1. Сили оборони України повторно атакували хімічний завод «Дорогобуж» у Смоленській області
- У ніч на 20 листопада українські ударні безпілотники атакували ПАТ «Дорогобуж» у Смоленській області росії. Вибух на території підприємства підтвердив OSINT-аналіз ASTRA за відеозаписами очевидців
- «Дорогобуж» входить до групи «Акрон» і є одним із найбільших виробників азотної хімії в росії. Підприємство випускає аміак, азотну кислоту, аміачну селітру та мінеральні добрива. За даними компанії, завод забезпечує близько 11% загальноросійського виробництва аміачної селітри.
- Ця продукція має подвійне призначення та може використовуватися для виготовлення промислових вибухових речовин, зокрема для потреб російського ВПК.
- Це вже повторна атака на підприємство у 2026 році. Попередній удар стався в ніч на 25 лютого: тоді на заводі виникла масштабна пожежа, загинули семеро людей, ще 11 дістали поранення. Російська влада повідомляла про пошкодження виробничої інфраструктури та зупинку підприємства, після чого розпочалися відновлювальні роботи.
2. російський фондовий ринок обвалився після візиту путіна до Китаю та його участі в саміті АТЕС.
- Інвестори не дочекалися конкретних домовленостей щодо завершення війни проти України та позитивних сигналів про можливе пом’якшення геополітичної напруженості.
- За підсумками торгів у четвер індекс Московської біржі впав на 2,19% — до 2415,7 пункту, а протягом сесії опускався до найнижчого рівня за місяць. За два дні перебування путіна в Шеньчжені ринкова капіталізація російських компаній скоротилася приблизно на 200 млрд рублів, або 3,7%.
- Найбільше подешевшали акції металургійних і нафтогазових компаній: «Газпрому» — на 3,3%, «Роснефти» — на 2,4%, «Новатека» — на 3,6%, «Северсталі» — на 3,8%, НЛМК — на 3,9%.
- Одним із головних розчарувань для інвесторів стала відсутність конкретних домовленостей щодо України за підсумками зустрічей путіна з Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном.
- Розрахунки кремля на дипломатичний прорив не виправдалися, а заяви російського президента про нові погрози Україні та вимоги щодо Донбасу не дали ринку підстав очікувати швидкого зняття санкцій чи поліпшення економічних перспектив.
3. Відтік капіталу з росії за січень–вересень 2026 року вже перевищив показник за весь попередній рік.
- За даними платіжного балансу, від’ємне сальдо первинних і вторинних доходів за дев’ять місяців перевищило $26 млрд проти $26 млрд за весь 2025 рік. Центральний банк росії прогнозує, що за підсумками 2026 року цей показник становитиме близько $31 млрд.
- Водночас російська економіка дедалі більше втрачає доходи на користь нерезидентів. Дефіцит балансу первинних і вторинних доходів за дев’ять місяців зріс до $25 млрд проти $21,6 млрд роком раніше. Це означає, що виплати за кордон — зокрема інвестиційні доходи та грошові перекази іноземним домогосподарствам — продовжують перевищувати надходження.
- Додатковим свідченням масштабного виведення коштів є те, що приріст іноземних активів російських резидентів значно перевищує приплив зовнішніх зобов’язань: $50,2 млрд проти $26,9 млрд. Причому значну частину приросту активів Центробанк пояснює збільшенням заборгованості нерезидентів за незавершеними міжнародними розрахунками.
- Це вказує на проблеми з міжнародними платежами та накопичення коштів за межами російської фінансової системи. Попри зростання торговельного профіциту до $103,5 млрд, росія не утримує значну частину валютних надходжень усередині країни.
- Капітал продовжує накопичуватися в іноземних активах, а виплати за кордон зростають. Для економіки, яка потерпає від санкцій, обмеженого доступу до міжнародних ринків і дедалі більших бюджетних витрат на війну, це означає додатковий тиск на внутрішні інвестиційні ресурси.
4. Експорт дизпального з росії в листопаді може впасти вдвічі через українські атаки на НПЗ.
- росія ризикує скоротити листопадовий експорт дизельного пального приблизно вдвічі — до 1 млн тонн замість запланованих 2 млн тонн. Причиною стали українські атаки на нафтопереробні заводи, які порушили виробництво та змусили переглядати експортні плани.
- Після майже щоденних атак протягом 20 днів добова переробка нафти на російських НПЗ скоротилася приблизно на 45% — з понад 700 тис. тонн наприкінці жовтня до близько 400 тис. тонн. Роботу 15 із 35 найбільших нафтопереробних заводів порушено або зупинено.
- Підприємства, які зазнали ударів від кінця жовтня, мають сукупну потужність первинної переробки близько 500 тис. тонн на добу — це 54% загальних потужностей країни.
- Проблеми вже позначаються на внутрішньому ринку. У деяких регіонах фіксують дефіцит дизпального, а окремі мережі АЗС запроваджують обмеження продажу. У Санкт-Петербурзі за тиждень частка заправок, де було доступне дизпальне, скоротилася приблизно з 70% до менш ніж 40%.
- Водночас біржові ціни на зимове дизпальне ще на початку жовтня встановили рекорд. На цьому тлі влада росії може посилити експортні обмеження аж до повної заборони. Загальну заборону на експорт дизпального виробниками вже продовжено до 31 січня 2027 року, але для окремих компаній діють квоти.
