Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 06.11.2025

1. Український дрон знову вдарив по нафтопереробному заводу «Лукойл» у Волгоградській області.  

- Україна заявила про успішну атаку безпілотника на Волгоградський нафтопереробний завод російської компанії «Лукойл», що стало черговим ударом по енергетичній інфраструктурі рф.  

- За даними українських військових, внаслідок нічної атаки у промисловій зоні Красноармійського району Волгограда сталися вибухи та пожежі. Місцева адміністрація підтвердила «спалахи пожеж» унаслідок удару дронів.  

- Волгоградський НПЗ є одним із найбільших у європейській частині росії — його потужність сягає 300 тис. барелів нафти на добу. Завод забезпечує паливом південні регіони рф і частково експортує продукцію.

- Цього року він уже щонайменше шість разів зазнавав атак. Від початку серпня українські безпілотники здійснили не менше 38 ударів по російських нафтопереробних заводах, тоді як за перші сім місяців року таких атак було лише 21.

- Україна системно посилює удари по енергетичних об’єктах противника, щоб знизити його нафтові доходи та ускладнити фінансування війни.  

- Додаткового тиску на російську нафтову галузь завдають і нові санкції США, які минулого місяця внесли до чорного списку «Роснефть» та «Лукойл».

- На цьому тлі ключові покупці російської нафти в Китаї, Індії та Туреччині вже скорочують закупівлі, шукаючи альтернативні постачання. За останні чотири тижні експорт сирої нафти з росії впав до найнижчого рівня з початку 2024 року.

2. Американські санкції фактично зупинили роботу зарубіжних структур російського нафтового концерну «Лукойл».  

- Іракська державна компанія SOMO скасувала відвантаження трьох партій нафти, видобутої «Лукойлом» на родовищі «Західна Курна-2», через побоювання вторинних санкцій США та Великої Британії. «Лукойл» володіє 75% частки цього родовища потужністю 480 тис. барелів на добу, решта належить іракській North Oil Company.

- Торгова «дочка» концерну — Litasco (Женева) — не може фрахтувати судна, оскільки британські брокери відмовляються співпрацювати з компанією. Через обмеження Litasco також скоротила персонал.  

- У Фінляндії, де «Лукойлу» належить мережа автозаправок Teboil, місцеві банки припинили обслуговування фінансових операцій компанії, що ставить під загрозу роботу близько тисячі працівників та операторів АЗС.  

- Міжнародна мережа «Лукойлу» охоплює нафтопереробні заводи в Болгарії, Румунії та Нідерландах, а також об’єкти видобутку в Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Іраку, Єгипті, ОАЕ, Латинській Америці та Африці.

- Тепер, за словами генерального директора норвезької компанії Gunvor Торбйорна Торнквіста, який планує придбати частину іноземних активів «Лукойлу», «вся міжнародна діяльність компанії паралізована». «Ніхто не може вести з ними операції. Під загрозою — тисячі робочих місць, а робота нафтопереробних потужностей може бути серйозно порушена», — наголосив Торнквіст.  

- Таким чином, санкційна ізоляція Заходу дедалі глибше підриває позиції росії на світовому енергетичному ринку, позбавляючи її не лише прибутків, а й стратегічних каналів впливу.

3. Бізнес у росії задихається від боргів: навантаження досягло рекордного рівня.  

- Боргова ситуація російського бізнесу різко погіршилася — у третьому кварталі 2025 року співвідношення процентних виплат за кредитами до EBITDA вперше перевищило 35%, що стало історичним максимумом.

- EBITDA (Earnings Before Interest, Taxes, Depreciation and Amortization) — це показник операційного прибутку компанії до вирахування відсотків, податків, зносу та амортизації. Його часто використовують для оцінки реальної прибутковості бізнесу та його здатності обслуговувати борги.

- За даними галузевих звітів, найвища боргова залежність зафіксована у будівництві (591% від EBITDA), деревообробці (461%) та автомобільній промисловості (450%). Найменше навантаження мають фармацевтичні компанії — лише 18% від EBITDA, але й цей показник поступово зростає.

