1. Доходи федерального бюджету росії від нафти й газу у січні можуть обвалитися майже вдвічі на тлі падіння світових цін на нафту та різкого зміцнення рубля.
- За оцінками, надходження скоротяться на 46% у річному вимірі — приблизно до 420 млрд рублів. Це найнижчий рівень з серпня 2020 року, коли енергетичні ринки перебували у фазі пандемійного колапсу.
- Ключовим чинником стало різке зниження розрахункової ціни російської нафти в рублях, яка використовується для податкових цілей. У грудні вона впала на 53% рік до року — до 3 073 рублів за барель, що суттєво вдарило по податковій базі нафтового сектору.
- Ситуацію додатково погіршило зміцнення рубля: у грудні російська валюта подорожчала на 30,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У результаті валютна виручка експортерів у перерахунку на рублі різко скоротилася, а разом із нею — і фіскальні надходження. російський бюджет дедалі гостріше відчуває вразливість до зовнішніх цінових коливань і валютних факторів.
- Нафтогазові доходи, які залишаються його ключовою опорою, фактично повертаються до рівнів кризових років, що підкреслює структурну слабкість економіки рф в умовах війни та санкційного тиску.
2. Дефіцит федерального бюджету росії у 2025 році досяг максимуму з пандемійного 2020 року.
- За підсумками року витрати держави перевищили доходи на 5,645 трлн рублів. Це вже четвертий рік поспіль, коли бюджет зводиться з «мінусом», а сам розрив за рік зріс у 1,6 раза.
- У відносному вимірі дефіцит сягнув 2,6% ВВП — найгірший показник за п’ять років. Ключовим ударом по бюджетній системі стало різке падіння нафтогазових доходів, які скоротилися майже на чверть і опустилися до 8,4 трлн рублів.
- Причина — обвал ціни російської нафти Urals значно нижче рівня, закладеного в бюджет, що зробило розрахунки влади відверто відірваними від реальності.
- Ненафтогазові доходи також не дотягнули до планових показників більш ніж на пів трильйона рублів. Спроби залатати бюджет за рахунок підвищення податків, акцизів і зборів дали вкрай обмежений ефект. Попри рекордне податкове навантаження, реальні надходження з урахуванням інфляції почали скорочуватися.
- Сукупні доходи всієї бюджетної системи — разом із регіонами та позабюджетними фондами — фактично не зростають уже третій рік поспіль. Це свідчить про системне виснаження фінансової бази держави: податковий тиск посилюється, а віддача від нього зникає.
- Ситуацію погіршує уповільнення економічного зростання майже до нульових значень, падіння прибутків компаній та скорочення доходів від зовнішньої торгівлі через посилення санкцій.
- У підсумку бюджет росії дедалі більше залежить від запозичень і резервів, а його стійкість повертається до рівнів кризових років, що підкреслює довгострокову ціну війни для російської економіки.
3. Поставки нафти на російські НПЗ у 2025 році скоротилися до найнижчого рівня з 2010 року на тлі ударів українських безпілотників та зростання позапланових ремонтів.
- За даними Argus, упродовж року трубопровідними маршрутами на НПЗ було прокачано 228,34 млн тонн нафти, що на 1,6% менше, ніж роком раніше.
- Найглибше падіння припало на серпень–листопад, коли інтенсивні атаки по нафтопереробній інфраструктурі призвели до зупинок і обмеження переробки: за цей період заводи отримали 85,9 млн тонн проти 90 млн тонн у відповідні місяці 2024 року.
- Найсуттєвіше скорочення зафіксоване у «Роснефти» — обсяги відвантажень знизилися на 7,8%, до 70,76 млн тонн. Особливо різко впали поставки на Рязанський НПЗ — на 34%, до 8,78 млн тонн.
- Динаміка підтверджує зростаючу вразливість російської нафтопереробки до військових ризиків та обмежену здатність галузі компенсувати втрати за рахунок внутрішніх перерозподілів.
4. російська нафта на початку року продовжує втрачати в ціні на зовнішніх ринках: у січні дисконт до європейського еталону зріс приблизно до $26 за барель і навіть трохи розширився порівняно з кінцем минулого року.
- Йдеться насамперед про сорт Urals, який москва змушена продавати зі стійкими знижками, аби втримати попит в умовах санкцій. У ключових експортних портах розрив у цінах лише поглиблюється. В Приморську дисконт Urals зріс до $26,5 за барель, а в Новоросійську — до $26,7–29 залежно від типу судна.
- Це свідчить про те, що навіть традиційні маршрути експорту не дозволяють росії скоротити цінові поступки. Тиск з боку покупців зберігається і на азійських напрямках.
- В індійських портах знижка на Urals збільшилася до $8,5 за барель, що підтверджує слабкі переговорні позиції російських постачальників.
- Поставки до Китаю також залишаються можливими лише за рахунок дисконту — близько $9 до Brent. Навіть далекосхідний сорт ESPO, який вважався більш стійким, торгується зі знижкою близько $14 до маркеру Dubai.
- У сукупності це демонструє не тимчасовий збій, а закріплення нової реальності для російського нафтового експорту: росія все глибше вбудовується в модель продажу сировини зі значними знижками, втрачаючи доходи та контроль над ціноутворенням на користь обмеженого кола покупців.
5. Підвищення податків із початку 2026 року стало черговим тригером для прискорення зростання цін у росії.
- Бізнес оперативно переклав додаткове фіскальне навантаження на споживачів, що призвело до помітного подорожчання товарів і послуг практично в усіх секторах економіки.
