1. Санкції США паралізують експорт: росія застрягла з 35 млн барелів непроданої нафти.
- Після обмежень, запроваджених США наприкінці листопада проти «Роснефти» та «Лукойла», москва не змогла знайти покупців для щонайменше 35 мільйонів барелів нафти, які зависли на танкерах у морі. російські компанії змушені використовувати танкери як плавучі сховища, оскільки індійські та китайські нафтопереробні заводи почали відмовлятися від постачань.
- Загальний обсяг російської нафти, що перебуває на суднах, сягнув рекордних 216 млн барелів. Щонайменше 12 танкерів із сортом Urals з середини грудня простоюють на якорі біля узбережжя Оману в очікуванні покупців.
- Нові судна з російською нафтою прибувають у цей район майже щодня, що лише поглиблює проблему перевиробництва та відсутності збуту. Індія — ключовий ринок для морських поставок Urals — у грудні скоротила імпорт до мінімуму за три роки: до 1,1 млн барелів на добу проти 1,7 млн у листопаді.
- Втрата індійського попиту та обережність Китаю змусили російські компанії піти на вимушене скорочення видобутку. У грудні росія видобувала 9,326 млн барелів на добу — на 100 тис. менше, ніж місяцем раніше, і на 250 тис. нижче квоти, дозволеної в межах угоди ОПЕК+.
- Це свідчить про те, що навіть формально доступні можливості нарощування видобутку виявилися нереалізовними через санкційний тиск.
- «Схоже, у російських нафтовиків закінчується інфраструктура для зберігання, тоді як санкції проти ключових компаній створюють системні бар’єри для експорту», — зазначає експерт Німецького інституту міжнародної безпеки Яніс Клюге.
- Ситуація демонструє, що санкції США дедалі ефективніше б’ють по головному джерелу доходів російського бюджету, підриваючи як експортні можливості, так і стабільність видобутку.
2. Влада росії розширює практику фактичної конфіскації іноземних активів.
- путін підписав укази про передачу російських заводів, що належали датській Rockwool та польсько-американській CanPack, під контроль компаній з рф.
- Згідно з оприлюдненими 13 січня президентськими указами, 100% часток ТОВ «Роквул» і 68% у ТОВ «Роквул — Волга», які входили до структури данського виробника теплоізоляційних матеріалів Rockwool, передані АТ «Развитие строительных активов». Компанію зареєстрували в Москві лише восени 2025 року, при цьому її власники та керівництво в офіційних реєстрах не зазначені.
- Крім того, 100% часток у ТОВ «Кэн-Пак» і ТОВ «Кэн-Пак Завод упаковки» — російських підприємствах CanPack, що спеціалізуються на виробництві металевої тари, — передані компанії «СтальЭлемент».
- Формально москва прикриває вилучення активів «тимчасовим управлінням», однак на практиці йдеться про примусове перерозподілення власності на користь наближених до держави структур.
- Ці рішення вкотре підкреслюють зростання інвестиційних ризиків у росії та остаточну втрату гарантій захисту приватної й іноземної власності.
3. Підсанкційний зріджений природний газ із заводу «Газпром ЗПГ Портова» знову потрапив на азійський ринок, попри прямі обмеження США.
- Танкер Perle доставив вантаж до узбережжя Китаю, вкотре засвідчивши, що росія продовжує обходити санкції завдяки тіньовій логістиці та перевалкам у морі.
- Судно рухається вздовж узбережжя Китаю поблизу острова Хайнань і має прибути до пункту призначення 16 січня. Раніше танкер, який до зміни юрисдикції називався «Псков», заходив на завод «Газпром ЗПГ Портова» 5 грудня.
- Зміна осадки судна після виходу з порту вказує на завантаження ЗПГ. У жовтні Perle вже брав участь у перевалці палива поблизу Малайзії — типовій схемі для приховування походження підсанкційних вантажів.
- Крім того, у грудні до «Газпром ЗПГ Портова» швартувався китайський ЗПГ-танкер Kunpeng, що свідчить про системний характер таких операцій. Фактично йдеться про формування стійкого маршруту постачання російського ЗПГ до Китаю в обхід санкцій.
- Це не лише підриває ефективність обмежень проти енергетичного сектору рф, а й дозволяє кремлю зберігати валютні надходження, фінансуючи війну та затягуючи міжнародний тиск.
4. москва намагається втримати контроль над венесуельською нафтою на тлі тиску США.
- росія публічно заявила про збереження контролю над своїми нафтовими активами у Венесуелі, реагуючи на заяви президента США Дональда Трампа щодо намірів взяти під контроль найбільші у світі нафтові запаси цієї країни.
- У москві дали зрозуміти, що не вважають такі сигнали з Вашингтона підставою для перегляду своєї присутності у венесуельській нафтовій галузі.
- Компанія «Росзарубежнефть», створена у 2020 році та підконтрольна Міністерству економічного розвитку рф, заявила, що всі її активи у Венесуелі перебувають у власності російської федерації та нібито захищені венесуельським законодавством, міжнародним правом і двосторонніми угодами.
