1. Сировинні доходи російської економіки у серпні 2025 року впали до найнижчого рівня від початку повномасштабної війни.
- За підрахунками фінського центру CREA, росія заробляла на експорті нафти, газу, нафтопродуктів та вугілля лише 564 млн євро на день — на 11% менше, ніж рік тому, і майже вдвічі менше, ніж на піку у 2022 році, коли щоденні доходи перевищували 1 млрд євро.
- Найбільше втрати припали на морський експорт нафти (–10% за місяць, –9% за рік), трубопровідну нафту (–20% р/р), експорт ЗПГ (–31%) і нафтопродуктів (–29%). Єдиним винятком стали вугілля (+55%) та трубопровідний газ (+3%), однак їхнє зростання не компенсує загального обвалу.
- Внаслідок цього прибутки провідних російських нафтових компаній скоротилися у 2–3 рази, а федеральний бюджет, де нафтогазові податки формують кожен четвертий рубль доходів, недоотримує кошти вже кілька місяців поспіль.
- За січень–серпень 2025 року доходи від сировини виявилися на 20% нижчими за минулорічні.
2. росія намагається компенсувати падіння внутрішнього попиту на нафту, спричинене ударами українських дронів по нафтопереробних заводах, і в вересні планує наростити експорт через західні порти до 2,1 млн барелів на добу, що на 11% більше початкового плану.
- Йдеться про відвантаження з Приморська, Усть-Луги та Новоросійська, які вже у серпні сягнули 2 млн барелів.
- Додаткові обсяги російської нафти Urals москва сподівається реалізувати на індійському ринку, де попит у серпні дещо просів, але все ще залишається високим, попри західні санкції. Індія не приховує, що й надалі купуватиме дешеву російську нафту, користуючись тимчасовою вигодою.
- Фактично кремль змушений збільшувати вивіз сировини через неможливість її переробки всередині країни.
- Це свідчить не про силу російської економіки, а про її вразливість: атаки на інфраструктуру одразу вибивають значні сегменти нафтопереробки, а залежність від кількох азійських покупців робить російський експорт надзвичайно ризиковим.
3. російський ринок сільгосптехніки переживає обвал: продажі впали на 30,2% у річному вимірі, до 89,4 млрд рублів.
- Найбільше просідання зафіксоване у ключових сегментах — комбайни мінус 50,1%, трактори мінус 37,5%, зерноочисні машини мінус 36,6%.
- Додатковим ударом стала перенасиченість ринку китайською технікою, попит на яку теж різко знизився.
- Головна причина — падіння платоспроможності аграріїв, які більше не можуть обслуговувати лізинг і кредити.
- Це ще один сигнал про системну кризу в російській економіці: навіть стратегічно важлива для режиму аграрна галузь більше не витримує фінансового тиску війни й санкцій.
4. У росії продовжує падати купівельна спроможність населення, попри офіційні заяви про зростання доходів.
- З початку 2025 року росіяни стали менше витрачати навіть на базові товари — продукти й одяг. У січні–серпні покупки одягу скоротилися на 8%, а торгові центри попереджають про можливе закриття до 40% площ через відсутність попиту.
- Опитування підтверджують масштабну економію: 68% росіян шукають товари лише зі знижками, 58% відмовляються від звичних покупок, 57% переходять на дешевші аналоги, а половина намагається відвідувати магазини якомога рідше.
- Це означає, що навіть базове споживання населення стрімко скорочується. Фактично санкційний тиск і витрати на війну вже безпосередньо б’ють по рівню життя росіян.
- Картинка «зростаючих доходів», яку малює Росстат, розбивається об порожні гаманці й закриті магазини.
5. У росії різко знизилася інвестиційна активність, свідчать дані аналітичного центру ЦМАКП, який традиційно працює на замовлення кремля.
- Пропозиція базових товарів інвестпризначення — машин, обладнання, будматеріалів — у січні–липні 2025 року виявилася на 5,7% нижчою, ніж роком раніше, і на 8,4% меншою за пік третього кварталу 2024 року. Поточний рівень лише трохи перевищує показники 2019 року: обладнання та промислова електроніка — на 4,1%, будматеріали — на 10,6%.
- Офіційна статистика підтверджує спад. За перше півріччя інвестиції формально зросли на 4,3%, але темпи швидко гальмують: з 8,7% у першому кварталі до 1,5% у другому. У липні зафіксовано нове падіння на 1,2%.
- Таким чином, військовий «інвестиційний бум», на який покладався кремль, обернувся стагнацією: ресурси вичерпуються, а економіка не демонструє реального зростання.