- Найбільш різко відреагував логістичний сегмент, де тарифи зросли одразу на 10–20%. У сфері громадського харчування, фітнесу, приватної медицини та освіти ціни піднялися в середньому на 8–10%. IT-послуги та цифрові сервіси подорожчали на 5–7%.
- При цьому значна частина компаній почала підвищувати ціни ще наприкінці 2025 року, закладаючи майбутні податкові зміни у свої прайси заздалегідь.
- За оцінками, восени й на початку зими вартість багатьох послуг і товарів уже зросла приблизно на 10%. Податкова політика влади, спрямована на латання бюджетних дір, фактично прискорює інфляцію та погіршує становище споживачів.
- Зростання цін відбувається на тлі стагнації доходів населення і лише підкреслює, що економічні проблеми росії дедалі частіше перекладаються безпосередньо на плечі громадян.
6. російський бізнес у 2025 році масово перейшов до скорочень персоналу на тлі погіршення фінансового стану та фактичної стагнації економіки.
- За підсумками року кожна четверта компанія в рф була змушена звільняти працівників, що свідчить про різке загострення кризових явищ у корпоративному секторі.
- У більшості випадків скорочення мали відчутний масштаб: у понад половини компаній, які пішли на цей крок, штат зменшився на 11–20%, ще майже у п’ятої частини — на 21–30%.
- Ключовою причиною звільнень стали прямі фінансові проблеми, спричинені падінням доходів, зростанням витрат і погіршенням доступу до ресурсів. Додатково ситуацію ускладнювали структурні зміни в бізнесі, зниження продажів та вимушене згортання окремих напрямів діяльності.
- Масштаб скорочень різко зріс у порівнянні з попередніми роками: за два роки частка компаній, що зменшили чисельність персоналу, збільшилася у 2,5 раза.
- Паралельно погіршується ситуація на ринку праці — майже третина компаній повідомляє про зростання плинності кадрів, що відображає нестабільність зайнятості та падіння впевненості працівників у завтрашньому дні.
- В умовах санкційного тиску, сповільнення економіки та скорочення внутрішнього попиту російський ринок праці дедалі більше втрачає ознаки стабільності, а звільнення перетворюються з поодиноких рішень на системну тенденцію.
7. росія продовжує втрачати активи за кордоном: «Лукойл» виходить з великого нафтового проєкту в Мексиці.
- Мексиканський конгломерат Grupo Carso домовився про викуп частки російської компанії в морських родовищах Ichalkil і Pokoch у Мексиканській затоці. У межах угоди Grupo Carso придбає мексиканську «дочку» «Лукойла» — Fieldwood Mexico — за $270 млн, а також візьме на себе погашення близько $330 млн боргу.
- Таким чином, російська компанія фактично фіксує вихід із перспективного офшорного проєкту, який ще кілька років тому розглядався як стратегічний для розширення її присутності в Західній півкулі.
- Контрактний блок включає два морські родовища загальною площею 58 кв. км, розташовані приблизно за 42 км від узбережжя. Проєкт має значні запаси — понад 560 млн барелів нафтового еквівалента, понад 80% з яких припадає на нафту.
- Промисловий видобуток стартував наприкінці 2021 року, незадовго до початку повномасштабної війни росії проти України та подальшого санкційного тиску. «Лукойл» отримав 50% у цьому проєкті лише у 2022 році, заплативши близько $700 млн за контроль над оператором.
- Тепер вихід відбувається за значно скромніших фінансових умов, що свідчить про погіршення переговорних позицій російських компаній на міжнародних ринках.
- Продаж мексиканських активів вписується в загальну тенденцію: під тиском санкцій, обмеженого доступу до фінансування та зростання політичних ризиків російські нафтові компанії змушені скорочувати присутність за межами країни, поступаючись місцем місцевим або західним гравцям.
8. Угорська MOL домовилася з «Газпром нефтью» про викуп її контрольного пакета в сербській нафтово-газовій компанії NIS — 56,15% акцій.
- Угода фактично фіксує витіснення російського держконцерну з одного з небагатьох великих активів у Європі, які ще залишалися під його контролем.
- Домовленості вже оформлені у вигляді обов’язкового попереднього договору та будуть передані на погодження до адміністрації США. Без схвалення американського OFAC угода не може бути завершена, що підкреслює залежність росії навіть у питаннях виходу з активів від санкційного режиму Заходу.
- Сербська сторона використала переговори, щоб посилити власні позиції: у майбутньому Белград розраховує збільшити свою частку в NIS ще на 5%. Крім того, до структури власності можуть увійти партнери з ОАЕ — національна компанія ADNOC, якій MOL готова передати міноритарний пакет.
- Кінцевий термін узгодження всіх параметрів угоди — 24 березня, а підписання договору купівлі-продажу заплановане до кінця березня 2026 року.
- Для «Газпром нефти» це означає вимушений вихід з активу, який раніше вважався стратегічним. З урахуванням санкційних ризиків і політичного тиску російська сторона навряд чи зможе виручити за свою частку більше $1,5 млрд — значно менше потенційної ринкової вартості.
- Фактично москва продає NIS зі знижкою, щоб мінімізувати подальші втрати. У результаті контроль над сербською енергетикою переходить до регіонального гравця, тісно інтегрованого з ринками ЄС, тоді як роль росії на Балканах продовжує скорочуватися.
- Чергова угода підтверджує: санкції не лише обмежують поточні доходи російських компаній, а й поступово виштовхують їх з європейської енергетичної карти.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
