Бажаю здоров'я і дякую за ніч Захисникам України.
Героям слава! Слава! Слава!
*
Позови України проти росії у міжнародних судах: які справи перебувають у процесі розгляду
У війні проти росії Україна має намір добиватися справедливості не лише на полі бою, повертаючи окуповані території, а й у міжнародних судах. Ще з 2014 року, після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі, проти росії було подано кілька позовів, зокрема до Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ. Які справи все ще перебувають на стадії розгляду та чому суть претензій:
У Європейському суді з прав людини розглядаються чотири позови України проти росії.
В одну справу «Україна проти росії щодо Криму» об'єднано два позови: перший було подано у 2014 році щодо порушення росією прав людини на окупованій території півострова, другий було подано у 2018 році через порушення прав політичних ув'язнених.
У листопаді 2018-го Україна подала до ЄСПЛ позов через захоплення росією українських моряків. Нагадаємо, 25 листопада того року російські прикордонники біля Криму обстріляли та захопили три українські військові кораблі, а також затримали 24 моряки (у 2019 році їх вдалося звільнити).
У лютому 2021 року Україна подала позов, який стосується адміністративної практики росії у цілеспрямованому знищенні опонентів на своїй території та на території інших держав. Серед зазначених у позові епізодів – отруєння Олексія Навального «Новичком».
«Адміністративна практика – це системне порушення, яке держава або вчиняє, або дозволяє вчиняти. Вона включає кілька епізодів, близько 20, точніше поки рано говорити, тому що ми все одно будемо ще доповнювати заяву. В Україні є шість епізодів, у решті світу – 13 чи 14, включаючи Олексія Навального, це один із прикладів», – пояснював тодішній заступник міністра юстиції Іван Ліщина.
В одну справу в ЄСПЛ об'єднано чотири позови України та Нідерландів проти росії: порушення прав людини на окупованому Донбасі; викрадення дітей-сиріт та дітей-інвалідів та їх переміщення на територію рф; збиття пасажирського рейсу MH17; повномасштабне вторгнення росії в Україну.
У Міжнародному суді ООН розглядаються дві справи за позовом України проти росії.
Перший позов було подано ще у січні 2017 року, але суд ООН лише у 2019 році визнав свою юрисдикцію. «Рф порушує Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму, а її посадові та приватні особи постачають зброю, надають фінансування, проводять тренування та надають інші форми допомоги збройним формуванням, у тому числі «ДНР» та «ЛНР» та іншим пов'язаним з ними групам та окремим особам, які діють на території України. Росія порушує вимоги Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та здійснює дискримінаційні дії щодо кримськотатарського та українського етнічного населення в Криму з лютого 2014 року з метою закріплення російського домінування на півострові шляхом знищення конкуруючих культур», – така суть позову.
Перші слухання у цій справі відбулися 6 червня, рішення очікується протягом кількох місяців.
Другу заяву до Міжнародного суду ООН Україна подала 26 лютого 2022 року. У рамках цього позову Україна хоче спростувати заяви росії про вчинення геноциду російськомовного населення, яку вона використала як привід для повномасштабного вторгнення, а також довести зловживання рф Конвенції про запобігання злочину геноциду.
У березні суд ООН у постанові про тимчасові заходи зобов'язав росію негайно припинити військові дії проти України. Кремль відмовився виконати цю вимогу.
На початку липня суд погодився долучити до позову ще 32 держави – країни Євросоюзу (крім Угорщини), Австралію, Канаду, Нову Зеландію, Велику Британію, Норвегію та Ліхтенштейн.
Ще два позови розглядає Постійна палата третейського суду (міжнародний арбітражний суд у Гаазі).
У вересні 2016 року було подано позов щодо порушення росією Конвенції ООН з морського права у прилеглих до Криму територіальних водах України, акваторії Чорного та Азовського морів та Керченській протоці, а також щодо порушення права на мирне судноплавство, використання природних ресурсів континентального шельфу.
