1. росія готується закупати бензин у Китаю та інших азійських країн після того, як майже 40% потужностей її НПЗ вийшли з ладу через удари українських дронів.
- Міністерство енергетики та уряд рф розробили пакет заходів, який передбачає імпорт пального з Китаю, Південної Кореї та Сінгапуру.
- Для цього планується обнулити ввізні мита через пункти пропуску на Далекому Сході, а також компенсувати компаніям із бюджету різницю між світовими та внутрішніми цінами.
- Закупівлі здійснюватимуть три компанії: «Роснефть», ННК та держструктура «Промсырьеимпорт».
- Додатково москва має намір збільшити поставки бензину з Білорусі, а також повернути до використання заборонену в більшості країн токсичну присадку ММА (монометиланілін), що підвищує октанове число пального. Її застосування припинили у рф ще у 2016 році через канцерогенні ризики.
2. Санкції зірвали плани російських компаній залучати кошти в юанях у Китаї.
- російські корпорації, включно з «Газпромом», «Русалом» та «Росатомом», не можуть вийти на китайський ринок облігацій у юанях через побоювання місцевих банків і інвесторів потрапити під вторинні санкції Заходу.
- Хоча підготовка до випуску облігацій "Panda" ("панда бонди" - облігації в юанях, які іноземні компанії випускають на внутрішньому ринку Китаю.) велася понад рік, прогресу немає.
- Китайські брокери та банки «Великої четвірки» відмовляються гарантувати угоди, а інвестори остерігаються геополітичних ризиків.
- Жодна російська компанія не розміщувала таких облігацій із початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
- Це підкреслює фінансову ізоляцію москви навіть у країні, яка публічно називає себе її стратегічним партнером.
3. кремль готується до конфіскації західних активів.
- путін 30 вересня підписав указ, який дозволяє прискорено продавати державні активи за спеціальною процедурою. Документ розглядається як «відповідь» москви на можливу конфіскацію заморожених російських резервів у ЄС.
- З 2022 року росія вже відібрала у західних компаній майно на 3,9 трлн рублів (близько $48 млрд).
- Дотепер кремль уникав прямої націоналізації, обмежуючись «тимчасовим управлінням» і продажем активів.
- Підписання указу збіглося з неформальними переговорами лідерів ЄС у Копенгагені щодо заморожених російських активів. Єврокомісія запропонувала використати їх як забезпечення для кредиту Україні на 140 млрд євро, який має бути погашений за рахунок репарацій з боку рф.
4. російський завод «Арктик ЗПГ-2» збільшив видобуток до рекордних обсягів завдяки Китаю.
- російський завод «Арктик ЗПГ-2», який перебуває під санкціями, у вересні вийшов на рекордні показники видобутку природного газу. Середньодобовий видобуток протягом більшої частини місяця становив 17,9 млн кубометрів — це на 14% більше, ніж у серпні, і є найвищим рівнем з моменту запуску об’єкта у грудні 2023 року.
- Газ переробляється на скраплений природний газ і відвантажується до Китаю. Від кінця серпня щонайменше сім танкерів доставили ЗПГ на державний термінал у Бейхаї, ще одне судно прямувало до південного Китаю. Попри зростання поставок, з початком холодного сезону завод може зіткнутися з обмеженнями.
- Нестача танкерів льодового класу ускладнить використання Північного морського шляху, що загрожує зривом логістики.
5. Частка «тіньового флоту» на світовому ринку танкерів досягла 19%.
- У цю категорію входять близько 200 виключно комерційно орієнтованих суден, які працюють одразу на кілька країн під санкціями. Вони не мають політичної чи ідеологічної прив’язаності до росії чи Китаю, а лише прагнуть отримати прибуток.
- Зростає кількість випадків зміни прапорів, використання фальшивих або навіть відсутності прапорів. За даними Lloyd’s List, у 2025 році переведення судна під новий прапор відбувається в середньому за 45 днів — рекордно швидко порівняно зі 120 днями у 2023-му.
- Розширення тіньового флоту стало прямим наслідком війни росії проти України. Водночас вважається, що тіньовий флот збережеться і після завершення війни, оскільки виявив вразливість глобальної системи морського управління.
- Такі танкери перетворилися на платформу для кримінальних схем, шпигунства та тактик залякування, які випробовують стійкість Заходу.