- Прибутки підприємств не зростають, внутрішній попит слабшає, а кредити залишаються дорогими через високу ключову ставку Банку росії.

- Підприємства змушені рефінансувати борги під усе гірші умови, що підштовхує до скорочення інвестицій та виробництва. Нинішній рівень боргового навантаження став прямим наслідком воєнної економіки, санкцій та фінансової політики кремля, яка змушує бізнес працювати на межі виживання.

4. ЄС готується припинити видачу багаторазових шенгенських віз громадянам росії.

- Європейський Союз планує майже повністю зупинити видачу багаторазових шенгенських віз росіянам. Згідно з новими правилами, більшості громадян рф надаватимуть лише одноразові візи, а винятки можливі лише з гуманітарних причин або для осіб із громадянством країн ЄС. Рішення може бути схвалене вже цього тижня.  

- Євросоюз поступово посилює візовий режим для росіян після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Ще у 2022 році Брюссель призупинив дію угоди про спрощене оформлення віз з москвою, а країни Балтії фактично закрили свої кордони для громадян рф, заборонивши навіть транзитний в’їзд.  

- Видача віз залишається компетенцією національних урядів, тому Єврокомісія не може повністю заборонити в’їзд російських туристів до всіх країн Шенгенської зони, але може значно ускладнити або обмежити їхнє отримання.  

- Рішення ЄС стане ще одним кроком до ізоляції російського суспільства, яке продовжує мовчазно підтримувати агресію проти України.

5. G7 планує ввести два окремих обмеження цін на російські нафтопродукти, щоб зменшити доходи кремля.  

- Країни «Великої сімки» (G7) розглядають запровадження двох окремих граничних цін на російські нафтопродукти — для тих, що продаються з премією до сирої нафти (наприклад, дизель чи гас), і для тих, що реалізуються зі знижкою (як мазут).  

- Встановлення ліміту для нафтопродуктів складніше, ніж для сирої нафти, оскільки ринок має велику кількість специфікацій і регіональних цінових різниць.

- Наприклад, дизель та гас торгуються з премією до Brent, тоді як мазут продається зі знижкою. G7 прагне досягти балансу — урізати доходи росії, не створюючи при цьому дефіциту палива й цінового шоку для власних економік.

- Водночас, за даними Refinitiv, Європа досі залишається залежною від російського дизелю, частка якого у грудні становила половину імпорту континенту.  

- росія, своєю чергою, заявляє, що не продаватиме нафту й нафтопродукти державам, які приєдналися до обмеження цін. Це створює ризик логістичних збоїв у ЄС, який активно шукає альтернативні постачання з Близького Сходу та США.

6. ЄС готує нові мита на російські товари на мільярди євро.  

- Європейський Союз може найближчим часом розширити перелік російських товарів, що обкладаються додатковими митами. Сім країн — Естонія, Фінляндія, Німеччина, Латвія, Литва, Польща та Швеція — виступили зі спільним закликом до Єврокомісії запровадити нові тарифи на російський експорт на суму 5,4 млрд євро.  

- Йдеться про залізо й сталь, неорганічні хімікати та калійні добрива — товари, які приносять москві значні доходи, що сприяють фінансуванню війни проти України.

- У 2024 році європейські компанії імпортували з росії продукції на 33 млрд євро, з яких 11 млрд — це несировинні товари, не охоплені санкціями ЄС.  

- Це звернення демонструє помітну зміну позиції Німеччини, яка вперше приєдналася до ініціативи східноєвропейських і скандинавських держав, що послідовно закликають до економічного тиску на Кремль.

- За словами європейського дипломата, «цього разу участь Берліна може стати сигналом для Комісії діяти рішучіше». Пропозиція не потребує одностайного схвалення всіх членів ЄС, оскільки мита запроваджуються окремо від санкційного механізму. Це створює шанс уникнути блокування з боку урядів, які традиційно гальмують антиросійські рішення — насамперед Угорщини та Словаччини.  

