Атаки безпілотників останніми місяцями суттєво вплинули на російську галузь азотних добрив, заявив журналістам у кулуарах конференції Російського союзу промисловців і підприємців засновник “ЄвроХіму” та Сибірської вугільної енергетичної компанії Андрій Мельниченко.
Он як. Російським мільярдерам не подобається наша кампанія по виробниках вибухівки, оскільки вона б'є по їхньому гаманцю. А одночасні проблеми у виробництві добрив, масовий забій худоби через ящур та дефіцит палива – це вже джекпот, народна любов до режиму забезпечена.
Коли пишу про це я, мені в коментарях розповідають, що “та ще незрозуміло куди влучили і які збитки від влучень поруч із хімзаводом”. А тепер, коли про це скиглить сам противник, та ще й мільярдери, які на цьому заробляють – вже краще, панове?
У лютому Сили оборони атакували “Дорогобуж” – загинуло сім осіб, дематеріалізувалася залізнична станція, випало 5% усього російського виробництва селітри, очікуваний запуск не раніше травня. 19 березня дісталося Невинномиському “Азоту” (це якраз “ЄвроХім”) – це атака дронів на один із найбільших заводів світу, де вибили цех виробництва оцтової кислоти.
А 13 квітня прилетіло по “Череповецькому Азоту” (компанія “ФосАгро”). Це був жирний улов. Дрони Сил безпілотних систем дістали промислового гіганта у Вологодській області. Уражені два з трьох цехів азотного комплексу, а Череповець – це сотні тисяч тонн аміаку та селітри на рік.
Ринок реагує. На європейському Freedom Finance, наприклад, з'явилися на 100% захищені вкладення в зернові – на тлі проблем з Ормузькою протокою та нестачі добрив. Кілька великих війн пожирають прекурсори вибухових речовин, Україна та РФ всмоктують у себе все як пилососом. Іран постраждав від бомбардувань хімічних заводів, ціни на паливо ростуть, запчастини стали менш доступними через логістику та виробництво бойової техніки – цілком очікуваний результат.
РФ запровадила заборону до кінця квітня на експорт аміачної селітри – жирний дзвіночок.
Заборону на експорт промислової сірки продовжили до червня 2026 року, а це сировина для виробництва добрив.
Тож треба продовжувати бити не тільки по НПЗ, перевалці та газу. Хімія – ідеальна ціль. Від неї розходяться кола по воді в сільське господарство, легку промисловість, переробку. А це мінус гроші на війну.
Чому наростають наші атаки? По-перше, нам треба гальмувати виробництво КАБів і снарядів, а селітра – це прекурсор. У Москви плани на 2026 рік виробити близько чотири мільйонів снарядів і мін – нам така цифра не підходить. Тому ми впливаємо на весь ланцюжок: від виробництва корпусів і гартування до підривників.
По-друге, ми стоїмо на порозі величезного масштабування виробництва крилатих ракет і БПЛА в ЄС. При чому, тільки FPV чи крил-розвідників, а лонг і мідл радіуса. Проект Chorus у Франції плюс плануючі бомби AASM Hammer (до сотні на місяць), виробництво ракети “Рута” локалізують на потужностях Rheinmetall. І пішло-поїхало. У 2026-му запрацювали спільні підприємства, наприклад, з компанією Fire Point. У Данії збирають наші FP-5 Flamingo і виробляють для них тверде паливо, а в Німеччині роблять корпуси.
Більшість нових західних систем отримують автозахоплення цілі (машинний зір). Це нівелює перевагу РФ у РЕБ і змусить їх витрачати гроші на перехоплювачі. А перехоплювачами не займеш посадку під Костяхою. Витягнути гроші з, наприклад, розширення виробництва БМП і БТР та змусити їх продовжувати втрачати корпуси в банзай-атаках на мотоциклах і квадроциклах – безцінно. Локалізація працює: частину компонентів (планери, боєголовки) роблять у нас, а “мізки” і двигуни – в ЄС. Це дозволяє обходити бюрократію, та й бити “Іскандерами” по європейських заводах поки складно.
Головний європейський ракетний гігант MBDA у 2026-му вийшов на пікові потужності – на 40% наростив виробництво ракет Storm Shadow і SCALP-EG лише за цей рік. Зараз у серію йде оновлена версія Mk2. Для неї повністю переробили оловку самонаведення – тепер їй плювати на найсучасніші системи РЕБ, вона орієнтується не тільки по рельєфу і цифровій карті цілі, а й по знімках самого об'єкта.
MBDA запустила наземну версію своїх морських крилатих ракет (LCM). Тепер не треба мучитися з підвісами під Су-24 і випрацьовувати дорогоцінний ресурс, їх можна пускати зі звичайних вантажівок-пускових. Ще більше випалених цехів у Брянську, хороших і різних.
