Шокуюче для мене відкриття останніх днів, – навіть ті нечисельні притомні журналісти, які працюють на каналах в пулі марафону, виправдовують той марафон. Говорять, мовляв, от будуть вибори, тоді завершиться політична цензура і повернеться свобода слова.
Це дуже небезпечна позиція. Особливо на фоні трагічних подій, які розгортаються в Грузії. І журналісти не можуть не розуміти, що фальсифікація виборів і відмова від євроінтеграції відбулася не на виборчих дільницях.
Повзуча окупація Грузії Росією розпочалася давно. А спочатку було закриття опозиційних каналів, закручування демократичних свобод, прийняття законів про іноагентів, який пропаганда місцевого марафону нахвалювала.
Наступ на свободу слова розпочався задовго до війни.
З передачі в лізинг ОП каналу Рада, з дискредитації опозиції, команда Зеленського прийшла до влади на відвертій брехні про «бариг, які наживаються на війні».
Потім було свавільне виключення незалежних від Банкової телеканалів і пропагандистський марафон, де немає політичного плюралізму і рівного представництва, й це не про воєнні обмеження, а про політичну цензуру!
Зараз відбувається спотворення реальності. Руйнація незалежних державних інституцій, без яких неможлива демократична європейська Україна. І в цьому є велика відповідальність і медіа. Мені здається, прийшов час чесної розмови про це. А марафон треба закривати і перенаправити ці 2 млрд на ЗСУ.
Нам зараз потрібно думати не про вибори, а про перемогу. Яка вимагає чесної розмови з суспільством. Про безпеку, мобілізацію, майбутні переговори, про все, що визначає майбутнє країни. І про що немає правди в марафоні.
Ірина Геращенко
