"НАВІЩО "СЛУГАМ" БЕЗУГЛА" - Олексій Панич

"НАВІЩО "СЛУГАМ" БЕЗУГЛА" - Олексій Панич

Є в наукових колах такий технічний вираз - "абзац дисертанта". Це коли перед відправкою опоненту десь на початку дисертації світомо вставляють абзац, в якому написано абсолютну дурню. Бо опонентові ж треба щось критикувати. Ну от, він швидко натрапляє на цю дурню, вимагає її прибрати, а решта порівняно з нею вже начебто якось і нічо.

Ну от, Безугла - це для "Слуг" такий собі "абзац дисертанта".

Не вона одна, це типу естафета, яку кілька "слуг" передають одне одному (певний час цю роль брала на себе Верещук).

А на тлі абсолютної дурні, яку верзе цей "абзац", решта "слуг" вже начебто якось і нічо.

Єдина принципова деталь: оскільки кількість виконавців на роль такого "абзаца" обмежена навіть у "слуг", кожен такий виконавець - це, на відміну від дисертації, такий собі "абзац багаторазового використання". Тому їх ніхто й не прибирає, лише періодично переставляють, як оті ліжка в борделі.

А загалом, звісно, виходить абзац.

Повний абзац