"«Моя прєлєсть» Путіна подешевшала" - Сергій Фурса

"«Моя прєлєсть» Путіна подешевшала" - Сергій Фурса

Американські ринки досягли нового історичного максимуму. І в гору ринок тягне лишень кілька компаній, що, зазвичай, закінчується поганенько. Але поки свято триває, важко триматись осторонь. Лідером ринку і тепер ще й найбільшою компанією за капіталізацією в світі стала NVIDIA, обігнавши на цьому тижні одну яблучну компанію. І наочно доводячи, що в часи золотої лихоманки найкраща ідея – продавати лопати. От вони і продають лопати, підживлюючи найбільший хайп року, або й десятиліття, штучний інтелект, як і до цього отрмавши свій бонус від кріптоманії. Що і витягує ринок нагору. Ринок, три найбільші компанії якого, NVIDIA, Apple і Microsoft за капіталізацію вже перевершили весь Фондовий ринок Китаю. Але там завзяті комуністи, їм ці біржові ігри не цікаві. Напевно. Принаймні вони так можуть сказати. А індекс S&P500 відкриє п’ятницю з позначки у 5352 пункти, що на 20 пунктів вище, ніж тиждень тому. Як довго ще може надуватись бульбашка штучного інтелекту і чи повториться історія Доткомів початку 21-го століття зараз можна тільки здогадуватись.

Що ще хвилює ринок, то звісно ставки. І поки ФРС відкладає рішення про початок зниження облікової ставки, перший крок на цьому напрямку зробив ЄЦБ, знизивши ставку на 25 б.п. Розпочавши цикл зниження вартості грошей в Європі, підживлюючи цим європейську економіку, яка по показниках відчуває себе гірше американської. А тут ще й на горизонті замаячила торгівельна війна з Китаєм, у відносинах з яким ЄС політично завжди був добрим копом, а економічно – дуже пов’язаною особою. Особливо коли мова йде про німців. Але навіть тут зафіксували зростання у промисловому виробництві у квітні, хоч і всього на 0,2%, що подає надію на те, що навіть німецька промисловість піднімається з колін. А в штатах спекулянти і торговці чекають нових даних, які можуть нарешті показати охолодження економіки, що має підштовхнути регулятора до дій. І, звісно, радує нафта. Ринок забув, що колись він найбільше хвилювався через удари по російським НПЗ і вже не звертає увагу на чергове видовище з Росії. І хоч нафта трошки підросла за останні дні і відкриває ранок п’ятниці з відмітки у 80 доларів за баррель марки Брент, все рівно чорне золото і по сумісництво «моя прєлєсть» Путіна відійшло від високих рівнів, здобутих нещодавно правдами і не правдами. Дозволило ринку впасти певна деескалація на Близькому Сході, де Ізраїль, без особливого бажання, але вимушений приймати американський мирний план, та не дуже рішучі заходи картелю ОПЕК+ у спробах витягнути ціну на нафту на гору.

А на ринках що розвиваються взагалі було весело на цьому тижні, а самі ринки демонстрували свою непередбачувану натуру. От в Мексиці ринки впали на тлі перемоги жінки президента, яка спромоглася і виграти вибори і залишитись живою, що в Мексиці далеко не така і банальна задача. Але місцеві ринки впали, бо вона отримала голосів за багато, що в таких країнах завжди загрожує бажанням лідера увєровать в свою особливу місію, що завжди погано закінчується. А от в Індії ринки, навпаки, впали через те, що вже увєровавший за останні роки в свою особливу місію прем’єр-міністр Моді набрав замало, причому реальні результати виборі виявились навіть гірше для керівника держави, ніж данні екзит-полів. І тепер йому щоб залишатись при владі потрібна коаліція, що напружує ринки хиткістю становища лідера найперспективнішої країни світу. Більше за всіх, звісно, впали акції місцевого Курченко, який при стійкій більшості Моді спромігся стати чи не найбагатшою людиною в Азії. Тим не меньше, враховуючи побоювання, що Індія рухається кудись у бік фашиської автократії, ще й з населенням у 1,5 млрд людей, такі результати скоріш мають радувати сторонніх спостерігачів. Якщо, звісно, ви не наближений до Моді бізнес.

А на нашому острівці в бурхливому морі ринків, що розвиваються і активно хитаються, поки тиша. За останній тиждень суверенні єврооблігації додали приблизно пів пункта уздовж кривої. Поодинокі покупці, можливо, щось знають про майбутню реструктуризацію. Або ні. Так чи інакше, ринок повниться чутками, проте жодної достовірної інформації про хід перемовин ще не з’являлось. Зате на внутрішньому ринку гривня відіграла більшу частину падіння, знов продемонструвавши, що тепер існує не річна, а місячна сезонність. І в кінці місяця, судячи з усього, уряд знов платить доларами за щось велике. Щось велике і те, що напевно потім добре вибухає чи стріляє. Так чи інакше, ранок п’ятниці гривня зустрічає на відмітці у 40,14 гривень за долар. А на сірому вуличному ринку курс складає десь 40,65 гривень за долар. Мінфін же продовжує продавлювати дохідності ОВДП на первинному ринку, насолоджуючись можливістю і високим попитом. А от хто страждає, так це майнери біткоїна в Україні, які звикли сидіти на дармовій електриці і фактично робити гроші з повітря, маючи найкращу можливість для арбітражу в історії, споживаючи електрику як населення, а витрачаючи зароблені гроші як великий бізнес. Хоча, судячи з усього, вони досі залишаються не в мінусі, що суттєво впливає і на дефіцит електрики в країні.

А ще на внутрішньому ринку наближається день співробітника фондового ринку. Старого свята, яке святкували ще в поганські часи, іноді скидаючи інвесторів у води Дніпра. Але які часи такі і святкування. І з нагоди професійного свята комісія забрала ліцензію у Української біржі, знайшовши там російський слід, поставивши цим жирну крапку у останні 15 років торгівлі цінними паперами в Україні. Враховуючи фактичне нещодавно банкрутство біржі з китайським слідом, ПФТС, що являло собою фондовий ринок України у часи його розквіту, свято виходить повноцінне. Але, принаймні, у залишившихся в живих співробітників фондових компаній буде привіт випити. З пластикових стаканчиків. Без тостів. Та і навіщо ті біржі в Україні потрібні, коли Єврокомісія заявила, що Україна пройшла ще один етап по дорозі до ЄС, і тепер формально готова до перемовин про вступ. Адже вступ в ЄС зітре бар’єри на рух капіталу, а в такий ситуації мало хто в Україні встоїть перед спокусою інвестувати деінде. Звісно, постає питання, де ж проводити народні IPO. Але, враховуючи досвід таких заходів, які називають народними, бо на них приходить лишень простий нарід, а професійні гравці ігнорують, то може то і на краще.