Отже.
Я, звісно, чудово розумію, що несправедливо, коли офіцер військомату (який служить вдома) і офіцер десь у ближньому тилу (наприклад, десь у Покровську) отримує однакові доплати.
Це дійсно несправедливо.
Але.
Якщо мислити глобально, то навіть за 30К доплати у тилу не було бажаючих служити, а тепер не буде "від слова зовсім".
І, в принципі, всі ці фінансові аспекти були б до глибокої сраки, якби людям платили їхню цивільну зарплату.
А що ж ми маємо тепер?
Є людина, цілком розумна та успішна, має... ну хоча б 2-3К доларів на місяць.
Що йому пропонує держава: кидати все нахій, бути мобілізованим і, якщо буде служити у тилу, мати 500 доларів на місяць.
Думаєте, піде?
Ні, не піде, і я його зрозумію.
Не підтримаю, але зрозумію цілком.
Зараз і так мобілізований контингент у більшості "робітничо-селянський", а буде взагалі повнісінький шлак.
Логічно було б просто підняти доплати тим, хто служить у ближньому тилу, це ясно.
Але ж "грошей нема". Все як завжди.
Чи демотивує це мене особисто?
Ні, я, звісно, продовжуватиму службу як і служив.
Але для мене це просто показник ставлення до мене з боку влади, тільки і всього. На всіляку хуйню гроші є, а на армії під час війни економимо. Причому навіть не на армії, а на особистих грошах військових.
Хоча так, це було очікувано.
Я взагалі останнім часом ходжу трохи роздратований.
Причин тому доволі багато, особливо коли дивишся на світ крізь призму військового, для якого війна не закінчилася, а для багатьох, як я бачу, зовсім інша картина.
Ось що саме мене дратує у ситуації із надбавками і рештою "затягування гайок".
Лютий 2022 року, наступ противника, навкруги паніка, колапс, ракети, жах, вибухи, половина можновладців втікла.
Депутати, КабМін та решта:
- Армія, рятуйте країну! Ось вам грошей скільки завгодно, ось вам всі повноваження, ось вам чай, кава і мінет в одному флаконі, тільки врятуйте!
Армія зробила неймовірне: зупинила наступ переважаючого у багато разів противника і навіть змогла відкинути його від столиці.
Депутати, КабМін та решта:
-О, так воно так легко було насправді! Тю! Тепер і у Київ можна повернутися з Європи. Так, армія, щось ви забагато грошей хочете.
Давайте вам цивільну зарплату поріжемо.
Армія і далі тисне противника, повертає Херсон та Харківщину.
Депутати, КабМін та решта:
- Так, щось ви, які і раніше, багато грошей хочете. Уріжемо вам надбавки, бо нам на Тайланди та шлюх не вистачає.
І все ніби ясно і зрозуміло, але от мені цікаво: що наступного разу будуть пропонувати армії, коли противник знов попре на Київ?
У чай-каву-мінет армія вже не повірить.
"Коли країна в небезпеці, вони звуть Бога та солдата.
Коли небезпека минає, про Бога забують, а солдата проклинають." (с)
