1. Удари по НПЗ обійшлися російській нафтовій галузі більш ніж у трильйон рублів.
- Кампанія ударів України по російських нафтопереробних заводах завдала критичного фінансового удару по нафтовій галузі рф. Сукупні втрати компаній вже перевищили 1 трлн рублів, випливає з оцінок страхового ринку.
- За даними страхового брокера, прямі збитки від атак БПЛА перевищили 100 млрд рублів, а з урахуванням втраченої виручки та непрямих наслідків загальний економічний ефект перевалив за трильйон.
- У 2025 році українські сили здійснили близько 160 результативних ударів по об’єктах нафтовидобутку та нафтопереробки на території росії. Найінтенсивніші атаки припали на вересень–жовтень: було уражено 6 НПЗ, 2 нафтові термінали, 3 нафтобази та 9 насосних станцій.
- Наслідком стала системна деградація галузі. У 2025 році постачання нафти на російські НПЗ впали до мінімуму за 15 років — 228,34 млн тонн, що на 1,6% менше, ніж роком раніше. Загальний обсяг переробки скоротився на 1,7%, до 262,3 млн тонн.
- Падіння переробки та зростання збитків свідчать, що удари по енергетичній інфраструктурі позбавляють кремль одного з ключових джерел доходів, поглиблюючи фінансовий тиск на російську економіку.
2. Газова галузь рф продовжує просідати: видобуток у 2025 році впав більш ніж на 3%.
- У 2025 році росія скоротила сумарний видобуток газу на 3,3%, до 662,7 млрд куб. м, свідчать дані Росстату. Йдеться як про природний газ, так і про попутний нафтовий, що підтверджує тривалий спад у стратегічній для кремля галузі.
- Видобуток природного газу зменшився на 3,1% — до 561,1 млрд куб. м. Навіть традиційно сильний грудень не врятував річні показники: 53,2 млрд куб. м, що на 4,2% менше, ніж у грудні 2024 року. Ще гірша ситуація з попутним нафтовим газом: його видобуток упав на 4,2%, до 101,6 млрд куб. м, при цьому 25,1 млрд куб. м було спалено на факелах — на 6,8% більше, ніж роком раніше.
- Це свідчить про втрату ринків збуту та деградацію інфраструктури. Проблеми відчутні й на внутрішньому ринку. Дочірня компанія «Газпрому» — «Газпром межрегіонгаз» — скоротила постачання газу російським споживачам приблизно на 4%, до 258,4 млрд куб. м.
3. Видобуток нафти в росії падає другий місяць поспіль.
- У січні росія вдруге поспіль скоротила видобуток нафти. Середній рівень видобутку знизився до 9,28 млн барелів на добу, що свідчить про поглиблення кризи в нафтовому секторі через американські санкції та ускладнення експорту.
- Порівняно з груднем видобуток скоротився на 46 тис. барелів на добу, а від встановленої для рф квоти в межах угоди ОПЕК+ відставання становить близько 300 тис. барелів на добу.
- Для порівняння: у листопаді росія видобувала 9,43 млн барелів, у грудні — 9,33 млн. Офіційна статистика з видобутку залишається засекреченою, а російське Мінпаливенерго не коментує ситуацію.
- Подальше скорочення виробництва загрожує росії втратою частки на світовому нафтовому ринку, яку можуть швидко зайняти інші країни ОПЕК+.
- Ситуацію ускладнює різке зростання обсягів непроданої нафти. На початок лютого на танкерах накопичилося близько 143 млн барелів російської нафти — майже вдвічі більше, ніж рік тому. Це вказує на дефіцит покупців і затримки зі збутом через посилення тиску США.
- Падіння видобутку напряму б’є по бюджету рф: торік майже 23% доходів федерального бюджету забезпечували нафтогазові надходження. Вже в січні ці доходи впали до мінімуму за п’ять років через зниження світових цін, зростання знижок на російську нафту та зміцнення рубля.
4. Вантажопотік росії Північним морським шляхом знову падає.
- План росії наростити вантажоперевезення через Північний морський шлях (ПМШ) провалився вже другий рік поспіль. У 2025 році через арктичний маршрут було перевезено 37,02 млн тонн вантажів, що на 2,3% менше, ніж у 2024-му (38 млн тонн).
- росія так і не наблизилася до цілей, - 80 млн тонн до 2024 року і 200 млн тонн до 2030-го. Реальні показники виявилися більш ніж удвічі нижчими за заплановані.
- Попри те що ПМШ дозволяє скоротити шлях до Азії на 7–10 днів порівняно з маршрутом через Суецький канал, міжнародний інтерес до російської Арктики залишається мінімальним.
- У 2025 році 60% усього вантажопотоку (22,2 млн тонн) становив внутрішній російський експорт.
- Структура перевезень підкреслює сировинну залежність маршруту: 83% обсягів припало на ЗПГ, нафту та газоконденсат. Основні поставки здійснювалися з проєктів «Ямал ЗПГ», «Арктик ЗПГ-2», НОВАТЕКу та «Газпром нефти».
