Я от про що подумав. Тут нам пишуть що Тарас Чорновіл сам винний, бо бачте клюв відкрив на особу яка тривалий час на фронті і втратила рідну людину. А хто такий той Чорновіл?
І я оце думку карбую. Може даремно я обурюся з цієї події? Якщо замислитися - мені ж образ світлого майбутнього малюють. От дивіться.
Я дев'ять місяців служив у 72-й бригаді ім. Чорних запорожців. Я й досі, служачи інструктором БПЛА, вважаю цю бригаду своєю і за можливості допомагаю своїм побратимам. Очевидно, серед ветеранів нашої бригади люди є різні, в т ч ті хто створить певні організації ветеранів Чорних запорожців. А наша бригада це Бахмут, Вугледар і далеко не тільки.
І дивіться яка дивина виходить. Пише хтось принизливий пост про когось з наших ветеранів, а ми збираємося компанією і негідника - зеленкою! І в смтіник! Все ж правильно? Якщо ветерана образили то можна?
Або так. Хтось з наших побратимів у особи, що не захищала Україну, відіжме квартиру, а та особа почне голосити на ФБ. А ми знову збираємося, беремо цю особу - і зеленкою. І в смітник!
А я засяду писати про те, яка героїчна і віддана особа ветеран що віджав квартиру, і яка гидота особа що Україну не захищала. Мене багато людей прочитають... Ну, мені ж можна?! Я ж про героя напишу, якого якесь нікчемне що сховалося за нашими спинами, насмілюється не любити за віджату квартиру!
В Україні багато є людей, які з нами в окопах не були. Є пані, що волають про своє неймовірне волонтерство (якого не бачили 99,8% фронтовиків), але в яких сини або чоловіки сидять і сиділи удома. Уявляєте? Ляпне така особа щось, що нам не сподобається, а їй випадково в будинок КрАЗ в'їде. Прямо по грядках троянд.
Дивовижне майбутнє? Пропоную воїнам інших бригад, 30-ї, 24-ї, 28-ї та інших, брати на озброєння. Життя миттю стане набагато цікавішим. Все під гаслом "за метлу відповідати треба". Особливо - лоху непридатному до служби.
А якщо станеться так, що ветерани іншої бригади десь наїдуть на нашу? Ну, все як завжди. Заб'ємо стрілку, зустрінемося, порішаємо... Як... самі знаєте хто.
І скажіть що ми не праві будемо? Я - доброволець з 2014 р. Я був пілотом БПЛА-літака в добробаті. Я літав для бойових комендатур ДПСУ (наш добробат воював спільно з прикордонниками) та для бойових бригад у зоні АТО. Я навчав пілотів "Валькірій" на АрміїСОС. Я на фронті з перших днів вторгнення, спершу як доброволець, потім як солдат 72-ї бригади ім. Чорних запорожців, а зараз як інструктор льотної підготовки. Мені ж можна, хіба ні?
А вже повірте, у 72-й є хлопці порівняно з якими я й не воював майже. Які втрачали друзів, рідних, любимих. Разом ми таких справ наробимо!
Нам же можна?
Як вам такий образ майбутнього? Приваблює? Все ж правильно і вірно?
Дозвольте мені своє ставлення до такого майбутнього не розкривати.
