Році так у 2011-му у мене стався інцидент. На мене напали під моїм будинком. Якесь не в міру агресивне мурло причепилося через якусь дрібниць, потім піднялися його кореша, коротше довелося пригадати навички рукопашного бою. Але дитинство у Запоріжжі і вже підзабуте друге місце на міських змаганнях з рукопашного таки не проп'єш, справа завершилася побитими мордами (не моєю) і гучними матюками.
І ще серйозним стрьомом. Справа в тому, що я тоді працював журналістом у журналі "Український тиждень" і напад цілковито міг бути "привітом" від когось з героїв моїх статей. Але.
Вже наступного дня в розмові з сусідкою з'ясувалося, що поцапався я з відомим забіякою з сусіднього будинку - у нього частенько таке. Все стало зрозуміло, таких історій у мене з дитинства - до чорта. Тому й рукопашним зайнявся свого часу. Шуму я тоді не піднімав.
І оце дивлюся я на всі ці волання про побитих активістів, та на всі "Ночі на Банковій" і думаю собі - яким же ідіотом я був! Треба було тоді в нападі на себе злочинну владу звинувачувати! Благо відбувалося все це в часи Янука.
Тим більше, що не май я власного досвіду вуличних бійок за спиною - виглядав би нічим не краще за побитих активістів зараз...
Я щиро співчуваю активістам які стали жертвами нападів. Але от розумієте, я жертвами таких нападів ставав ще в часи дитинства. Бо якщо ти домашній хлопчик, який читає книжки - гопники обов'язково захочуть об тебе послухати кулаки.
А скільки разів доводилося вже зараз з п'ятим колорадами битися... Для яких "ти в свайом АТО нармальних пацанов убівал"... Розповісти?
А активісти? Їхня діяльність реально комусь ламає "бізнес". Для них відкриття, що за їхню діяльність на них можуть напасти? Особливо - на проукраїнсткого активіста в місті де до біса ватників?
Сказав би так. Якщо це виття - виключно піар-технологія перед виборами, тобто чергова змога реанімувати підзабуте гасло "влада ідіотів гнобить патріотів" - все зрозуміло. Якщо ж активісти справді переймаються своєю безпекою - щиро раджу познайомитися зі своїм дільничим - раз, і знайти пару годин на день аби в спортзалі поставити удар і здобути практику спарингів - два. Це набагато надійніше ніж Ночі на Банковій.
Рятування потопельників - справа рук самих потопельників. Завжди так було і завжди так буде.
Звісно - якщо ідеться справді про безпеку активістів.
