1. Дефіцит російського бюджету стрімко зростає через падіння доходів і зростання витрат.
- російський бюджет знову опинився в глибокому дефіциті. За попередніми оцінками Мінфіну рф, у жовтні витрати склали 3,4 трлн рублів при доходах лише 3 трлн, унаслідок чого «діра» в бюджеті збільшилася до 4,2 трлн рублів за підсумками десяти місяців року.
- Доходи державної скарбниці у жовтні знизилися з 3,2 до 3 трлн рублів, тоді як витрати зросли з 2,8 до 3,4 трлн. Усього за січень–жовтень надходження до бюджету становили 29,9 трлн рублів — лише на 0,8% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
- З урахуванням інфляції, що перевищила 8%, це фактично означає скорочення реальних доходів. кремль очікує, що до кінця року дефіцит бюджету сягне 5,7 трлн рублів, або близько 2,6% ВВП.
- Основною причиною фінансової нестабільності залишається зростання військових витрат на війну проти України та скорочення нафтово-газових надходжень, які більше не здатні компенсувати витрати держави.
2. російський експорт нафти різко скоротився, а сотні тисяч барелів «застрягли» в морі без покупців.
- росія продовжує втрачати обсяги нафтового експорту через посилення санкційного тиску та проблеми з логістикою. За даними Bloomberg, за чотири тижні, що завершилися 9 листопада, середній експорт сирої нафти з рф становив 3,45 млн барелів на добу — на 130 тисяч барелів менше, ніж за попередній період.
- Особливо тривожним сигналом для москви стало те, що приблизно 35% відвантажених обсягів не мають визначеного кінцевого пункту призначення.
- Це означає, що значна частина російської нафти залишається «завислою» в морі — танкери стоять без розвантаження, оскільки трейдери й покупці уникають ризикувати під новими західними обмеженнями.
- Більшість суден із «невідомим напрямком» рухаються в бік Суецького каналу, що свідчить про спроби москви продовжувати поставки в Азію — насамперед в Індію та Китай.
- Проте навіть ці ринки дедалі менш охоче приймають російську нафту через ризики вторинних санкцій і складнощі з оплатою. Зростання кількості «загублених» танкерів і падіння темпів експорту демонструють, що російська нафтова логістика заходить у глухий кут. москва дедалі важче знаходить покупців і маршрути збуту, що загрожує скороченням валютних надходжень — головного джерела фінансування війни проти України.
3. російська нафта стрімко втрачає в ціні: знижки на Urals сягнули максимуму за рік.
- Знижки на російську нафту Urals у портах Балтійського та Чорного морів різко зросли — до майже $20 за барель, що стало найглибшим падінням цін за останні 12 місяців.
- Обвал пов’язують із новими санкціями США проти «Лукойла» та «Роснефти», які змусили російських експортерів перебудовувати схеми постачань і шукати нові маршрути збуту. Через ускладнення логістики та зростання ризиків для перевізників трейдери вимагають значно більших знижок.
- Падіння вартості Urals відображає зростання невпевненості на ринку — дедалі менше покупців готові ризикувати, маючи справу з російською нафтою, що потрапила під розширені обмеження.
- Останній раз дисконт перевищував $15 за барель на Балтійських терміналах на початку 2025 року, але нинішній рівень став найрізкішим сигналом послаблення позицій москви на світовому нафтовому ринку після нової хвилі санкцій.
4. росії не вдалося реалізувати власні амбіції щодо перетворення Північного морського шляху на прибутковий маршрут експорту нафти до Азії.
- Обсяги відвантажень з початку року скоротилися на 4,2%, до 1,83 млн тонн, незважаючи на те, що кількість рейсів залишилася незмінною — 18. Йдеться про постачання з портів Приморськ, Усть-Луга, Мурманськ та з арктичної платформи «Приразломна» компанії «Газпром нефть».
- Завершення навігації у східній частині маршруту 28 жовтня засвідчило провал планів москви щодо нарощування арктичного експорту.