6. G7 пообіцяла посилити тиск на покупців російської нафти.
- Міністри фінансів країн «Великої сімки» 1 жовтня заявили, що вживатимуть спільних заходів проти тих, хто продовжує нарощувати закупівлі російської нафти та допомагає обходити ембарго.
- Спільна заява була ухвалена після віртуальної зустрічі міністрів. У документі наголошується, що G7 готова застосовувати торговельні обмеження, включаючи тарифи та заборони на імпорт і експорт, аби скоротити доходи москви від продажу енергоносіїв.
- «Ми будемо націлюватися на тих, хто продовжує збільшувати закупівлі російської нафти після вторгнення в Україну, і на тих, хто сприяє обходу цих обмежень», – зазначено у заяві. Окремо міністри підкреслили намір поступово відмовитися від решти імпорту російських енергоносіїв.
- Також G7 «серйозно розглядає» додаткові торговельні заходи проти країн, які опосередковано фінансують війну росії. Хоча у тексті не згадуються Індія та Китай, США раніше закликали союзників запровадити тарифи на закупівлі нафти саме цими країнами.
7. Єврокомісія відмовила Угорщині у розблокуванні 550 млн євро через проросійську позицію Орбана.
- Єврокомісія відхилила прохання уряду Угорщини про розблокування 550 млн євро, погодившись виділити лише 163,5 млн євро як авансові виплати. Навіть ці кошти можуть бути відкликані, якщо Брюссель визнає їх використання неналежним.
- Причиною стало дедалі більше невдоволення в ЄС проросійською політикою прем’єра Віктора Орбана, який погрожує зірвати посилення санкцій проти російських енергоносіїв, заблокувати кредит Україні на 140 млрд євро та її заявку на членство в ЄС.
- Питання ролі Орбана та можливості переходу від принципу одностайності до голосування кваліфікованою більшістю стали центральними темами неформального саміту лідерів ЄС у Копенгагені.
- Єврокомісія також не знімає блокування з 18 млрд євро, заморожених раніше через порушення Угорщиною академічних свобод, прав меншин та інші проблеми з верховенством права.
8. Суд у Гамбурзі засудив двох чоловіків до ув’язнення за постачання електронних компонентів для російських безпілотників.
- Головний обвинувачений отримав 6 років і 9 місяців тюрми, його спільник — 3 роки і 6 місяців. У них також конфіскували 63,6 тис. євро.
- Слідство довело, що з вересня 2022-го по листопад 2023-го вони відправили до росії електроніку на майже €1,2 млн — діоди, мікросхеми та транзистори, які можуть використовуватися у виробництві військових дронів.
9. Казахстанська митниця різко посилила контроль на кордоні з росією, почавши перевіряти 99% вантажівок, що прямують із Китаю та можуть містити підсанкційні товари.
- З середини вересня на кордоні утворилися багатокілометрові черги. За словами учасників ринку, близько 7,5 тисяч вантажівок зараз очікують на проїзд. Частина перевізників воліє перечекати в спеціальних відстійниках, аби уникнути затримок.
- Навіть вантажі, що не підпадають під санкції, тепер проходять митницю у середньому за 3–5 днів, що суттєво довше, ніж раніше. Найбільше проблем виникає у дрібних відправників, тоді як великі компанії, що оформлюють до 50 машин на тиждень, стикаються з меншими затримками.
- Черги виникли через спроби митників виявляти недобросовісних постачальників, які можуть переправляти до росії товари подвійного призначення всупереч санкціям.
10. Супутникові знімки спростували версію росії про «українські обстріли», що відключили електропостачання Запорізької АЕС.
- Аналітики McKenzie Intelligence на замовлення Greenpeace дослідили супутникові знімки і не знайшли жодних слідів ударів по ЛЕП, яка живила ЗАЕС. Це повністю руйнує версію москви, що станція залишилась без живлення через нібито атаки ЗСУ.
- Опора ЛЕП не зруйнована, ремонт нескладний.
- Greenpeace та Україна заявляють: росія сама вивела лінію з ладу, щоб створити кризу і підключити станцію до своєї енергосистеми.
- МАГАТЕ вже попереджало, що тиждень роботи реакторів лише на дизель-генераторах — це загроза ядерній безпеці.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
