1. російська нафта обвалилася нижче $50 за барель.
- Ціна російської нафти Urals упала нижче $50 за барель — до мінімуму з весни цього року, що загрожує подальшим втратам доходів у російський бюджет.
- У порту Приморськ на Балтійському морі котирування знизилися до $47,4 за барель, тобто нижче оновленого цінового обмеження ЄС у $47,6. Падіння ціни Urals свідчить про посилення тиску на російський експорт: навіть за умов рекордних знижок до світових марок держава вже не отримує достатньо валютної виручки, щоб покривати витрати на війну.
- Світові ринки також демонструють зниження: вартість Brent опустилася більш ніж на 15% за три тижні. Однак, ефект для Москви набагато болючіший — через обмежений доступ до страхування, логістичних сервісів і переорієнтацію ринку після західних санкцій.
- Згідно з оцінками Міжнародного енергетичного агентства, надлишок нафти у світі може досягти рекордних 4 млн барелів на добу через збільшення видобутку країнами ОПЕК+.
- У таких умовах російська сировина ризикує втратити конкурентоспроможність навіть на азійських ринках, що посилить дефіцит бюджету й обмежить можливості фінансування війни проти України.
2. російський бюджет недоотримав майже трильйон рублів через падіння імпорту.
- російський уряд недоотримав 952 млрд рублів податку на додану вартість (ПДВ) із товарів, що ввозяться до країни. Це стало основною причиною перегляду прогнозу дефіциту бюджету.
- Згідно з оновленими даними Мінфіну рф, дефіцит федерального бюджету у 2025 році зріс до 5,73 трлн рублів, або 2,6% ВВП. Найбільше падіння відбулося в сегменті ненафтогазових доходів, які скоротилися на 2,3 трлн рублів.
- Половина цієї суми припадає на імпортні збори, зокрема на ПДВ при ввезенні товарів. Причиною зниження надходжень став падіння імпорту в рублевому вираженні та зміна його структури.
- Зростання бюджетного дефіциту вже змусило уряд готуватися до підвищення податкового навантаження з наступного року, щоб компенсувати втрати від скорочення імпорту та зменшення валютних надходжень.
3. Індія скорочує імпорт російської нафти на 50% після переговорів зі США.
- Індійські нафтопереробні заводи почали зменшувати закупівлі російської нафти наполовину після торгових переговорів між Нью-Делі та Вашингтоном.
- Рішення стало частиною домовленостей щодо зниження американських мит і досягнення нової торговельної угоди між країнами. Формальних урядових вказівок не надходило, проте індійські НПЗ готуються до поступового згортання контрактів із росією.
- Різке припинення закупівель могло б спровокувати зростання світових цін на нафту та інфляційний тиск усередині країни, тому зменшення частки російського імпорту відбуватиметься поступово.
- Таким чином, Індія фактично робить крок до поступового відходу від залежності від російських енергоносіїв, посилюючи співпрацю зі США на тлі глобальної ізоляції москви.
4. росія має намір продовжити постачання ЗПГ до Китаю, попри санкції Великої Британії.
- москва не має наміру зупиняти постачання зрідженого природного газу (ЗПГ) до Китаю, навіть після того, як Велика Британія запровадила санкції проти китайського термінала в місті Бейхай.
- Обмеження пов’язані з прийманням палива з російського заводу «Арктик ЗПГ-2», який перебуває під санкціями США та Великої Британії.
- За даними Bloomberg, принаймні одне судно з російським газом уже прямує до Бейхая, а ще одне очікує біля узбережжя. Пекін і москва заздалегідь підготувалися до можливих заходів Заходу: китайська влада призначила термінал єдиним пунктом прийому російського ЗПГ, щоб обмежити ризики для решти енергетичного сектору.
- Інші китайські компанії відмовилися від використання цього об’єкта. Експерти вважають, що Китай фактично ізолював ризикові постачання, убезпечивши свої провідні енергетичні компанії від вторинних санкцій.
- Попри нові обмеження, постачання з «Арктик ЗПГ-2» до Китаю, ймовірно, триватимуть, зазначають трейдери.
5. Європарламент підтримав повну заборону імпорту російського газу та нафти з 2026 року.