- Попри минулорічне зростання обсягів, нині частка СМП у загальному російському нафтовому експорті залишається нижчою за 1%.
- Таким чином, російська спроба зробити Арктику альтернативою Суецькому каналу знову зазнала невдачі — через відсутність попиту, високі ризики навігації та обмеження, пов’язані із санкціями, які скорочують кількість охочих страхувати та обслуговувати російські танкери.
5. росія остаточно втратила позиції у світовій космічній галузі.
- У 1990-х роках росія домінувала на ринку комерційних космічних запусків, забезпечуючи понад 60% усіх запусків супутників у світі й випереджаючи США, Китай та Європу.
- Тепер ситуація кардинально змінилася — частка рф на цьому ринку впала майже до нуля. Попри те, що глобальний ринок комерційних космічних послуг за три десятиліття зріс у десять разів, російська галузь не змогла адаптуватися до нових технологічних стандартів і конкуренції з боку приватних компаній, таких як SpaceX, Arianespace чи китайські стартапи.
- Занепад почався задовго до санкційної ізоляції — ще у 2010-х роках російські підприємства відставали у сфері двигунобудування, електроніки та програмного забезпечення.
- Санкції лише прискорили деградацію галузі, яка нині втратила не лише замовників, а й технологічну спроможність утримувати власну присутність у космосі. росія, яка колись задавала тон у космічних перегонах, тепер фактично опинилася на периферії світової космічної економіки.
6. росія безповоротньо втрачає статус газової наддержави — МЕА.
- росія більше не зможе відновити своє колишнє домінування на світовому газовому ринку, попри низьку собівартість видобутку. Про це йдеться у новій доповіді Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).
- Згідно з прогнозом, частка росії у глобальній торгівлі газом, що досягала майже 25% у 2021 році, ніколи більше не повернеться до цих рівнів і може скоротитися до 10% до 2035 року.
- Таким чином, москва фактично втратить роль провідного експортера, яку мала ще до повномасштабного вторгнення в Україну.
- МЕА зазначає, що доходи рф від експорту газу можуть обвалитися з $120 млрд на рік у 2010-х до $28 млрд у 2030-х, що означає глибоку структурну кризу у ключовій галузі російської економіки.
- За оцінками агентства, видобуток газу в росії залишиться стагнуючим — близько 680 млрд кубометрів на рік, а експорт скоротиться до 160 млрд кубометрів.
- Аналітики МЕА також прогнозують, що втрачені обсяги постачань до Європи компенсувати неможливо. Навіть зі зростанням експорту до Центральної Азії та стабілізацією постачань до Китаю (до 50 млрд кубометрів на рік), загальний обсяг експорту впаде, а нові трубопроводи до КНР не матимуть економічного сенсу.
- Фактично, москва втратила не лише головний ринок збуту, але й свій енергетичний вплив у світі. В умовах санкцій та обмежень логістики росія поступово виштовхується з числа ключових гравців глобального енергетичного ринку.
7. Китай будує «тіньовий флот» для ввезення санкційного російського ЗПГ.
- Китай почав масово нарощувати непрозорі схеми імпорту російського зрідженого природного газу (ЗПГ), вдаючись до «тіньового флоту» та переоформлення власності на танкери, щоб обходити західні обмеження.
- Про це детально свідчать дані переміщення суден і заплутані структури власності, що нагадують практики на ринку російської нафти.
- Деякі судна, що перевозять ЗПГ із «чорного списку», приховують своє місцезнаходження або змінюють назви (наприклад, танкер CCH Gas і переведений недавно Kunpeng).
- Власники цих суден реєструють компанії з адресами «поштова скринька» в Гонконзі чи на Маршаллових (типова практика для прикриття бенефіціарів), що дає змогу маскувати кінцевих покупців і постачальників.
- Експерти наголошують, що створення «тіньового флоту» ЗПГ — це складніша операція, ніж у випадку нафти: судна для ЗПГ обслуговують вузьке коло спеціалізованих операторів і потребують складного технічного оснащення.
