1. У росії падає споживчий попит: росіяни масово економлять навіть на базовому — одязі та взутті.
- Попри «чорноп’ятничні» розпродажі та агресивні знижки, російські торгові центри фіксують помітний обвал трафіку й продажів. Відвідуваність ТЦ у кінці листопада впала на 4% р/р, а загалом за місяць — на 2%. У Москві спад мінімальний (–1%), тоді як у Санкт-Петербурзі він уже досягає 4%.
- На ринку озвучують ще гірші оцінки: трафік у листопаді просів на 10% до попереднього року. Ритейлери скорочують замовлення, побоюючись накопичення непроданих запасів.
- Платіжні дані Сбербанку лише підтверджують загальну картину: витрати росіян на одяг і взуття скоротилися на 8,2% на кінець листопада, а в середині місяця просідання перевищувало 15%.
- Тиск на домогосподарства зростатиме. З 2026 року рф підвищує ПДВ — додаткові 1,2 трлн рублів вилучать із кишень споживачів і ще сильніше «просадять» попит.
- На тлі війни та бюджетного дефіциту російська економіка входить у фазу системного проїдання доходів населення — і падіння базового споживання стає дедалі очевиднішим сигналом стагнації.
2. росія нарощує кредитування «дружніх» режимів, попри брак коштів у бюджеті.
- москва упродовж року суттєво збільшила фінансування низки авторитарних або політично лояльних режимів, виділивши ще близько $3 млрд додаткових кредитів.
- За даними Світового банку, найбільше наростили заборгованість Бангладеш (+$1,3 млрд), Індія (+$800 млн) та Єгипет (+$800 млн). Уперше найбільшим боржником росії став Бангладеш — його борг зріс до $7,8 млрд, випередивши Білорусь. Мінськ скоротив зобов’язання на $125 млн, але все одно лишається серед найбільш залежних позичальників із $7,6 млрд. Індія збільшила борг перед росією до $4,9 млрд, Єгипет — до $4,1 млрд.
- До списку найбільших отримувачів російських кредитів також входять В’єтнам ($1,4 млрд), Афганістан і Ємен (понад $1 млрд кожен). Розширення кредитування супроводжується регулярними списаннями боргів.
- Лише за останні два роки Кремль пробачив чи реструктуризував мільярди доларів: Таджикистану — $300 млн за електроенергію; Білорусі — відтермінування виплат на 7–12 років; Кубі — щонайменше п’ятирічну відстрочку за кредитом у €1,2 млрд; Гвінеї-Бісау — списання $26,7 млн та реструктуризація ще $940 тис.; Сомалі — анулювання боргу на $691 млн.
- Усе це відбувається на тлі дефіциту російського бюджету, падіння енергетичних доходів і зростання витрат на війну проти України — фактично рф продовжує кредитувати «дружніх» партнерів коштами, яких їй самій дедалі більше бракує.
3. За підсумками візиту путіна до Індії — жодних великих оборонних контрактів, а Делі демонструє стратегічне віддалення від москви.
- Візит путіна до Делі завершився без жодної великої угоди щодо постачання російської зброї — вперше за багато років, коли індійська оборонна програма не підживлюється новими контрактами з рф.
- Прем’єр Нарендра Моді також не підтримав російську пропозицію щодо постачання нафтопродуктів, тоді як великі індійські компанії вже скорочують імпорт російської нафти, намагаючись уникнути тарифного удару з боку адміністрації Трампа.
- Моді діяв обережно, прагнучи зберегти стратегічну автономію та баланс у відносинах із ключовими центрами впливу. Індія дедалі активніше диверсифікує зовнішню політику та не хоче ризикувати відносинами зі США й ЄС, з якими Делі веде переговори про угоду про вільну торгівлю.
- Демонстративна привітність Моді щодо Путіна була радше «сигналом Вашингтону» — нагадуванням, що Індія має альтернативи й не готова сліпо виконувати вимоги американської адміністрації.
- У короткостроковій перспективі торгівля, енергетика та військово-технічна співпраця між москвою та Делі можуть залишатися вигідними. Індія, зокрема, може співпрацювати з російськими компаніями, які поки не перебувають під санкціями.
- Але стратегічний тренд однозначний: це керований спад відносин, і Індія не збирається «класти всі яйця в російський кошик».
4. США ухвалили «нову» Стратегію безпеки — і її ключові положення викликали тривогу в Європі.
- National Security Strategy of the United States , опублікована 5 грудня 2025 року, викликала різку критику з боку європейських політиків і ЗМІ. Документ суттєво змінює тон Вашингтона у ставленні до Європи — і за багатьма пунктами наближається до риторики, яку раніше асоціювали з москвою.
