НАТО змінить завдання Сил реагування Альянсу

НАТО змінить завдання Сил реагування Альянсу

«Країни НАТО повинні заповнити ті прогалини, які утворилися через скорочення військової техніки після закінчення «Холодної війни», щоб у Альянсу була можливість швидко реагувати на конфлікти», - заявив в інтерв'ю агентству Reuters командувач силами швидкого реагування НАТО генерал Йорг Фольмери.

Генерал наголошує: у НАТО – «неймовірна кількість сил», проте проблема в тому, що «більша їхня частина не є боєздатною на постійній основі – просто тому, що вони не мають усієї необхідної техніки».

Про це Фольмер заявив під час навчань НАТО в Норвегії та у зв'язку із загостренням напруженості, спричиненим війною в Україні.

Раніше на тлі агресії Росії проти України НАТО вперше активувало започатковані у 2002 році на Саміті НАТО у Бухаресті Сили швидкого реагування Альянсу (NATO Response Force - англ.), посиливши присутність на східному фланзі. На початку березня, говорячи про активізацію Сил швидкого реагування, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав президента Росії Володимира Путіна "припинити війну та долучитись до дипломатичних зусиль".

Як відзначає Міноборони США, Сили швидкого реагування НАТО є готовими до негайної відповіді на безпекові кризи цілодобово протягом цілого року; члени Альянсу щорічно надають військових для Сил на ротаційній основі; до складу Сил входять сухопутні війська, ВМС, ВПС, та сили спеціального призначення; з 2014-го року до складу сил входить Об'єднана оперативна група підвищеної боєготовності (Very High Readiness Joint Task Force - англ.), яка може використовуватись для відповіді на кризи, стихійні лиха.

Генерал Йорг Фольмер командує Об'єднаним командуванням сил НАТО у Брунсумі (Нідерланди), який відповідає за північно-східний фланг альянсу, а також за Сили швидкого реагування.

Вперше за довгі роки ці сили, чисельністю близько 40 000 осіб, були приведені в бойову готовність і частково розгорнуті в регіоні після вторгнення Росії в Україну.

«Ключовим питанням є відновлення нашого потенціалу. Йдеться про чисельність, а також про відновлення боєздатних частин, і – наступний ключовий крок – про їхнє обов'язкове підпорядкування командуванню НАТО», – сказав Фольмер, маючи на увазі процедуру, за якою країна-член НАТО інформує альянс про те, що вона має війська, які вона готова надати у його розпорядження. Генерал додав, що йдеться про такі підрозділи, як бригада чи дивізія.

За його словами, у ситуації російського вторгнення до України НАТО переглядає свою оборонну концепцію. Останні 20 років це були експедиційні місії до Афганістану та Іраку, але, як констатує Фольмер, загроза, з якою стикається Європа з боку Росії, має зовсім інші масштаби.

«Ті експедиційні місії були війнами за вибором. Ми ухвалювали політичне рішення брати в них участь, а потім запитували у наших союзників контингенти військ для розгортання у цих країнах», – пояснив генерал. Він додав, що тепер – і йдеться про зміну парадигми – нам потрібні сили, які мають бути виділені НАТО заздалегідь, ще в мирний час. Вони мають бути боєздатними та доступними негайно у разі конфлікту чи війни, щойно буде ухвалено політичне рішення про їхнє розгортання».