- Тому поява таких непрозорих ланцюгів у Китаю — показник серйозності намірів допомогти москві зберегти експортні доходи, незважаючи на тиск Заходу.
- Такі схеми роблять експорт росії більш уразливим до розкриття і подальших юридичних санкцій — приховування бенефіціарів і фіктивні реєстрації створюють додаткові точки вразливості. Залежність від «підпільних» каналів збуту — це ознака поглиблення ізоляції: якщо традиційні покупці й офіційні ланцюги відмовляються від російського газу, москва змушена вдаватися до ризикових, дорожчих і менш надійних маршрутів.
- росія намагається компенсувати втрачені європейські ринки шляхом створення непрозорих мереж судновласників і посередників — це тимчасове рішення, що підвищує транзакційні витрати і ризики для всіх сторін.
- Водночас для Китаю такі операції теж несуть ризики: робота з «чорними» поставками може підставити державні та приватні гравці під вторинні санкції та підірвати довіру міжнародних постачальників. Але поки що Пекін, схоже, ставить пріоритет на енергетичну доступність і політичні відносини з москвою.
8. Німеччина вимагає розірвати контракт на постачання російського ЗПГ: Берлін тисне на колишню «дочку» «Газпрому».
- Міністерство економіки Німеччини офіційно закликало державну енергетичну компанію SEFE (Securing Energy for Europe GmbH), яка раніше належала «Газпрому», розірвати контракт на постачання російського зрідженого природного газу.
- У міністерстві наголосили, що SEFE має правові підстави припинити угоду, скориставшись положенням про форс-мажор, оскільки нові санкції ЄС проти москви фактично унеможливлюють виконання контракту.
- Це відповідає загальній політиці блоку щодо повної відмови від російських енергоносіїв. Компанія SEFE, яка після націоналізації стала ключовим інструментом енергетичної безпеки Німеччини, зазнала гострої критики через збереження довгострокового контракту з російським заводом «Ямал ЗПГ» у Сибіру.
- Вартість скасування угоди оцінюється приблизно у 10 мільярдів євро (11,6 млрд доларів). Контракт передбачає постачання 2,9 млн тонн ЗПГ щороку до 2040 року і не містить стандартного пункту про дострокове розірвання.
- Минулого місяця SEFE заявила, що аналізує наслідки останнього пакета санкцій ЄС, однак жодних конкретних дій щодо виходу з угоди поки не вжито. Німеччина поступово згортає залежність від російських енергоносіїв після вторгнення рф в Україну, і тиск на SEFE демонструє готовність Берліна остаточно розірвати залишки енергетичних зв’язків із москвою, навіть попри значні фінансові втрати.
9. Британія планує повністю заблокувати страхування та судноплавні послуги для експорту російського ЗПГ.
- Велика Британія готується завдати нового удару по енергетичним доходам росії, запровадивши заборону на надання страхових та судноплавних послуг, пов’язаних з експортом російського зрідженого природного газу (ЗПГ).
- Мета — позбавити москву ключових інструментів обходу санкцій через західні страхові компанії та флот із «сірих» суден. Як заявили у британському МЗС, обмеження будуть впроваджені поетапно у 2026 році, у тісній координації з європейськими партнерами.
- Європейський Союз раніше вже ухвалив рішення повністю припинити імпорт російського ЗПГ із 2027 року, проте Лондон планує діяти швидше та радикальніше.
- У жовтні Британія суттєво розширила свій санкційний список — під обмеження потрапили «Роснефть», «Лукойл», 51 судно, а також компанії з Китаю, ОАЕ, Індії, Туреччини, Таїланду та Сінгапуру, пов’язані з транспортуванням російської нафти.
- Загалом із початку року під санкції вже потрапили понад 130 суден, що унеможливлює для Москви стабільні морські поставки енергоресурсів.
- Без західного страхування й логістичної підтримки росії буде дедалі складніше експортувати ЗПГ навіть до дружніх країн, а доходи від енергетики можуть впасти до мінімальних рівнів із часів СРСР.