Другий позов було подано у квітні 2019 року – також щодо порушення Конвенції ООН з морського права, мова про захоплення українських катерів та моряків: «Захоплення росією українських судів у Чорному морі, затримання та кримінальне переслідування наших моряків грубо порушує норми Конвенції та звичаєвого міжнародного права, яке має спричиняти отримання належної компенсації за шкоду, заподіяну такими порушеннями, у тому числі, компенсацію морякам за незаконне позбавлення волі».
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, які інститути вже створені для покарання росії та які ще належить створити.
Також ми писали, які країни вже підтримали створення спеціального трибуналу для росії.
*
Розстріляного росіянами захисника України Олександра Мацієвського посмертно нагородили міжнародною відзнакою в галузі прав людини – медаллю Райнера Гільдебрандта. Церемонія відбулася у легендарному Музеї Берлінського муру «Чекпойнт Чарлі»
*
Суд Ватикану в суботу засудив 75-річного Анджело Беччіу, колись впливового кардинала Святого Престолу й одного з претендентів на папство, до п’яти з половиною років ув’язнення за фінансові злочини, пов’язані з нерухомістю
*
Американський есмінець перехопив 14 дронів над Червоним морем
*
Будь-яка ядерна атака КНДР проти США призведе до кінця режиму Кім Чен Ина - Білий дім
У Вашингтоні в суботу відбулося друге засідання ядерної консультативної групи (NCG), за участю представників США та Республіки Корея
*
Білий дім: шанси на "м'яку посадку" економіки збільшилися
Радниця Байдена заявила, що інфляція знизилася і може продовжити зниження, а економіка залишиться сильною наступного року
Головна економічна радниця президента США Джо Байдена заявила в п'ятницю, що, згідно з останніми даними, "злітно-посадкова смуга для м'якої посадки [економіки] стала набагато більшою".
"Ми побачили доволі позитивні індикатори того, що інфляція справді знизилася [і може] продовжувати знижуватися, тоді як економіка залишатиметься сильною наступного року", - заявила голова Національної економічної ради Білого дому Лаель Брейнард журналістам у Вашингтоні.
Побоювання виборців щодо економіки стали викликом для демократа Байдена, який домагається переобрання наступного року. Спільне опитування Reuters і соціологічної служби Ipsos, проведене цього місяця, засвідчило, що приблизно 45% дорослих американців вважають, що колишній президент Дональд Трамп мав більш вдалий підхід до розв'язання економічних проблем. Байдена обрали 33%, а решта вагалися з відповіддю.
За словами Брейнард, адміністрація Байдена "шукає будь-які можливості, щоб знизити витрати". Під "м'якою посадкою" економісти розуміють таке уповільнення економіки, якого буде достатньо для того, щоб узяти інфляцію під контроль і при цьому не скотитися в рецесію.
Глава ФРС Джером Пауелл заявив у середу, що історичні заходи щодо посилення грошово-кредитної політики, ймовірно, завершено, оскільки інфляція знижується швидше, ніж очікувалося. Фондовий ринок відреагував на це зростанням, і базовий індекс S&P 500 зріс приблизно на 23% порівняно з початком року.
Брейнард сказала, що хоча фінансові ринки відображають більш позитивний погляд на розвиток економіки, "потрібен час, щоб люди відчули себе більш захищеними у фінансовому плані".
За останній рік інфляція становила 3,1%, якщо судити за індексом споживчих цін. Це істотно нижче, ніж пікове значення в 9,1%, досягнуте в червні 2022 року, але все ще є некомфортним показником для багатьох виборців.
Трамп виступав за зниження податків, підвищення мит на іноземний імпорт і зниження регулювання виробників енергії.
Брейнард, колишній заступник голови ФРС, вважає, що інфляція знизилася завдяки зосередженості Байдена на проблемах ланцюжків поставок - від морських перевезень до напівпровідників. Іншим фактором, на її думку, є зростання робочої сили приблизно на 3 мільйони осіб за останній рік, і цю точку зору поділяють деякі сторонні економісти.
"Імміграція, або частка іноземців у робочій силі, також зробила важливий внесок у значне збільшення чисельності робочої сили за останній рік", - сказала Брейнард.
