"Недільна проповідь" - Олександр Дедюхін

"Недільна проповідь" - Олександр Дедюхін

Туга за Богом Степана Бандери.
Із українських релігійних діячів, мабуть самий відомий — це Степан Бандера, але в той же час він є і самим недослідженим релігійним діячем.
Звісно, в першу чергу він відомий широкому загалу як очільник національно-визвольного руху, але навіть і в цій іпостасі він швидше за все не реальний Степан Андрійович, а якісь сферичній Бандера у вакуумі. Для одних уособлення злодію, для інших — втілення ідеалу.
Чому я назвав Бандеру релігійним діячем? А тому, що боротьба із більшовизмом для нього — це перш за все релігійна боротьба.
Ось пряма мова: «Большевики повели найгіршу боротьбу проти релігії, переслідуючи й знищуючи Христову Церкву, унеможливлюючи релігійне життя. Але закладеної в людській душі основи віри: туги за Богом і шукання Божества знищити не можуть.» (С.Бандера «З невичерпного джерела») Також у промові на смерть Є.Коновальця Бандера зазначив: «...крі­пить нас наша віра. Невичерпне джерело сили наших душ – християнська віра в Бога, Його справедливість і безмежну добро­ту, віра в безсмертність людської душі – дає нам певність, що наш невіджалуваний Провідник (мається на увазі Є.Коновалець) приймає участь у новому, вищо­му й незнищимому житті. З цієї самої віри черпаємо переконання про нерозривний зв’язок Його й інших поляглих борців за волю з нашими дальшими визвольними змаганнями. Цей зв’язок поля­гає не тільки на їхньому вкладі у визвольну справу за життя, але продовжується далі в інший, містичний спосіб. Розділені кордо­ном смерти, але з’єднані зв’язком віри, ідеї і любови – живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом і через Бога.»
Гасло, яке належить Бандері, — це «Бог і Україна», а не навпаки. Просто великій релігійний діяч бачив Україну не просто саму по собі, а Україну у перспективі Царства Божого. Безумовно, як тоді, так і зараз, без підсилення релігії політичними та військовими чинниками не можна говорити про захист прав українців, навіть про саме наше існування на рідній землі.
Саме віра надихала Степана Андрійовича, він підкреслював: «Справа релігії, її оборони перед наступом безбожницького комунізму, справжнє ісповідування і підтримування живої християнської віри – це найважливіша справа не тільки самої Церкви, але й всього народу, всіх національних сил, зокрема національно-визвольного руху. Нам треба не відмежовувати оборону християнської віри і Церкви від національно-визвольних змагань.»
Можливо сьогодні в України, та в нас, бандерівців Царства Небесного, трохи інші вороги. Тоді це були нацисти та комуняки, зараз це «русскій мир» та релігія чрева «какая разница», але так само, як тоді нас надихає Господь Бог, Україна та пророк Степан Андрійович Бандера.