Прочитав у видатного економіста сучасності Данилишина заяву, що Валерія Гонтарєва нарешті «прозріла», і він навіть тепер в чомусь з нею погоджується. Правда потім всі аргументи Гонтарєвої Данилишин розкритикував. Так як я не зрозумів, з чим саме погоджується Данилишин, то вирішив прочитати інтерв’ю Гонтарєвої.
І зрозумів з чим погоджується Данилишин. З заявою Гонтарєвої, що МВФ і НБУ все роблять не тоді, не так, не там і так далі. Так прямо і каже, що от я говорила місії МВФ ще тоді, а вони ні гугу…
Корочі говорить нам Валерія Олексіївна, що треба було розпочинати валютну лібералізацію ще у 2022 році. І відпускати курс. У 2022. До програми МВФ. І відповідно до всіх траншів від західних країн. Втративши 30% ВВП в моменті. Що сталося б з внутрішнім борговим ринком при цьому, якою б була інфляція, якою б була паніка серед населення, і де б ми той курс ловили, на це я відповідей не знайшов в інтерв’ю.
Головне треба було зробити валютну лібералізацію, каже нам Валерія Олексіївна. І нехай всі сплатять дивіденди за кордон, їх там багато не буде. Не дивно, що МВФ Валерію Олексіївну не послухав, бо всі розуміли що капітал, в тому числі іноземний, тут же би чухнув з країни.
І зараз от почали лібералізацію, каже нам Валерія Олексіївна, але слабо, треба було потужніше і раніше. Я вам нагадаю що ми от тільки фінансування отримали в США, через пердимоноколь в Конгресі. А без цього фінансування була б така лібералізація, що долари б населення бачило тільки в рамці на стіні. І гарантій, що ми там отримаємо гроші не давав ніхто. Хоча може Валерія Олексіївна вміє передбачати поведінку Трампа, хто знає. Ну короч, дуже дивне там інтервʼю.
Але знаєте, я ж не економіст жодного разу, тому ну чого я буду сперечатися з видатним економістом та колишнім головою НБУ? Де я, а де Гонтарева? Просто смішно блядь. Може вона і права, хто я щоб вставляти свої п’ять копійок.
Тому на цю суперечку я позву справжнього спеціаліста, людину, яка допомогла вистояти Україні в складних умовах. Спочатку думав про Viktor Koziuk (його рефлексії також раджу почитати), але потім найшов кандидата ще краще.
Цей кандидат звісно це сама Валерія Олексіївна Гонтарева.
В 15 десь році, один мій знайомий, прізвище якого я не буду називати, прийшов до Гонтарєвої в НБУ з пропозицією, яка була схожа як раз на її сьогоднішнє інтерв’ю. Типу ви тримаєте гривню занадто міцною, потім вона впаде і буде гірше, давайте зараз девальвуємо до 17 гривень за долар, потім не доведеться ловити на 25. А якщо зараз обвалити грамотно, то потім можна і до 12 повернутися буде, ну окей до 14 гривень за долар. Всі цифри умовні, але план і розрахунки у мого знайомого якісь були.
Валерія Олексіївна на таку чудову пропозицію відреагувала відповідно. Назвала мого знайомого російським агентом, який задумав диверсію, сказала що девальвація та лібералізація викличуть паніку, деморалізацію населення і армії, А В НАС ВІЙНА, і багато чого ще сказала, а потім сказала йому йти і більше до неї не повертатися. Знайомий мій не мав особливих претензій до Гонтарєвої, бо розумів – радити збоку завжди простіше, плани можна малювати будь-які, а справжнє рішення приймає той хто і несе персональну відповідальність. І ризики він оцінює, бо вони йому і прилітають. А збоку ризики складно уявити.
Ось така історія, ось така. Тут так, а тут не так. А чому? Бо зараз ми в сто разів в кращому фінансовому становищі підійшли до війни, каже нам Валерія Олексіївна. Угу. В сто разів. Ну ок. Збоку мабуть видніше, простіше пропонувати більш аут оф зе бокс речі.
Я не економіст, я в цьому не розуміюся.
Я розслідуваннях розуміюся.
І можу сказати, що якщо б лібералізацію валютну почали раніше, то колишні бізнес-партнери Валерії Гонтарєвої по компанії ICU, Пасенюк та Стеценко після подкупу подільскої мусаркі, подільскої прокуратури да подільского райсуду вивели б вкрадені у держави 800 мільйонів гривень, як дивіденди власного банку. Бо обмежень би не було через валютну лібералізацію. І їм не довелося б збирати схему з виплатою фіктивних премій, за яку їх позбавили бездоганної ділової репутації.
Мені неприємно думати, що зміна точки зору Валерії Олексіївни на прийнятність ризиків пов’язана з важкою судьбою її колишніх бізнес-партнерів. Дуже неприємно, і тому я так думати не буду.
Але що думати, я хз.