1. росія опинилася перед енергетичною кризою: після серії ударів українських дронів по НПЗ з ладу виведено 10% потужностей нафтообробки, що змусило владу розглянути повну заборону експорту бензину з 1 березня.
- У 2023 році через проблеми з ремонтом і атаки БПЛА обсяги переробки нафти в росії впали до 12-річного мінімуму – 267 млн тонн, а експорт нафтопродуктів скоротився на 9%, до 113,7 млн тонн.
- Удар по енергетиці став настільки серйозним, що уряд засекретив статистику виробництва пального, намагаючись приховати масштаби кризи.
2. росія, яка раніше була експортером електроенергії до Китаю, тепер розглядає можливість її імпорту, що є черговим симптомом енергетичної кризи в рф.
- Постачання електрики з рф в КНР за минулий рік скоротилися втричі через дефіцит у східній енергосистемі.
- Тим часом темпи зростання виробництва електроенергії в рф суттєво відстають від світових, що пов’язано зі скороченням інвестицій та загальним "охолодженням економіки".
- В рф наслідки вже помітні не тільки у вигляді перебоїв з енергопостачанням, а й у труднощах з підключенням нових споживачів.
3. росія продовжує втрачати доступ до критично важливої електроніки: імпорт комп’ютерів, смартфонів та іншої техніки скоротився на 3% у 2024 році.
- Головною причиною стали проблеми з проведенням платежів у Китаї, що фактично блокує постачання.
- Це падіння імпорту є найбільшим з 2022 року, коли країну накрили санкції після повномасштабного вторгнення в Україну.
- Додатково ситуацію ускладнюють нові обмеження Пекіна на експорт товарів подвійного призначення, що включають IT-обладнання та комплектуючі.
- У 2025 році тенденція лише погіршиться через високі кредитні ставки та посилення міжнародних торговельних обмежень.
4. Німеччина продовжує послаблювати вплив росії на свій енергетичний сектор, знову продовживши контроль над активами «Роснафти» ще на пів року.
- Таким чином, російська компанія фактично втратила контроль над своїми підприємствами в країні, хоча формально залишається їхнім власником.
- «Роснафта» намагається продати свої активи, зокрема частку в НПЗ у Шведті, але Берлін уже готує альтернативні варіанти на випадок провалу угоди.
- Німецький суд остаточно визнав законним рішення уряду про вилучення активів, що стало ще однією поразкою для москви в боротьбі за європейські ринки.
5. Молдова завдала нового удару по російському впливу, вирішивши закрити «русский дом» у Кишиневі після порушення її повітряного простору російськими дронами.
- Це стало ще одним кроком на тлі демонтажу російської присутності в регіоні, аналогічно до дій Азербайджану.
- У відповідь на падіння двох дронів на півдні країни Молдова викликала російського посла та офіційно висловила протест, визнавши дії рф ворожими.
- Також ухвалено рішення розірвати угоду з росією про діяльність культурних центрів, що стане ще одним ударом по пропагандистській інфраструктурі кремля в країні.
6. Імпорт російського газу в ЕС у грудні 2024 року досяг максимуму з початку 2023 року
- Європейський Союз у грудні 2024 року закупив російський трубопровідний газ на 927,4 млн євро, а зріджений природний газ (ЗПГ) – на 917,4 млн євро, що стало рекордним показником з початку 2023 року. Такі дані наводить Євростат у своїх підрахунках.
Різке зростання імпорту ЗПГ
- Витрати країн ЄС на імпорт російського ЗПГ у грудні зросли на 52% порівняно з листопадом 2024 року та на 38% у річному вимірі. Це найбільший обсяг закупівель із січня 2023 року, коли витрати перевищили 1,3 млрд євро.
Основні імпортери ЗПГ з росії:
- Франція – 402,9 млн євро (максимум із грудня 2022 року),
- Іспанія – 198,8 млн євро,
- Бельгія – 137,9 млн євро (максимум із жовтня 2023 року).\
- Водночас Нідерланди скоротили закупівлі на 15,5% у порівнянні з листопадом – до 98,5 млн євро.
Закупівлі трубопровідного газу
- Країни ЄС також імпортували російський трубопровідний газ на 927,4 млн євро, що свідчить про продовження залежності від російських енергоресурсів, попри офіційні плани щодо їх скорочення.
