Не знаю, як це виглядатиме в інших західних ЗМІ, але ті два репортажі, котрі я бачив, змальовують учорашні марш і мітинг як протест «ультраправих, націоналістів і ветеранів» (Франс-прес із якогось перепою додали туди ще й проросійських сепаратистів) проти президента Зеленського. Оце і є непоправна шкода, яку нова влада вже завдала міжнародній підтримці України. Повторю ще раз: світові, по великому рахунку, начхати на Україну, Сирію, Курдистан чи Близький Схід взагалі (доки це не загрожує продажу нафти). Цивілізовані країни Заходу легко ігноруватимуть силове перекроювання кордонів у Європі, російські спецоперації (навіть проти себе), фінансування тероризму чи навіть його організацію. Їм важливо не напружувати надмірно стосунки з неадекватними режимами і, по можливості, не втрачати прибутків від торгівлі з ними. І залагодження небезпечних конфліктів за рахунок суверенітетів жертв агресії - найпоширеніша практика в цих ситуаціях.
Безпрецедентна підтримка України, тиск на РФ в українському питанні, багаторічні санкції проти Кремля були явищем надзвичайним, котре з‘явилося і трималося завдяки нелюдським зусиллям і дипломатичній майстерності попередньої влади.
Аж тут на політичній арені з‘явилася команда, котра пояснила, що збройний конфлікт на Сході України є результатом діяльності української «партії війни», а сама вона (війна) ведеться тому, що ця «партія» (особливо її очільник) на цьому наживається. І три чверті населення України цю концепцію підтримали.
Ось так ми з вами, яких у цілому під час попереднього Майдану Європа підтримала, на цей раз опинилися серед ультраправих і націоналістів (слово це в Європі має забарвлення відверто негативне). І, схоже, на цей раз Європа і США підтримають у конфлікті владу, а не нас, котрі просто намагаються не допустити здачі суверенітету. І союзником Зеленського у цій здачі буде далеко не тільки Путін.
