1. У росії атаки українських безпілотників спричинили різке зростання цін на бензин і прискорення паливної інфляції.
- Середня роздрібна ціна бензину в росії підвищилася на 2,48% — один із найвищих показників з початку 2010-х років. Швидше бензин дорожчав лише тричі: у травні 2018 року (+5,63%), у липні 2015-го (+2,52%) та в серпні 2023-го (+2,49%).
- У річному вимірі зростання цін на пальне перевищує 11% з початку року — це найдовший період двозначної паливної інфляції з 2011 року. Лише за останній тиждень вересня бензин подорожчав ще на 0,8%, що перевищує загальний темп споживчої інфляції (0,13%).
- Подорожчання пального посилює інфляційний тиск у ширших секторах економіки. Зокрема, воно збільшує витрати в сільському господарстві, транспорті та логістиці, що неминуче трансформується у зростання цін на продукти й товари першої необхідності.
2. Перевезення нафти та нафтопродуктів російською залізницею скорочуються рекордними темпами.
- Обсяги транспортування нафти та нафтопродуктів мережею РЖД продовжують зменшуватися. У вересні 2025 року завантаження становило 15,1 млн тонн, що на 9,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. За дев’ять місяців року перевезено 147,2 млн тонн — на 5,4% нижче, ніж у 2024-му.
- Темпи спаду залізничних перевезень пального стрімко зростають: якщо в липні скорочення становило 2,3%, то у вересні — вже утричі більше.
- Головні причини спаду - зниження обсягів переробки через атаки українських дронів на російські НПЗ та експортні обмеження на бензин і дизельне паливо, запроваджені урядом рф. Унаслідок цього зростає обсяг невивезеної сировини, що безпосередньо позначається на статистиці РЖД.
- Падіння залізничних перевезень пального фіксується вперше з 2022 року. Якщо тенденція збережеться, це може свідчити про початок системної кризи в паливній логістиці росії.
3. росія за підсумками перших дев’яти місяців 2025 року опустилася на четверте місце серед постачальників газу до країн ЄС, згідно з оцінками аналітичного центру Bruegel.
- Загальний обсяг імпорту російського газу (трубопровідного та ЗПГ) склав близько 27,6 млрд кубометрів, що нижче показників попереднього кварталу.
- Попри загальне скорочення поставок, росія збільшила експорт трубопровідного газу через маршрут «Турецький потік» на 7% — до 13 млрд кубометрів.
- Однак ці обсяги залишаються незначними порівняно з довоєнним рівнем експорту і не компенсують втрат від європейського ембарго та скорочення частки російського газу на ринку ЄС.
- За даними Bruegel, нині основними постачальниками газу до Євросоюзу залишаються Норвегія, США та Алжир, тоді як частка росії продовжує знижуватися.
4. У росії за останнє десятиліття різко скоротилася кількість науковців із ученими ступенями.
- За даними Росстату, у 2024 році в наукових установах країни працювало 89,6 тис. кандидатів і докторів наук — на 20% менше, ніж у 2015 році. Зокрема, кількість докторів наук зменшилася на 23% (до 21,7 тис.), а кандидатів — на 19% (до 67,9 тис.).
- Спад пов'язаний із фінансовими та організаційними проблемами — низькими стипендіями, платним навчанням, нестачею часу через необхідність працювати, а також дефіцитом дисертаційних рад. Значна частина випускників аспірантур не захищає дисертації, отримуючи лише диплом «дослідник, викладач-дослідник».
- За період 2012–2021 років чисельність аспірантів у росії скоротилася у 1,6 раза, а випускників — майже у 2,5 раза. Схожа тенденція зберігалася і в наступні роки, що свідчить про системну кризу у сфері підготовки наукових кадрів.
5. ОПЕК+ ухвалила рішення про помірне збільшення видобутку нафти — позиції росії слабшають.
- Країни ОПЕК+ домовилися з листопада підвищити видобуток нафти на 137 тисяч барелів на добу — таке ж помірне збільшення, як і в жовтні. Рішення ухвалили під час онлайн-зустрічі організації, до складу якої входять держави ОПЕК, росія та кілька менших виробників.
- Головна мета — повернути частку ринку, яку в останні роки відвоювали американські виробники.
- Водночас напередодні зустрічі між саудівською та російською сторонами виникли суперечності. Ер-Ріяд виступав за суттєвіше збільшення — до 274 або навіть 548 тисяч барелів на добу, тоді як москва наполягала на мінімальному прирості.
- російська позиція пояснюється побоюванням подальшого падіння цін на нафту та неможливістю швидко наростити видобуток через санкції й технологічну ізоляцію.
- Таким чином, навіть усередині ОПЕК+ росія дедалі більше втрачає вплив, поступаючись ключові позиції Саудівській Аравії. Загалом протягом 2025 року країни ОПЕК+ вже наростили видобуток більш ніж на 2,6 млн барелів на добу — близько 2,5% світового попиту, що посилює конкуренцію на ринку й створює додатковий тиск на експортні доходи москви.
6. ЄС готує удар по “тіньовому флоту” рф.
- Євросоюз планує створити правові підстави для зупинки 16 підозрілих нафтових танкерів, пов’язаних із росією, якщо ті увійдуть до Балтійського моря.
- Нові заходи обговорюють через ризики від “тіньового флоту”: дрони, витоки нафти, пошкодження кабелів.
- У рамках 19-го пакету санкцій ЄС хоче внести до “чорного списку” ще 120 танкерів, довівши загальну кількість до 568 суден.
- Це заборонить їм заходити в порти ЄС та співпрацювати з європейськими компаніями.
- 16 із цих суден не мають визначеного прапора — серед них Adonia, Apate, Aquilla II, Bolu, Leona, Myra, Tassos та інші.
- За статтею 110 Конвенції ООН з морського права, країни ЄС можуть перехоплювати судна без національності у своїх водах.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