- Зростання імпорту відбулося на тлі високих цін на газ та конкуренції за енергоресурси на світовому ринку. Чи зможе Європа в 2025 році зменшити імпорт із росії – залежатиме від економічної ситуації та політичних рішень ЄС та його партнерів.
7. Розгорнути війська в Україні «готова і бажає» Британія, щоб забезпечити виконання мирної угоди.
- Я не кажу це легковажно. Я дуже глибоко відчуваю відповідальність, пов’язану з потенційним нанесенням шкоди британським військовослужбовцям. Але будь-яка роль у гарантуванні безпеки України допомагає гарантувати безпеку Європи та країни, — прем’єр Стармер.
8. Європа та адміністрація Трампа можуть опинитися в конфлікті через санкції проти росії.
- Трамп заявляє, що не любить економічні обмеження, але може використати їх як інструмент тиску на путіна для укладення угоди щодо України.
- Якщо він вирішить пом'якшити або скасувати санкції, це допоможе Москві зміцнити економіку та відновити військову міць, створивши для Європи серйозні стратегічні ризики.
- Європейський Союз не залишиться бездіяльним. Його санкційний механізм вже 15 разів посилював обмеження проти росії, і для їхнього зняття потрібна згода всіх країн-членів.
- Проте можливе ослаблення санкцій США може спровокувати розкол у Європі.
- Великі європейські корпорації, такі як TotalEnergies і BP, можуть почати лобіювати свої уряди, щоб відновити бізнес із росією, а промислові групи спокушатиме дешевий російський газ.
- ЄС має важелі впливу на Трампа: наприклад, нагадати йому, що зняття санкцій дозволить Європі збільшити імпорт російського СПГ замість американського або що зниження обмежень на високотехнологічний експорт може призвести до використання американських мікрочипів у російських ракетах.
- Якщо США підуть на поступки москві, Європі буде вкрай складно залишатися єдиною стороною, яка застосовує санкції проти агресора, що стоїть на її кордонах.
9. Європа опинилася перед дилемою: чи повертатися до російського газу на тлі енергетичних труднощів.
- Після трьох відносно м'яких зим перші сильні морози 2024/25 років загострили питання енергозабезпечення. Ціни на газ на біржі TTF у лютому сягнули максимуму за два роки, а заяви Дональда Трампа про можливі мирні переговори щодо України змусили фінансові ринки серйозно розглядати сценарій поступового відновлення поставок російського газу.
- Європейські чиновники розділилися в поглядах. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, підтримують ідею поновлення закупівель, аргументуючи це економічною необхідністю.
- Потенційне зниження цін може допомогти слабкій європейській промисловості, яка зараз скорочує виробництво через високі витрати на енергію.
- Проте Європейська комісія наполягає на цілі повної відмови від російських енергоресурсів до 2027 року.
- Запаси газу в європейських сховищах значно знизилися через холодну зиму та проблеми з постачанням, і ЄС доведеться купувати більше палива влітку, коли на ринку загостриться конкуренція з азіатськими країнами.
- Дефіцит пропозиції штовхає ціни вгору, а додаткові постачання ЗПГ з Катару та США очікуються лише наступного року.
- Деякі країни шукають обхідні шляхи для імпорту російського газу. Наприклад, словацька держкомпанія створює дочірню структуру в Україні, яка може отримати ліцензію на транспортування російського газу.
- Також можливе відновлення поставок через зруйновані «Північні потоки», хоча їхній ремонт коштуватиме сотні мільйонів доларів.
- Відновлення навіть обмежених обсягів російського газу через Україну може знизити європейські ціни на третину, а до 2026 року вони можуть впасти ще вдвічі, якщо поставки повернуться до рівня 2021 року.
- Однак головна політична інтрига полягає в позиції США. З одного боку, Трамп зацікавлений у збільшенні європейських закупівель американського ЗПГ.
- Повне відновлення поставок з росії може знизити глобальні ціни, зробивши частину американського видобутку нерентабельним. З іншого боку, можливий «мирний договір» із росією може включати поступки щодо енергоринку, а Трамп, прагнучи історичної угоди, може підтримати компроміс.
- Таким чином, питання повернення російського газу, на жаль, залишається відкритим.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
