1. Україна посилює удари по російській нафті та танкерах, завдаючи кремлю рекордних збитків.
- У листопаді Україна здійснила рекордну кількість ударів по російській нафтогалузі — щонайменше 14 атак безпілотниками на нафтопереробні заводи, а також цілеспрямовані удари по танкерах і нафтоналивних терміналах. Це найбільша інтенсивність ударів за весь час війни та явна спроба підірвати ключове джерело доходів москви.
- Крім атак по НПЗ, українські сили у Чорному морі вразили кілька танкерів, що перевозили російську нафту, а також пошкодили один із причалів терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму — найважливішого маршруту експорту казахстанської та російської нафти. Один із причалів КТК визнано непрацездатним, інший — на ремонті до середини січня. Термінал фактично залишився з єдиним робочим швартовим місцем, що створює ризики для експорту на місяці вперед.
- Удари України завдали прямого удару по переробних потужностях рф. Нафтопереробка в росії впала до приблизно 5 млн барелів на добу, тоді як зазвичай у цей період — 5,3–5,5 млн.
- Аналітики Kpler попереджають, що через постійні атаки та повторні влучання в одні й ті самі об’єкти під питанням опиняється навіть можливість відновлення роботи частини заводів після ремонту. Це означає зростаючі ризики для російського внутрішнього ринку пального і скорочення експорту.
- Українські атаки по енергетичній інфраструктурі стають ключовим інструментом тиску на кремль: зменшення доходів від нафти напряму обмежує можливості москви фінансувати подальшу агресію.
2. Експорт російського ЗПГ із початку року демонструє стійке зниження попри тимчасові стрибки у жовтні–листопаді, пов’язані з запуском Arctic LNG 2.
- За даними LSEG, у січні–листопаді росія відправила 28,4 млн тонн ЗПГ — мінус 2% р/р.
- Листопад показав зростання у річному вимірі (до 3,19 млн тонн, +10%), але це радше технічний ефект після рекордного жовтня: у порівнянні з попереднім місяцем експорт впав на 4,5%.
- Запуск Arctic LNG 2 дав короткочасний приріст, але санкції США проти нового проєкту фактично паралізували його логістику: дефіцит танкерів обмежує обсяги експорту, а російський ЗПГ із проєкту повністю йде до Китаю, оминаючи інші ринки.
- Поставки до Європи продовжують падати — за 11 місяців року зниження становить 16%, до 12,3 млн тонн. У листопаді експорт до ЄС залишився на торішньому рівні, але у загальному тренді європейський напрям скорочується найбільш активно.
- На «Ямал СПГ» у листопаді виробництво зросло на 2,4%, до 1,7 млн тонн, але від початку року експорт із проєкту зменшився на 5%, до 16,9 млн тонн. Arctic LNG 2 минулого місяця також просів — 224 тис. тонн проти 298 тис. тонн у жовтні.
- Загалом із початку року Arctic LNG 2 поставив 1,1 млн тонн, з яких близько 1 млн тонн отримали кінцеві покупці в Китаї. На «Сахалін-2» також спад: листопадові поставки впали на 2%, до 0,98 млн тонн.
- Сумарна картина підтверджує: попри «точкові» прирости, російський ЗПГ у 2025 році втрачає експортні можливості через санкції, логістичні обмеження та поступове звуження європейського ринку.
3. росія готується вперше продати державні облігації в юанях — крок, який демонструє, наскільки глибоко вона загрузла в ізоляції після вторгнення в Україну.
- Через санкції та закриті західні ринки капіталу москва вже не може позичати у доларах чи євро, тому змушена шукати гроші там, де їх ще готові дати — у Китаю.
- 2 грудня Мінфін рф відкриває книгу заявок на два випуски юаневих паперів із дохідністю до 7,5%. Високі ставки показують: інвестори вимагають значної премії за ризики, адже російські борги давно втратили довіру міжнародних ринків.
- москва намагається використати надлишок юанів, що застряг у російських експортерів через величезний дисбаланс торгівлі з Китаєм.
- Простіше кажучи, росія завозить китайських товарів набагато більше, ніж може запропонувати у відповідь, тому змушена розраховуватися юанями та накопичує їх без можливості обміняти на тверду валюту.
- Для Пекіна це вигідно — росія стає тестовим полігоном для просування юаня. Для москви — ознака слабкості: країна вже настільки відрізана від світової фінансової системи, що вимушена орієнтуватися на валюту, яка має низьку ліквідність і обмежене використання поза Азією.
- Юань у російському Фонді національного добробуту вже замінив долар та євро: його частка підскочила до 57%. Це результат багаторічної ізоляції, що різко посилилася після початку війни.
- Попри все, інтерес інвесторів до цього розміщення залишається сумнівним. Хеджування юаня дороге, а ризики роботи з російськими активами надзвичайно високі.
- росії знадобилося майже десять років, щоб зважитися на випуск таких облігацій — і це краще за будь-які аналітики показує, наскільки обмежені її можливості.
- У підсумку росія робить не «крок уперед», а вимушений маневр країни, яка втратила доступ до нормального фінансування й покладається на Пекін не з позиції сили, а з безвиході.
4. Авіаційна безпека в росії продовжує деградувати: кількість інцидентів зросла у чотири рази.
- У росії вибухоподібно зростає число інцидентів у цивільній авіації — наслідок санкцій, критичного дефіциту запчастин і використання техніки, що давно відпрацювала ресурс.