- Європарламент зробив черговий крок до повної енергетичної ізоляції росії. Комітети з промисловості, енергетики та міжнародної торгівлі 16 жовтня схвалили пропозиції про заборону імпорту російського природного газу — як трубопровідного, так і зрідженого (ЗПГ) — з 1 січня 2026 року.
- Винятки передбачені лише для короткострокових контрактів, що діятимуть до червня 2026 року, та довгострокових, укладених до червня 2025 року, — максимум до початку 2027 року.
- Паралельно депутати виступили за заборону тимчасового зберігання російського газу на території ЄС та посилення контролю за походженням енергоносіїв.
- Зокрема, компанії-постачальники повинні будуть надавати митним органам докази, що газ або нафта не мають російського походження. Крім того, з 1 січня 2026 року планується повна заборона імпорту російської нафти та нафтопродуктів, навіть якщо вони перероблені в третіх країнах.
- Такі поставки зможуть відбуватися лише за спеціальним дозволом і після перевірки країни походження сировини.
- Європейські законодавці наголосили, що мета цих заходів — зменшити енергетичну залежність від кремля та перекрити фінансові потоки, які москва використовує для продовження війни проти України.
- Рішення, що має бути затверджене на пленарному засіданні, фактично позбавить російський бюджет одного з головних джерел валютних надходжень.
6. США очікують, що Японія повністю відмовитися від російських енергоносіїв. Вашингтон очікує, що Токіо припинить закупівлі російських енергоносіїв, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент після зустрічі зі своїм японським колегою Кацунобу Като.
- «Ми обговорили ключові питання економічних відносин між США і Японією, а також очікування адміністрації, що Японія припинить імпорт російських енергоносіїв», — сказав Бессент.
- Като підтвердив, що Японія «зробить усе можливе» в координації з країнами G7, щоб сприяти «справедливому миру в Україні». Таким чином, Токіо фактично визнав, що готовий посилити енергетичні обмеження проти росії.
- Попри участь у домовленостях G7 щодо поступової відмови від російської нафти, Японія досі продовжує закупівлі сирої нафти марки Sakhalin Blend, пов’язаної з проєктом «Сахалін-2».
- Цей імпорт має стратегічне значення для країни, адже на нього припадає близько 9% японського імпорту ЗПГ. Однак посилення тиску з боку США може змусити японський уряд переглянути навіть ці винятки, що стане додатковим ударом по російському енергетичному експорту.
7. Франція збільшила імпорт російського газу, попри плани ЄС скоротити залежність від росії.
- За даними Євростату, у серпні 2025 року Франція стала найбільшим імпортером російського газу серед країн Європейського Союзу, закупивши його на €251 млн.
- Це найвищий показник із березня та свідчить про тимчасове зростання залежності французьких енергетичних компаній від російських поставок.
- Загалом обсяг експорту газу з росії до країн ЄС у серпні сягнув €959 млн, що підтверджує збереження певного рівня енергетичних потоків попри санкційний тиск і плани Брюсселя повністю відмовитися від російського палива до 2027 року.
- Зростання французьких закупівель може бути пов’язане з короткостроковими контрактами або технічними обмеженнями на ринку, однак воно суперечить курсу ЄС на енергетичну незалежність і створює ризик посилення економічного впливу кремля через енергоресурси.
8. Єврокомісія готується передати Україні ще €25 млрд, вилучених із заморожених російських активів.
- Єврокомісія розробила план використання ще €25 млрд російських коштів, заморожених на банківських рахунках у країнах ЄС, для фінансування допомоги Україні.
- Йдеться про активи, які залишаються на рахунках російських структур у європейських банках і не були включені до основного пакета заморожених валютних резервів.
- Загальна сума таких резервів, розміщених переважно у бельгійському депозитарії Euroclear, становить близько €185 млрд. Із них приблизно €170 млрд утворилися після погашення євробондів, куди раніше вкладалися російські кошти. Саме ці ресурси мають стати базою для створення репараційного фонду на користь України.
- Додаткові €25 млрд, які Єврокомісія пропонує мобілізувати, дозволять розширити програму фінансування відновлення української інфраструктури та військової стійкості, одночасно посилюючи економічний тиск на москву.
- ЄС поступово переходить від замороження російських активів до їх фактичного використання на відшкодування збитків, завданих російською агресією.
