знаю які, і не потерплю концтабору.
Як тільки починала чергова дружина нити, я одразу — ах так? То прощавай! Немає, я вам скажу ідеальних жінок. Нема чого й шукати.
Ні, я з ними не скандалив, я не скандаліст. Я дуже спокійний — одразу її за двері.
Стрес не від цього. Стрес від того, що всі навколо хочуть загнати, мене, вільнолюбну людину, до якогось бараку.
От як з цими масками. Ви думаєте, це пандемія винувата? Вони вам багато чого набрешуть! А самі сидять — і підкидають: тільки-но з одним штамом впоралися, вони швиденько — р-раз — інший. Того трохи побороли, вони — третій підкинули.
А все для чого? Аби привчити нас до намордників — і щоб вижили тільки ті хто в намордниках. А хто без намордника, щоб вимерли...
Але вони не розуміють, що це не вони штучні віруси запустили, а природа їхніми руками. Помста за те, що ми з нею зробили. І ніякі вакцини не допоможуть. Всі слабаки повиздихають, залишаться тільки сильні, нескорені, ті хто любить волю. Ох як я хочу побачити, як вони всі вимиратимуть!
Що, вже приїхали? Ну, то договоримо колись, іншого разу... "