- Із січня по листопад 2025 року в країні зафіксовано понад 800 випадків несправностей, що призводили до скасувань та екстрених посадок. Рік тому таких було трохи більше 200.
- Цього року російська авіація вже має дві аварії та дві катастрофи, унаслідок яких загинули 53 людини. Найгучніша трагедія — падіння Ан-24 авіакомпанії «Ангара» в липні. Літаку було майже 50 років, він давно перевищив проєктний строк служби й мав кілька попередніх інцидентів.
- Проблеми настільки системні, що навіть офіційні особи почали визнавати критичний стан галузі. У Росавіації попередили: у найближчі п’ять років росія може втратити 339 літаків, зокрема 109 іноземних — через неможливість обслуговування. Також планується списання ще 200 гелікоптерів.
- Усього парк російських авіакомпаній налічує 1135 повітряних суден, але насправді працездатними залишаються лише 1088 — і ця цифра продовжує скорочуватися.
- З огляду на санкції та брак власних технологій, тенденція для російської авіації виглядає безнадійно негативною.
5. Туреччина скоротила закупівлі російської нафти — імпорт Urals у листопаді впав приблизно на третину порівняно з жовтнем.
- За даними Kpler і LSEG, поставки зменшилися до 200 тис. барелів на добу проти 300 тис. місяцем раніше. Після початку війни проти України Туреччина стала одним із ключових покупців російської сировини, але нині фактично почала виходити з цієї залежності.
- Посилення санкцій США проти «Лукойла» та «Роснефти» суттєво звузило коло постачальників, з якими турецькі НПЗ взагалі можуть працювати. За словами трейдерів, це ускладнює доступ російської нафти на турецький ринок навіть за умов значних знижок.
- Додатковим фактором стала підготовка ЄС до заборони на імпорт пального, виробленого з російської нафти, що набуде чинності наприкінці січня 2026 року.
- Турецькі компанії не хочуть ризикувати і вже переходять на альтернативні джерела сировини, знижуючи присутність російських барелів у своїх закупівлях.
- Для москви це сигнал подальшого стискання зовнішніх ринків: навіть традиційно прагматичні партнери починають уникати російської нафти через санкційні ризики та очікувані обмеження з боку Заходу.
6. Британський платіжний сервіс Wise почав блокувати картки громадян росії та білорусі, які не надали документів, що підтверджують громадянство або право на проживання в країнах ЄЕЗ чи Швейцарії.
- Компанія пояснила це вимогою 19-го пакета санкцій ЄС, який посилює контроль за фінансовими операціями користувачів із країн, що підтримують агресію рф.
- У Wise зазначили, що всі клієнти, яких стосуються нові обмеження, отримали відповідне повідомлення. До 30 січня 2026 року вони мають надати копію паспорта чи іншого документа, що підтверджує громадянство ЄЕЗ, або ж ВНЖ/візу, яка дозволяє проживання в Європейській економічній зоні чи Швейцарії.
- До моменту перевірки документів картки росіян та білорусів залишатимуться заблокованими: вони не зможуть оплачувати покупки, знімати готівку чи використовувати реквізити картки для онлайн-платежів і підписок.
7. Ірак готується фактично «вибити» російський «Лукойл» із одного з найбільших своїх енергетичних проєктів — родовища «Західна Курна-2».
- Міністерство нафти країни оголосило, що планує передати частку підсанкційної російської компанії американським нафтогазовим гравцям.
- Відомство підтвердило підготовку прямих переговорів зі США щодо продажу частки «Лукойла», але не назвало конкретні компанії. За даними агентства, інтерес до міжнародних активів російської групи раніше демонстрували Exxon Mobil та Chevron — обидві компанії уважно відстежують розпродаж активів, який «Лукойл» вимушено проводить під тиском санкцій адміністрації Дональда Трампа.
- Родовища «Західна Курна-2» — один із ключових закордонних ресурсів «Лукойла»: запаси оцінюють у 14 млрд барелів, а видобуток сягає близько 500 тис. барелів на добу. російській компанії належить 75% у проєкті, тож втрата активу стане серйозним ударом по її міжнародній присутності.
- Іракська влада заявляє, що передача управління американській компанії відповідає «спільним інтересам» і сприятиме стабільності глобального ринку. Проте строки укладання фінальної угоди поки що не визначені.
8. Німеччина остаточно закриває епоху залежності від російського газу й переходить на нові постачання з Аргентини.
- Державна компанія SEFE — колишня «дочка» «Газпрому», яку Берлін конфіскував у 2022 році, — підписала перший в історії Аргентини довгостроковий контракт на експорт ЗПГ. SEFE щороку отримуватиме до 2 млн тонн аргентинського ЗПГ протягом восьми років. Поставки почнуться наприкінці 2027 року, практично синхронно з припиненням старих російських газових контрактів, які ЄС дозволяє розривати у межах заборони на торгівлю російським ЗПГ.
- Газ надходитиме з родовища сланцевого газу «Мертва корова», а експорт забезпечить консорціум виробників, очолюваний Pan American Energy Group (на 50% належить BP).
- Проєкт також підкріплений розгортанням плавучих установок з виробництва ЗПГ від Golar LNG, які доведуть річний обсяг експорту до близько 6 млн тонн.
- Для Берліна це не просто нове джерело енергії — це стратегічний вихід із російської енергетичної пастки.
- Для москви ж — черговий удар: країна втрачає одного з найбільших і найстабільніших споживачів, не маючи рівноцінної альтернативи на ринку.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
Дякую за колаж Олексій Петрович Голобуцький