- У листопаді уряд розраховував дозволити вивезення до 2 млн тонн. Тепер ці плани опинилися під загрозою: москві доводиться обирати між виконанням експортних зобов’язань і забезпеченням власного ринку пальним.
- Атаки українських Сил оборони одночасно скорочують можливості росії заробляти на продажу пального за кордон і посилюють ризик внутрішнього дефіциту.
5. російський «АвтоВАЗ» дедалі більше залежить від державних субсидій: без пільгового кредитування продажі Lada знижуються навіть тоді, коли весь російський автомобільний ринок зростає.
- У компанії попередили, що в листопаді продажі марки не досягнуть 30 тис. автомобілів через призупинення програми пільгового автокредитування. Тепер виробник розраховує на її поновлення з 1 грудня.
- Показники жовтня демонструють втрату конкурентоспроможності російського бренду. За місяць авторинок росії зріс на 10% порівняно з вереснем, тоді як продажі Lada скоротилися на 8% — до 29,7 тис. машин. У річному вимірі попит на Granta впав на 23,6%, а на Vesta — на 33,5%. Тобто росіяни продовжують купувати автомобілі, але дедалі частіше обирають продукцію інших виробників.
- Ситуація демонструє проблеми російського автопрому, який одночасно захищений від іноземної конкуренції високими імпортними бар'єрами, отримує субсидії на виробництво та залежить від державних програм стимулювання продажів. Попри ці заходи, Lada втрачає покупців навіть на зростаючому ринку.
- У грудні рада директорів «АвтоВАЗу» має затвердити виробничий план на 2027 рік, який буде ще скромнішим за цьогорічний орієнтир у 400 тис. автомобілів. російська влада змушена оплачувати не лише підтримку виробництва, а й попит на продукцію, яка не витримує конкуренції за споживача.
6. Китай запровадив експортні обмеження на компоненти для безпілотників, які постачаються до росії та використовуються під час виробництва ударних дронів типу «Шахед».
- Нові правила набули чинності 18 листопада — у день візиту путіна до Китаю для зустрічі із Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом. Під експортний контроль потрапили реактивні двигуни з тягою понад 400 Н, інші двигуни для БпЛА потужністю понад 16 кВт, радіомодулі для керування більш ніж десятьма дронами, регулятори швидкості та безколекторні електродвигуни.
- Тепер для експорту цієї продукції необхідно отримувати дозвіл Міністерства комерції КНР, а її вільне постачання за кордон заборонене. Ці компоненти використовуються, зокрема, у безпілотниках типу «Шахед», які росія збирає на підприємстві в Алабузі в Татарстані.
- Обмеження можуть ускладнити постачання комплектуючих для російського виробництва ударних дронів, якщо китайська влада забезпечить належний контроль за їх дотриманням.
- Уповноважений президента України з питань санкційної політики подякував Пекіну за нові заходи. За його словами, українська сторона передала Китаю інформацію про китайські компоненти, які використовуються в російському озброєнні, та виробників цієї продукції. Київ розраховує на суворе виконання нових правил.
7. Шведські правоохоронці виявили, що цифровий банк Revolut використовували для відмивання коштів, пов’язаних із росією.
- Особи, причетні до таких схем, переказували через платформу доходи від злочинної діяльності, конвертували їх у криптовалюту та переводили за кордон. Водночас регулятори кількох європейських країн вимагають від банку посилити фінансовий контроль.
- Шведська служба боротьби з фінансовими злочинами проаналізувала операції на 2,9 млрд шведських крон (близько 259 млн євро), учасників яких підозрюють у відмиванні російських коштів.
- За результатами розслідування, Revolut був одним із найпоширеніших каналів виведення грошей зі Швеції. Найчастіше перекази спрямовували до Литви та Ірландії.
- Власник Revolut — підприємець російського походження Микола Сторонський — не є фігурантом наведених звинувачень. Йдеться про використання платформи клієнтами для фінансових операцій, які правоохоронці пов’язують із відмиванням коштів. Сам банк заявляє про нульову толерантність до фінансових злочинів і співпрацю з регуляторами.
- Проблеми Revolut не обмежуються Швецією. В Італії суд уже призначив річний судовий нагляд за діяльністю європейського підрозділу банку через серйозні недоліки в системі протидії відмиванню грошей. За даними суду, 24 особи, підозрювані або засуджені за різні злочини, змогли приховати через рахунки банку незаконні фінансові потоки на 41,9 млн євро у 2021–2026 роках.
8. Швеція відмовлятиме російським спортсменам у видачі шенгенських віз для участі в міжнародних змаганнях на території країни.
- Про це повідомила Міграційна служба Швеції, пояснивши рішення застосуванням правил ЄС, які дозволяють відмовляти у візах особам, чия присутність може становити загрозу міжнародним відносинам.
- У відомстві наголосили, що така практика вже застосовувалася раніше, а участь у спортивних змаганнях не є підставою для отримання візи. Водночас російські спортсмени теоретично можуть спробувати в’їхати до Швеції за шенгенськими візами, виданими іншими країнами ЄС. У такому разі шведські прикордонники можуть окремо розглядати питання про відмову у в’їзді.
- Обмеження стосуватимуться, зокрема, чемпіонату світу з лижних видів спорту, який відбудеться у шведському Фалуні наприкінці лютого 2027 року. Раніше аналогічні заходи щодо недопуску російських спортсменів оголосили Фінляндія, Норвегія та Чехія.
Більше на https://t.me/Omelyan_News



