- США пропонують покласти край уявленню, що альянс NATO постійно розширюється.
- Європа описана як регіон, що переживає системну кризу: документ попереджає про «цивілізаційне стирання» через міграцію, падіння народжуваності, занепад культури та втрачену самоідентифікацію.
- Одночасно США оголошують прагнення відновити «стратегічну стабільність» з росією.
- Публікація викликала хвилю занепокоєння серед європейських лідерів. За словами спецпредставника ЄС, рішення щодо внутрішньої політики Євросоюзу має приймати виключно сам ЄС — без зовнішнього тиску. Очікується, що нова стратегія значно ускладнить трансатлантичну співпрацю: багато європейських держав змушені переосмислити своє місце між США, росією та Китаєм.
- У Європі порівнюють риторику американської стратегії з давно відомими підходами кремля: акцент на критику Європи, підрив довіри до колективної безпеки, підтримка ідей євроскептицизму й натяк на «відновлення традиційних цінностей».
- Документ навіть називають «інтелектуальним дзеркалом» російської пропаганди. Низка лідерів у Європі вже заявили, що бачать у новій стратегії спробу послабити об’єднані контури ЄС і вплинути на політичну ситуацію на континенті.
- Нова стратегія США — це не просто документ про зовнішню політику. Це спроба радикального переосмислення трансатлантичних відносин, в якій Європа вже не партнер, а об’єкт критики та нового позиціонування.
- Для москви — це шанс: риторика Вашингтона фактично створює простір для реваншу через підтримку антиєвропейських настроїв. Для Європи — серйозне випробування на згуртованість і готовність до самостійного зовнішньополітичного курсу.
5. Австралія вводить нові санкції проти росії та посилює військову підтримку України.
- Австралія оголосила про виділення Україні додаткових 95 мільйонів доларів військової допомоги, а також про новий пакет санкцій, спрямований проти російського “тіньового флоту” — мережі суден, якими москва намагається обходити міжнародні обмеження та приховувати походження своєї нафти.
- Новий крок Канберри став першим за рік суттєвим збільшенням підтримки для Києва і довів загальний обсяг австралійської оборонної допомоги до 1,7 млрд доларів від початку повномасштабного вторгнення рф. Австралія та Нова Зеландія вперше серед країн, що не входять до НАТО, приєдналися до Списку пріоритетних вимог України (PURL), посилюючи міжнародну координацію у постачанні озброєнь Києву.
- До пакету також увійшла техніка на 43 мільйони доларів — зокрема радари ППО та боєприпаси — а також внесок у коаліцію з розвитку безпілотників, що пришвидшить передачу Україні сучасних дронових систем.
- Паралельно Австралія продовжує навчання українських військових у Британії та вже найближчими тижнями очікує на доставку останньої партії своїх танків M1A1 Abrams.
- Удар по російській економіці буде відчутним: нові санкції зачіпають 45 суден, що беруть участь у непрозорих операціях з перевезення російської нафти. Міністерка закордонних справ Пенні Вонг заявила, що ці заходи узгоджені з партнерами та спрямовані на зменшення російських доходів від енергоресурсів — тих самих, якими Кремль фінансує війну.
- В Австралії наголошують, що імпорт російських енергетичних товарів уже впав із довоєнних 80 млн доларів до нуля, що демонструє повну ізоляцію москви на австралійському ринку.
- Також, Австралія продовжує оцінювати можливість передачі Україні ударних гелікоптерів “Тигр”, що стане ще одним елементом міжнародного тиску на росію та послабить її позиції на полі бою.
6. У Німеччині та Нідерландах — нові арешти за порушення санкцій проти росії.
- Правоохоронці Німеччини та Нідерландів повідомили про затримання бізнесменів, яких підозрюють у системному обході санкцій щодо рф — черговий сигнал того, що Європа посилює контроль за будь-якими схемами, пов’язаними з російським імпортом.
- У Німеччині митна служба встановила п’ятьох підозрюваних. Ключові фігуранти — двоє братів, 34 і 39 років, які з 2023 року постачали в росію обладнання для фармацевтики: насоси та фільтри, заборонені до експорту санкційними регламентами ЄС.
- За цей період вони здійснили 53 поставки на загальну суму близько 689 тис. євро. У ФРН за такі порушення передбачено щонайменше два роки ув’язнення.
- У Нідерландах агентство FIOD, що спеціалізується на фінансових злочинах, затримало двох осіб віком 39 і 60 років, яких підозрюють у порушенні санкційних обмежень, запроваджених восени 2022 року. Жодних деталей слідство поки не розкриває.
- В обох країнах наголошують: увага до російських товарних потоків лише зростатиме, а ризики для учасників схем із обходом санкцій — різко посилюються.