*
Канадські військові, дислоковані у Латвії для стримування можливої російської агресії, незабаром візьмуть на озброєння сучасні портативні протитанкові ракетні комплекси
*
Канада наступного року планує посилити чотирма гелікоптерами багатонаціональну бойову групу НАТО у Латвії для стримування можливої російської агресії.
Про це заявили у Міністерстві оборони Канади.
“З літа 2024-го року Канада передасть у підпорядкування Посиленої передової бойової групи у Латвії чотири гелікоптери Griffon”, — йдеться у заяві.
А вже з 2025-го року Канада почне розгортати транспортні гелікоптери Chinook. У міністерстві оборони Канади зазначили, що країна вперше на постійній основі розгортає тактичну авіацію у Європі після завершення операцій у Боснії та Косово наприкінці 1990-их й початку 2000-их років.
*
Українським військовим, які навчаються в Британії, влаштували різдвяні вечірки
*
Британська Рада у партнерстві з благодійною організацією World Jewish Relief і за підтримки британського уряду в рамках безплатної програми «STEP Ukraine» навчатиме англійської близько 10 тисяч українців, які через війну опинилися у Великій Британії
*
Міністерство розвитку громад та уряд Великої Британії за результатами конкурсу обрали 10 українських громад, які розпочнуть процес відновлення, йдеться у релізі проєкту. Загалом заявки на участь у проєкті надіслали майже 500 громад.
Ключові факти
Мінвідновлення за узгодження з посольством Великої Британії відібрали до участі в межах проєкту такі громади:
Вінницька область (Ладижинська громада);
Миколаївська область (Новобузька громада);
Одеська область (Кароліно-Бугазька громада);
Полтавська область (Гоголівська громада);
Сумська область (Роменська та Дубов’язівська громади);
Харківська область (Новопокровська громада);
Чернігівська область (Сосницька, Бобровицька та Михайло-Коцюбинська громади).
Усі обрані громади мають статус територій відновлення, пошкодження критичної та соціальної інфраструктури і раніше не розробляли плани відновлення й розвитку.
Громади також надіслали на розгляд об’єкти, для яких можна отримати фінансування на розробку проєктно-кошторисної документації.
Контекст
Проєкт Good Governance Fund «Планування відновлення в громадах» підтримує українські територіальні громади у відновленні. Проєкт реалізується спільно з Міністерством розвитку громад, за підтримки уряду Великої Британії (UK International Development) та втілюється Abt Britain і KPMG в Україні.
Загалом заявки на участь у проєкті надіслали 487 українських громад, найбільше звернень було з Дніпропетровської, Київської, Полтавської, Харківської, Одеської та Сумської областей.
Найбільше запитів стосувалися відновлення закладів освіти, мультифункціональних публічних просторів, де поєднуються ЦНАПи, сільські селищні ради і місця громадської активності, системи водопостачання, реабілітаційні центри.
3 січня премʼєр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду сказав, що збитки, завдані Україні внаслідок війни, перевищують $700 млрд. У березні Світовий банк збільшив оцінку потреб України на відновлення та реконструкцію до $411 млрд.
*
У парламенті Ірландії підтримали надання природі прав, подібних на права людей, й закріплення їх у Конституції країни
*
Аграрно-споживчий ринок Польщі потрібно захистити від України, наприклад закриваючи його для українських товарів на 20 років після вступу України до ЄС.
Про це в ефірі радіо Rmf24 заявив заступник міністра сільського господарства Польщі, політик правлячої Громадянської коаліції Міхал Колодзєйчак.
За словами польського політика, Варшава “не може загальмувати певних процесів” коментуючи питання майбутнього членства України в ЄС. Він зазначив, що процес підготовки до членства України в Євросоюзі буде довготривалим і Польща має до цього підготуватися.
Колодзєйчак зазначив, що український аграрний ринок перебуває в руках 95-ти великих агрохолдингів, які мають у своєму розпорядженні половину орних земель України.
