"На тему срача навколо Андрія Куркова скажу одну не дуже приємну штуку" - Богдан Буткевич

"На тему срача навколо Андрія Куркова скажу одну не дуже приємну штуку" - Богдан Буткевич

Насправді, ми як громадянське суспільство не змогли закенселити хароших русскіх. Давайте визнаємо правду - вони так і не стали нерукоподаваними.

Так, ми й не могли це змогти самотужки, враховуючи ресурси. Тут потрібна була державна підтримка. Натомість, влада у нас хароших русскіх культивує. Якби не дикий хай, піднятий минулої весни, то програма отримання громадянства ними, зупинена на Невзорові, явно була би руками подоляка і ко розширена.

Ну, й звичайно, продовжує діяти інфодиверсія під мізки українців у вигляді єдиного телемарафону. Де влада створила цілий канал "дурдом" російською мовою за наші з вами податки, звідки хароші русскіє не вилазять. І тому вони зараз - величезні авторитети для антонін, які цей гівнофон дивляться.

Власне, влада, судячи з усього, зробить з люсі арєстовіча цілий проросійський проект, де ці русскіє і повспливають. А поки що вони - ЛОМи Банкової.

Що вже говорити про Європу та США. Там держава в принципі ніякої роботи не проводила. А недоброї пам'яті ткаченко зробив все, щоб українська культура не отримала нічого і не змогла скористатися шансом загальної уваги та підтримки-2022.

Тому оця дилема - чи брати участь у заходах, якщо там є ця шваль рашистська - вона дійсно дуже на часі.

Проблема ж в чому. Ми можемо скільки завгодно ставати в позу. На жаль, ця поза все менше дає результат. А рашистня продовжує всюди брати участь, просувати свою повєсточку, з усіма цілуватися, купувати і продавати. І виходить, що ми не потянули кенсельнути їх - зате успішно кенселимо себе. Дурна ситуація.

З іншого боку, кожна спільна участь в заходах з усілякими гессен означає, що ми їм допомагаємо легалізуватися. Понад те - даємо живитися нашим моральним авторитетом, перетягати його і на себе. Ми даємо їм право ставати на рівень із собою - ну типу вони ж теж "протів путіна". Це теж дуже тупо з нашого боку.

І де ж вихід? Напевно, доведеться кожного разу в конкретному випадку думати, чи вартує воно - сидіти поруч з цією гиддю. Заради чого це - чи є якийсь результат, який перевищить мерзоту гессен і наслідки від такого сусідства?

Щоправда, все вищесказане не має жодного стосунку до історії з Курковим. Адже там мова йде не про те, що людина вирішила все одно взяти участь у заході, не дивлячись ні на кого - щоб донести свій порядок денний.

На жаль, пан Курков ще й захищає рашистську потвору гессен та своє право сидіти поруч. Це абсолютно неприпустима і дика помилка. Яка дуже дорого коштуватиме і самому Куркову, і всій нашій країні.

Адже не забувайте, що саме Курков наразі є найбільш розкрученим на Заході українським письменником. На жаль чи на щастя - але це так. І його моральне падіння - це проблема не тільки для нього самого. Знову ж таки - на жаль.

Тому що ж - цей срач дуже на часі. Ми маємо визначитися, як далі діяти. Якщо кенселимо (я трьома руками за це) - то тоді треба просувати свої наративи навзамін, а не просто не приїжджати.

Бо святе місце порожнім не буває. Якщо не буде нас - будуть гессени з альбацами і латиніними.