- Падіння перевезень ПМШ демонструє, що санкції, обмежений доступ до флоту та слабкий попит з боку іноземних партнерів зривають ключові інфраструктурні плани кремля, попри багаторічну пропаганду «арктичного прориву».
5. З початку повномасштабної війни росія перевезла через Ла-Манш близько 550 млн тонн нафти (≈4 млрд барелів) і заробила 239 млрд фунтів стерлінгів, використовуючи так званий «тіньовий флот».
- За 2022–2025 роки танкери з російською нафтою здійснили 9 584 рейси через Дуврську протоку. Пік припав на 2023–2024 роки, коли кількість проходів зросла майже утричі порівняно з 2022-м.
- Значна частина суден перебуває під санкціями, ходить без AIS або з фальшивими сигналами, займається небезпечною перевалкою нафти у відкритому морі. Реальний розмір флоту оцінюють у до 1 400 суден, що значно більше за санкційні списки ЄС і Британії.
- Основні покупці російської нафти — Індія та Китай. Лише Індія у 2022–2025 роках отримала нафти на 85,5 млрд фунтів, причому обсяги різко зросли після початку війни.
- Британія та союзники готують жорсткіші дії: перехоплення танкерів, створення командного центру ВМС і використання безпілотних катерів для контролю Ла-Маншу й Північного моря.
- Через зношеність і порушення правил великий розлив нафти в європейських водах — питання часу, а нинішні санкції залишаються недостатньо ефективними.
6. Найбільші нафтові компанії Індії почали відмовлятися від закупівель російської нафти.
- Державні нафтопереробні компанії Indian Oil та Bharat Petroleum, а також приватна Reliance Industries припинили приймати пропозиції на закупівлю російської нафти з відвантаженням у березні–квітні. Компанії мають намір зберігати цю позицію й надалі, щоб не ускладнювати переговори щодо торговельної угоди між Індією та США.
- Водночас частина березневих поставок була законтрактована раніше та продовжує виконуватися. Більшість інших індійських НПЗ також згорнули закупівлі російської нафти й можуть повернутися до них лише за прямою рекомендацією уряду.
- Виняток може бути зроблений для Nayara Energy — приватної компанії, пов’язаної з «Роснефтью» і такої, що перебуває під санкціями ЄС. Водночас у квітні НПЗ Nayara потужністю близько 400 тис. барелів на добу планують зупинити на місячне технічне обслуговування.
7. Індія долучилася до боротьби з глобальним «тіньовим флотом»: поблизу узбережжя Мумбаї затримано три нафтові танкери.
- Операція відбулася 6 лютого за участі військово-морських сил та авіації. За даними індійських військових, затримані судна були залучені до контрабандних операцій і перебували під контролем «глобального злочинного синдикату».
- Танкери підозрюють у перевезенні нафти з регіонів, охоплених збройними конфліктами, а також у перевалці нафти з судна на судно у відкритому морі з метою обходу митного контролю та уникнення податків.
- Усі три судна AL JAFZIA, ASPHALT STAR та STELLAR RUBY — перебувають під санкціями США. Вони були доставлені до порту Мумбаї для подальших розслідувань.
- Дії Індії стали частиною ширшої міжнародної кампанії проти «тіньового флоту», яку на початку року активізували Сполучені Штати та їхні партнери.
8. ЄС може вивести заморожені російські активи з Euroclear.
- Європейський Союз розглядає можливість переведення близько 210 млрд євро заморожених російських суверенних активів з бельгійського депозитарію Euroclear до іншого депозитарію під контролем ЄС.
- Такий крок дозволив би Брюсселю активніше використовувати російські кошти на користь України та зняти політично чутливі ризики з Бельгії.
- Наразі основна частина російських активів заблокована саме в Euroclear, а бельгійська влада стримує їх використання через побоювання судових позовів з боку росії.
- Перенесення рахунків до нового європейського депозитарію дало б змогу ЄС діяти самостійно — без формальної конфіскації, але з ширшими можливостями фінансування оборони й відновлення України.
- На тлі цієї дискусії Євросоюз уже був змушений самостійно залучити 90 млрд євро кредитних коштів для підтримки Києва. Ці ресурси покривають лише близько двох третин потреб України на найближчі два роки, що підсилює аргументи на користь використання заморожених російських активів.
- Фінансове становище росії водночас погіршується: доходи бюджету скорочуються через падіння світових цін на нафту та посилення санкцій. Втрата фактичного контролю над сотнями мільярдів євро за кордоном стає для кремля додатковим ударом і підриває його здатність фінансувати затяжну війну.
- У Брюсселі наголошують, що навіть підготовка до перенесення активів уже є сигналом москві: ЄС готовий діяти рішучіше і використовувати фінансові важелі тиску проти країни-агресора.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