“Тому ми повинні захистити свої інтереси, як це зробила Німеччина, коли Польща приєдналася до ЄС, тоді ринок праці для поляків був закритий на вісім років. Сьогодні треба говорити про те, що аграрно-споживчі товари з України – неперероблені та перероблені – не потраплять до Польщі, наприклад, 20 років після вступу України до ЄС”,- підкреслив Колодзєйчак.
Політик правлячої Громадянської коаліції донедавна був відомим активістом, який захищав інтереси польського села, він очолював аграрний рух “Агроунія”. Під час так званої зернової кризи він активно підтримував блокаду експорту українського збіжжя на польський ринок, закликаючи розширити перелік продуктів, імпорт яких до Польщі з України має бути заборонений.
*
Польська поліція затримала у Варшаві польського політика, кандидата націоналістичної “Конфедерації” до Сенату РП Яцека Ц. за публічні дописи про загрозу теракту у приміщенні польського парламенту
*
Австрія погодилась зняти блокування 12-го пакета санкцій проти Росії після того, як Україна виключила її банк Raiffeisen з переліку міжнародних спонсорів війни
*
Міністр закордонних справ Угорщини, Петер Сійярто заявив, що Будапешт накладе вето на вступ Болгарії до вільної Шенгенської зони, якщо останні не скасують податок на російський газ
*
Молдовський парламент у п’ятницю проголосував за проєкт постанови про затвердження Стратегії національної безпеки Молдови, який подала президент країни Мая Санду
*
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо вважає, що уряд має розробити системне рішення проблеми напливу шукачів притулку на кордоні з РФ та назвав це гібридною атакою проти його країни
*
Туреччина очікує від Швеції не лише втілення правових змін, а виконання взятих на себе зобов’язань та конкретних практичних кроків щодо її вступу в НАТО
*
У Києві, 16 грудня, голова правління АТ «Укрзалізниця» Євген Лященко і американський бізнесмен Говард Баффет взяли участь у відкритті кінологічного центру, в якому службових собак навчатимуть виявляти заборонені до перевезення у поїздах предмети
*
Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка провів четвертий випуск капеланів, які завершили курси підвищення кваліфікації з питань військового капеланства ЗСУ
*
З працівників поліції вже зараз відбирають перших 500 офіцерів освітнього середовища для забезпечення безпеки дітей у навчальному закладі
*
Для перебування у прикордонній смузі необхідно мати дозвіл органу Держприкордонслужби, який має не пізніше десяти робочих днів з дня надходження звернення про надання дозволу дати відповідь особі, яка звернулася до нього
*
Між Силами оборони України та російськими військами протягом доби відбулось 71 бойове зіткнення
*
У суботу, 16 грудня, в Києві Міністерство охорони здоров’я України і Європейське бюро ВООЗ підписали угоду про співробітництво на 2024-2025 роки
*
Міністерство охорони здоров’я України отримало від Всесвітньої організації охорони здоровʼя 20 автомобілів швидкої допомоги, їх доставлення стало можливим завдяки фінансовій підтримці уряду Німеччини
*
Нідерланди допомагатимуть громадам Херсонської області у відновленні.
"Перший заступник начальника Херсонської ОВА Дмитро Бутрій з Херсонської області здійснив навчальний візит до Королівства Нідерландів за запрошенням Агентством міжнародного співробітництва Асоціації муніципалітетів Королівства Нідерландів VNG International у межах проєкту «Підтримка відновлення місцевого самоврядування та відбудови та реконструкції громад в Україні»", - йдеться у повідомленні.
*
Від початку вересня 2023 року судами України винесено 78 судових рішень на користь Міністерства оборони України — п’ять з них виконано у повному обсязі. З вересня 2023 року через суди про невиконання контрактів на користь Міністерства оборони було стягнуто 21,2 млн
*
Керівник Закарпатської обласної прокуратури повідомив про підозру депутату Керецьківської сільської ради, який підірвав декілька гранат під час сесії сільради
*
Російська розвідка створює фейкові Телеграм-канали українських бригад і батальйонів для збору інформації та дискредитації українських військових
*
Файного дня і скорішої Перемоги нам всім