6. У серпні російський нафтовий експорт зазнав нового провалу: виручка впала до $31,5 млрд, що стало мінімумом за останні п’ять років.
- За даними Міжнародного енергетичного агентства, це на 6,4% менше, ніж у липні, і на 8,5% нижче, ніж рік тому.
- Попри відносно стабільні обсяги постачань, головною проблемою стало різке здешевлення сорту Urals, який подешевшав до $56 за барель, а окремі угоди укладалися вже на рівні $47.
- Втрата попиту з боку Індії змусила російських трейдерів збільшувати знижки, що фактично позбавило експорт прибутковості.
- Видобуток також знижено — до 9,3 млн барелів на добу, але головний удар прийшовся на доходи бюджету: формально цінова стеля у $60 не працює, а міністерство фінансів змушене латати зростаючу «дірку» за рахунок запозичень.
7. Сенатори-республіканці у США посилюють тиск на президента Дональда Трампа, вимагаючи запровадити нові санкції проти росії.
- Сенатор від Північної Кароліни Том Тілліс заявив, що москва відверто маніпулює Вашингтоном: «росія грає з нами, як на піаніно. Путін отримав усе, чого хотів: зустріч із президентом Трампом, прийом із червоною доріжкою, а потім переговори з Сі Цзіньпіном і Кім Чен Ином».
- За його словами, стратегія кремля полягає в тому, щоб «тягнути США за собою».
- Ця заява пролунала невдовзі після того, як винищувачі НАТО збили кілька російських безпілотників, що порушили повітряний простір Польщі під час атаки на Україну.
- CNN зазначає, що раніше ініціативи сенатора Ліндсі Ґрема щодо санкцій гальмували через відсутність підтримки з боку Білого дому. Тепер вже ряди республіканців, які вимагають від Трампа жорсткішої позиції щодо кремля, істотно зросли.
8. Американське Контрольно-фінансове управління (GAO) визнало, що росія зуміла частково обійти встановлений «ціновий стелю» на нафту завдяки використанню «тіньового флоту» й схем із непрозорими страховими компаніями.
- Це знизило ефективність заходу, який мав обмежити доходи кремля для ведення війни проти України.
- Водночас аудитори підкреслюють, що санкції все ж завдали значного удару по російській економіці: у 2022 році вона втратила близько 6% від потенційного рівня без війни та обмежень.
- Доступ до західних технологій для військової промисловості став набагато складнішим, хоча повністю перекрити його поки не вдалося.
- Фактичне відновлення зростання ВВП у 2023–2024 роках пояснюється тимчасовим пристосуванням росії до санкцій через сіру торгівлю та допоміжні механізми Китаю, Індії й низки третіх країн.
- Але цей ресурс вичерпується: експлуатація старих суден, відсутність західних технологій і посилення контролю над «тіньовим флотом» підвищують ризики нових потрясінь для російського експорту.
- Ціна обходу санкцій для москви дедалі більша: економіка тримається на хитких схемах, а реальні доходи від нафти залишаються нижчими, ніж до війни.
9. Європейський суд остаточно підтвердив законність санкцій проти Романа Абрамовича.
- Олігарх, який після повномасштабного вторгнення росії в Україну втратив доступ до активів у Європі та право в’їзду, намагався оскаржити обмеження, стверджуючи, що його зв’язки з кремлем нібито перебільшені. Він також вимагав компенсацію за «шкоду репутації».
- Втім, Суд ЄС відхилив позов Абрамовича, визнавши санкції «необхідними та доречними».
- Судді окремо наголосили на його ключовій ролі у металургійному концерні «Євраз», прибутки якого підтримують російський бюджет та воєнні витрати.
- Таким чином, спроба олігарха зняти обмеження провалилася, а ЄС отримав додаткове юридичне підтвердження міцності санкційної політики проти російських бізнес-еліт.
10. Латвія може повністю закрити кордон з росією та білоруссю.
- Відповідна пропозиція була подана до Сейму фракцією Нацоб'єднання. Вона була передана на розгляд Комісії з нацбезпеки.
- За передачу проекту на розгляд комісії проголосували 70 депутатів, 13 парламентаріїв виступили проти такого рішення, а один утримався.
- Перед голосуванням депутат від Нацоб'єднання Яніс Домбрава наполягав, що проект має бути розглянутий і рішення прийняте вже сьогодні.
- Водночас, як повідомляє радіостанція LSM з посиланням на міністра оборони Андріса Спрудса, Латвія закриває повітряний простір над кордоном з рф і білоруссю. Польоти над кордоном будуть заборонені щонайменше протягом тижня.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
