"НЕ ЛЮБИ МНЕ МОЗГИ…" - Эдуард Літвіненко

"НЕ ЛЮБИ МНЕ МОЗГИ…" - Эдуард Літвіненко

Так лунав приспів вже старенької пісеньки про кохання між Потапом і Настею.

Що я, панове, "запрімєтіл" за останні півроку?

Відкриття перше.

Якщо у державі раптово якась неприємна хєрня твориться, звідусіль, як наркозалежні чахлики до аптеки тягнуться до світла –

- по вулицям, підземним переходам, вокзалам – бомжі у пошуках їжі і халяви;

- в багатолюдних місцях – ворожки і наперсточники у пошуках лохів, а лохи – у пошуках халявного щастя;

- на телебаченні – різнокаліберні екстрасенси, віщуни та різні фахівчині віртуальних еротичних насолод по телефону. З такою ж метою. Лохів шукають.

Сьогодні, коли в країні біда, війна, на політичному зеленому олімпі виник попит на політичних екстрасенсів, метою діяльності яких, на відміну від побутово-сімейних екстрасенсів та віщунів полягає у наступному:

- переконати лохів, що ще трошки, ще трошечки, ще два-три тижні, максимум – місяць, і з-за горизонту випливе і впаде як стиглий херсонський гарбуз, наша переможна перемога;

- переконати лохів, що перемога відбудеться, завдяки наймудрішому яневтіку, який працює 24/7 і що саме йому, персонально, з приміткою «тільки адресату» західні ліниві буржуїни шлють хаймерси і ескалібури, джавеліни і рапіри, панцери-2000 та вампіри;

- переконати лохів що забезпечувальник президента скріпками і піпіфаксом, завгосп ОПи – найкраща кандидатура для підписання міжнародних договорів і угод, зберігання і забезпечення контролю над іноземними грошима і озброєнням, що тече в Укарїну. А його радники – найкращі у переговорах з росіянами. І що найкреативніші менеджери сучасності – Мар’яна Безумна і Мері Попінс Верещук є геніальними полководцями і евакуаторами;            

- переконати лохів, що справжнє значення висловлювання «про@балі» – це «переможна перемога», що до війни не просто готувалися, а готувалися так, що навіть колір одягу міняли, разом з нижньою білизною і шкарпетками (пам’ятаєте Данилова?). Що про напад знали, і знали давним-давно, а не попереджали для того, щоб малодушні українці не втекли та не створили заторів для просування військ (не уточнюється, чиїх). Що чорне – то біле, що зелене – то найкраще, що батальйон «Монако» героїчніший аніж полк «Азов», а Лисий, Пікалов і Козловський відважніше генералів Марченка і Кривоноса;

- переконати лохів, що найвеличніший президент сучасності повинен і надалі ще багато років плідно і натхненно царювати.

Я знаю прізвища цих екстрасенсів-розвідників і віщунів-наглядових радників.

А Ви?

Відкриття друге.

 З усіх український медіа-сервісів для перегляду телебачення і кіно зник серіал «Слуга народу». І ми вже не можемо пролити скупую сльозу за нашого трудягу Васю Голобородька, який так мріяв «кортежі – на#уй!, пільги – на#уй!, дачі – на#уй! (чи, може, дітям?)»

Півсотньосерійний передвиборчий мультик кандидата Зеленського прибрано з екранів.

Там обіцяли перемогти олігархів і кумів, любих друзів, корупцію і великі ціни. Там – кінець епохи бідності і велике покращення. Європейські структури у серіалі ,– головні вороги українців, головне здобуття – бетонні дороги.

А пам’ятаєте промову у фільмі: «…И в хорошем настроении, на новой Хонде, подаренной к выпуску из института, мчит наш уже полухохол-полуукраинец по ночному Киеву, там, где нет дорог, и абсолютно насрать, извините меня, на людей, которые в это время спят. …А он мчит в будущее! Будущее не за горами. В 20-25 лет он станет депутатом. И превратится наш украинец в стопроцентного, чистокровного хохла. И все у него будет хорошо. Правда, детки будут учиться в Швейцарии... Не здесь – ну, чтобы подальше от хохлов. Отдыхать он будет не на Днепре – там же уже он насрал – а на Мальдивах – ну, чтоб подальше от хохлов. Квартирку себе купит, тоже где-то в Лондоне – чтоб подальше от хохлов. Подальше от этого всего... Не мое... Вот такая у нас загадочная хохляцкая душа…». Нічого не нагадує? Верховнорадських депутатів, Дубінського, Колю-Котлету, Трухіна або інших.

Або як актуально сьогодні: «Я – всего на свете член. Почти что Супермен…».

На мою думку серіал прибрали саме тому, що він є диким дисонансом, «пріговором»-вироком сучасному зеленому дурдому.

А над цитатою з фільму: «Это – Анна Петровна, ваш психолог (президента). А это Нина Владимировна, психолог Анны Петровны. Не удивляйтесь – после всего, что слышит Анна Петровна, ей самой необходима помощь» сьогодні вже б ніхто не сміявся.

А батьківське напуття Голобородьківського тата «Не просри страну, сынок!» сьогодні звучить як колективна молитва і закляття.

Не хворійте телевізором.

Не дозволяйте ґвалтувати свій мозок брехливим віщунам.

Позивний Don