Для тих, хто не знайомий зі щастям жити в тоталітарній комуністичній країні (чи вже забув тамтешні порядки), нагадаю.
Ніякий їбучий китайський посол у Франції ніколи не сказав би слова про «невизначений статус пострадянських країн», якщо це не було санкціоновано відповідними людьми в МЗС та ЦК, точніше, якби він не отримав прямої вказівки це артикулювати.
Коли б навіть у нього раптово поїхала стріха й він ляпнув самовільно таку дурницю, уже вночі летів би додому спецлітаком у кайданках. А потім у відповідній пекінській луб‘янці з висмикнутими нігтями співав без перерви на сон, які саме західні розвідки його завербували й змусили ті слова сказати.
Та й міністр його давав би в сусідньому кабінеті свідчення про саботаж і спланований замах на законного обраного президента Сі.
Якщо цього всього немає, радив би байку про «МЗС КНР дезавуювало заяву свого посла» сприймати як пряме й відкрите знущання з лідерів демократичного світу