- Саме через цю структуру кремль у свій час вивів венесуельські активи з-під бренду «Роснефти», щоб обійти американські санкції, запроваджені за участь у торгівлі нафтою режиму Ніколаса Мадуро. Попри це, у США відкрито заявляють про намір змінити правила гри.
- Дональд Трамп неодноразово наголошував, що після арешту Мадуро Вашингтон разом з американськими компаніями планує встановити контроль над венесуельською нафтовою галуззю.
- Такий сценарій напряму загрожує російській присутності в країні, яку кремль роками використовував як енергетичний і політичний плацдарм у Західній півкулі. Втім, москва продовжує демонструвати підтримку Каракасу. У листопаді підконтрольний режиму Мадуро парламент Венесуели продовжив ще на 15 років угоди між державною PDVSA та підрозділами «Росзарубежнефти» щодо розробки нафтових родовищ на заході країни.
- Це рішення виглядає як спроба зафіксувати російський вплив наперед, попри зростаючий тиск санкцій і ризик втрати активів у разі політичних змін у Венесуелі.
5. кремль дистанціюється від союзників-ізгоїв заради відносин із Трампом.
- путін не готовий надавати Ірану реальну підтримку на тлі масштабних протестів і загрози воєнної інтервенції США. москва, швидше за все, обмежиться символічними заявами, попри підписану лише рік тому угоду про «всеосяжне стратегічне партнерство» з Тегераном.
- Причиною є обмежені можливості росії та пріоритет війни проти України. кремль не розглядає суттєве втручання в ситуацію в Ірані, незважаючи на військове співробітництво: після початку повномасштабної агресії рф отримала від Ірану озброєнь приблизно на $3 млрд — від ракет до боєприпасів.
- Паралельно руйнується побудований москвою «союз ізгоїв». У 2024 році впав режим Башара Асада в Сирії, у січні 2026-го — Ніколаса Мадуро, на підтримку якого кремль витратив близько $20 млрд за десятиліття.
- Втрату Мадуро в москві катастрофою не вважають: для путіна важливіші домовленості з адміністрацією Дональда Трампа.
- кремль демонструє готовність відмовлятися від своїх союзників, коли вони стають тягарем, що підриває довіру до росії як партнера та показує фактичну слабкість її зовнішньополітичних позицій.
6. Торгівля між Китаєм і росією впала вперше за п’ять років.
- У 2025 році обсяг торгівлі між Китаєм і росією скоротився вперше з 2020 року — до 1,63 трлн юанів (234 млрд доларів). Падіння склало 6,5% порівняно з рекордними 1,74 трлн юанів у 2024 році, що означає завершення чотирирічного періоду зростання.
- Причиною зниження стали падіння попиту в росії на китайські автомобілі та скорочення вартості імпорту російської нафти. Китайський експорт у росію у 2025 році обвалився на 9,9%, імпорт із росії — на 3,4%.
- У доларовому вираженні двостороння торгівля зменшилася на 6,9% і склала 228,1 млрд доларів. Особливо показовим є енергетичний сектор: за перші 11 місяців 2025 року вартість імпорту російської нафти до Китаю знизилася на 19,6%, що напряму вдарило по нафтових доходах кремля.
- Одночасно експорт китайських автомобілів до росії за січень–листопад скоротився на 46% на тлі підвищення мит у рф.
- Навіть «стратегічне партнерство» з Пекіном більше не рятує російську економіку: торгівля скорочується, нафтодолари тануть, а російський ринок втрачає привабливість навіть для китайських виробників.
7. США готуються до арешту ще десятків танкерів, що возять санкційну нафту.
- США подали до судів ордери на арешт ще десятків нафтових танкерів, пов’язаних з перевезенням венесуельської нафти. За даними джерел, уже затримано щонайменше п’ять суден у міжнародних водах. Йдеться про танкери, що перебувають під санкціями або входять до так званого «тіньового флоту» — нерегульованих суден, які приховують своє походження для перевезень нафти з Венесуели, Ірану та росії.
- Вашингтон готується не лише до конфіскації вантажів, а й самих суден — це означає різке посилення контролю над санкційними перевезеннями. Арешти тимчасово призупинені, але можуть бути відновлені у будь-який момент.
- Особливо вразливою виглядає росія, яка системно використовує «тіньовий флот» для обходу санкцій на експорт нафти. Перше за останній час затримання судна під російським прапором підтвердило, що американські дії безпосередньо зачіпають російські перевезення.
- москва вже заявила про «незаконне застосування сили», що свідчить про нервову реакцію кремля на загрозу втрати контролю над схемами обходу санкцій.
- Розширення арештів ставить під удар ключовий інструмент російської нафтової торгівлі — непрозорі операції «тіньового флоту», без яких підтримувати нинішні обсяги експорту буде дедалі складніше.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
