"Нація реваншистів" - Евгений Якунов

"Нація реваншистів" - Евгений Якунов

У грудні 1991 року українці обрали президентом Кравчука, і це був реванш тих, хто зазнав поразки 24 серпня цього ж року, коли було проголошено незалежність України.

Дострокові вибори 1994 року були реваншем Кучми - за відставку з посади прем'єр-міністра, яку ініціював Кравчук. А також реваншем націонал-демократів - за програш Чорновола комуністам на виборах 1991 року, російськомовного сходу - за поразку того ж таки 1991 року, коли президентом став зрадник і бандерівець Кравчук.

1999 року Канівська четвірка намагалася реваншуватися: Мороз - за поразку при ухваленні Конституції, коли Кучма залякуванням депутатів змусив їх відмовитися від ідеї парламентської республіки на користь президентської, Симоненко - за поразку комуністів у 1991 і 1994 роках, Ткаченко - за переворот в Українському домі, вчинений Медведчуком, коли його звільнили з посади спікера ВР, а прокомуністичну більшість остаточно уснули від влади на користь олігархічних партій, Марчук - за відставку з посади прем'єр-міністра та за поразку націонал-демократичних сил у останніх виборах. Але Реванш провалився.

2004 року Ющенко взяв реванш за відставку з поста прем'єр-міністра, націонал- демократи - за поразку Чорновола у 1991-1994 роках, Мороз - за безславну поразку Канівської четвірки у 1994 році. Юля Тимошенко - за відставку з посади віцепрем'єра і арешт. Галичани - у Донбасу, який усіх задрав.

2010 року Янукович здійснив реванш за втрачену в 2004 році перемогу, Медведчук - за відставку з посади віце-спікера і невдалу спробу в 2004 році стати прем'єр-міністром при президентові Януковичу. Донецькі - за поразку Донбасу у політичному протистоянні Майдану і антимайдану.

2014 року Порошенко реваншувався за програш Юлії Тимошенко у боротьбі за місце прем'єр-міністра при президенті Ющенку і відставку з посади секретаря РНБО, ініційовану Ющенком. Націонал-демократи - за програш Януковичу і проросійським силам у 2010 році. Всі українці - за програш Москві у боротьбі за підписання Угоди про асоціацію і загарбання Криму.

2019 року Зеленський став президентом, бо проросійські сили жадали реваншу після поразки Януковича в 2014 році, а ліберальна частина Майдану - над націоналістами, які присвоїли собі перемогу в Революції гідності і особисто над Порошенком, який переміг у 2014-у, але не виправдав надій.

Нині ж Порошенко і його політична сила готуються взяти реванш у Зеленського за поразку 2019 - тобто вони й є сьогодні головні реваншисти.

Але не вони одні. Бо Медведчук і Бойко під орудою Путіна готуються взяти реванш і за поразку від Зеленського (який вдало перехопив їх електорат) і за поразку 2014-го, і за поразку 2004-го і за поразку 1991-го.

Праві радикали - за поразку Тягнибока, Правого сектора та інших націонал-патріотів, які не спромоглися обратися у владу минулого року.

А окрім того Коломойський прагне реваншу за віджатий Приватбанк. Ахметов - за поразку на минулих виборах Ляшка, Опоблока та втрачені мільярди.

Саакашвілі - за своє видворення Порошенком з України.Притула - за втечу Вакарчука... А Юлія Тимошенко за суцільний День бабака у президентських виборах, де вона програвала всім.

І нема кінця- краю тим ждунам чергового реваншу.

Вся наша нація - суцільні й вічні реваншисти. Які на другий день після майдану уже планують новий. Ми не знаємо слова компроміс, не кажучи вже про консенсус.

Ми -ті. хто по ночах під ковдрою читає одну -однісіньку книгу - Граф Монте- Крісто, хто мріє знайти незчисленні скарби у вигляді влади і добитися, нарешті справедливого суду щодо всіх тих, чиї прізвища записали, чекаючи реваншу в екзилях і опозиціях, у таємну захалявну книжечку.

То ж нема чого нас лякати реваншем....

Евгений Якунов