- Проте частина країн виступає проти нових мит, побоюючись зростання цін на сировину для своїх промислових підприємств. Зокрема, Бельгія та Чехія мають чинні винятки для імпорту російських слябів, необхідних для сталеливарних заводів, частина яких належить російським компаніям. Європейська комісія вже отримала офіційний лист із пропозицією.

- Очікується, що 24 листопада питання буде розглянуто на зустрічі міністрів торгівлі ЄС у Брюсселі, де також буде присутній міністр торгівлі США Говард Лютнік.

7. Велика Британія зафіксувала розбіжності у санкційній політиці США щодо росії.  

- Палата громад Великої Британії оприлюднила аналітичний звіт «Sanctions against Russia: What has changed in 2025?», у якому зазначається, що між санкційною політикою США та союзників з ЄС і Великої Британії зберігаються суттєві розбіжності.  

- Згідно з документом, за перші дев’ять місяців президентства Дональда Трампа Вашингтон не приєднався до жодних нових санкцій проти росії, запроваджених Лондоном, Брюсселем чи іншими партнерами, і не додав жодної особи чи компанії до американського санкційного списку.  

- Більше того, у липні 2025 року адміністрація Трампа відмовилась підтримати зниження цінової стелі на російську нафту, спрямоване на обмеження енергетичних доходів кремля, що фінансують війну проти України.  

- Попри це, за оцінками Лондона, санкції Великої Британії, ЄС та США вже позбавили росію доступу щонайменше до 450 млрд доларів, включно з 285 млрд доларів валютних резервів Центробанку рф, заморожених у країнах ЄС та G7.

- Британське Управління з питань реалізації фінансових санкцій (OFSI) у жовтні 2025 року повідомило, що великобританські активи, пов’язані з росією, на суму 28,7 млрд фунтів стерлінгів залишаються замороженими станом на травень 2025 року.

8. Велика Британія оштрафувала експортера за порушення санкцій проти росії більш ніж на £1,1 млн.

- Податково-митна служба Великої Британії (HMRC) повідомила про найбільший штраф, накладений за порушення санкційного режиму щодо росії.

- Британська компанія, назва якої не розкривається, погодилася сплатити £1 160 725,67 у межах мирової угоди. В HMRC уточнили, що штраф стосується незаконного експорту товарів до росії, який порушував обмеження, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Сума вже надійшла на рахунок відомства.  

- Це рішення демонструє жорстку позицію Лондона щодо дотримання санкційного режиму і може стати попередженням для компаній, які намагаються обходити обмеження.

9. Болгарія готує закон, що дозволить конфіскувати та продати нафтопереробний завод «Лукойл» у Бургасі.  

- Болгарський уряд розробляє законодавчі зміни, які дадуть державі право взяти під контроль і продати місцевий нафтопереробний завод «Лукойл» у Бургасі, щоб убезпечити його від вторинних санкцій США.  

- Законопроєкт передбачає призначення спеціального керуючого, який тимчасово контролюватиме роботу заводу. Поточний власник — російська компанія «Лукойл» — не матиме права голосу чи апеляції у процесі продажу.  

- Колишній прем’єр Болгарії Бойко Борисов заявив, що ухвалення такого закону має «чітку логіку» та спрямоване на захист енергетичної безпеки країни. Експерти Центру дослідження демократії наголошують, що це рішення допоможе запобігти постачальній кризі та мінімізувати ризики вторинних санкцій.  

- «Лукойл» перебуває під тиском Заходу після запровадження санкцій проти російського енергетичного сектору. У жовтні компанія оголосила про намір продати свої зарубіжні активи трейдеру Gunvor, однак угода залишається невизначеною.  

- Раніше «Лукойл» оцінював свій бургаський завод у $2 млрд, а у 2023 році Болгарія вже ухвалила закон, що дозволяє державі вводити спеціальне управління над критичною інфраструктурою.