"- Мы вернем вам детей, если Украина обеспечит им безопасность..."
Це каже представник нації, чиє відношення до дітей як таких викликає багато запитань. А стосунки в типовій російській родині, здебільшого, мають нездорове підгрунтя. Історичне вкрай нездорове підгрунтя.
Відео (дуже цікаво, подивіться) - на тему історії життя-буття типової російської родини, ще коли вони були "крєстьянамі". Хоча й про російську "інтелігенцію" існує дуже багато розповідей, фактів, від яких стає моторошно.
Отже, далі цитата:
"... будинок називали "ізба-чєтырєхстєнка", в цих чотирьох стінах мешкала величезна родина. Дід з бабою, дружина, діти, дружини старших синів... Усим цим керував батько родини, якого називали "большак". Влада його була майже безмежною, в тому числі і над дружинами синів. Тому на росії снохацтво було абсолютно звичайною практикою. Все починалося одразу після одруження сина - а одружували їх у 12-13 років на дівчатах 16-17 років. Практично дитину одружували на майже дорослій жінці, яка вже могла повноцінно працювати з користю для родини. Могла народжувати дітей і потребувала, на думку "большака", статевих стосунків. А оскільки 12-річний чоловік був ще не готовий до них, його обов'язки брав на себе батько, свекор.
Всі про це знали. Це була абсолютно звичайна практика. Свекор міг спати щоночі з різними жінками - дружиною, дружинами синів. І все це відбувалося в одному приміщенні - "большой крєстьянской ізбє"...
***
Тут можна було би сказати, що пройшли роки, нація розвинулася, пройшла якийсь шлях очищення, переосмислення... Але те, що вони наробили тут, в Україні, свідчить про інше - про неспроможність течії часу якось змінити таких людей. Бити, гвалтувати (чужих жінок, дітей), розстрілювати цивільних, зав'язуючи їм руки за спиною - все це вийшло з тієї самої ізби-чотирьохстиінки. Де "большак" не тільки тягнув у постіль, але й вчив "виховувати" жінок кожного свого сина. Де побиття жінки на очах дитини вважалося нормальним, а малі діти, хлопці, дивлячись, як батько лупить мамку, кричали: "так єй!! Мало будєт!!"
Я відчуваю жах від думок про наших українських дітей, вивезених до росії. Фактично викрадених. Дітей, яких хочуть "виховати" ось такі нєбєнзі.
