1. Українські безпілотники вранці 23 лютого завдали удару по нафтоперекачувальній станції «Калейкіно» в Татарстані — стартовому вузлу магістрального нафтопроводу «Дружба».
- Об’єкт є ключовою точкою збору та перекачування сировини із родовищ Поволжя та Західного Сибіру в напрямку західного кордону. «Калейкіно» виконує функцію головної станції, через яку сходяться потоки нафти з кількох трубопроводів перед подачею в систему «Дружба».
- Порушення роботи такого вузла потенційно створює ризики для транзиту та експортних поставок, що є критично важливими для валютних надходжень рф.
- Також вночі оголошувалась загроза атак у Нижньокамську та Єлабузі — поблизу розташована особлива економічна зона «Алабуга», де функціонує одне з найбільших у росії виробництв ударних дронів типу «Герань».
- Це свідчить про розширення географії ударів по стратегічній інфраструктурі та об’єктах, пов’язаних з військово-промисловим комплексом рф.
- Удар по стартовій НПС «Дружби» підкреслює зростаючу вразливість російської енергетичної інфраструктури навіть у глибокому тилу та створює додаткові ризики для стабільності експортних потоків.
2. російська нафта торгується з найбільшою знижкою з весни 2023 року.
- Середній дисконт на сорт Urals із західних портів рф зріс до $30,62 відносно еталонного Brent (Dated). Це найбільший розрив із квітня 2023 року. Фактична ціна Urals у точці експорту — трохи вище $40 за барель.
- Такий рівень суттєво нижчий за параметри, закладені російським урядом у бюджет на 2026 рік, де середню ціну нафти прогнозували на рівні $59 за барель. Відповідно, формується ризик недонадходжень до федерального бюджету, який критично залежить від нафтогазових доходів.
- До моменту прибуття вантажів в Індію дисконт скорочується до понад $12 за барель проти Brent. Однак значний спред між експортною ціною та ціною поставки ставить під сумнів, яка частина маржі реально залишається російській стороні, а яка осідає у трейдерів, перевізників та посередників.
- Зростання знижки свідчить про посилення санкційного тиску та обмеженість ринків збуту.
- Умови продажу дедалі більше визначаються покупцями, що змушує москву реалізовувати нафту на менш вигідних умовах і посилює фіскальні ризики.
3. Обсяг так званого «паралельного імпорту» до росії у січні 2026 року впав до історичного мінімуму — близько $1 млрд.
- Це майже вдвічі менше за середньомісячний показник 2025 року, який становив приблизно $1,9 млрд. За підсумками 2025 року через механізми паралельного імпорту до країни було завезено товарів на понад $23,1 млрд.
- Формально в уряді пояснюють різке скорочення «успішним імпортозаміщенням» і переорієнтацією на постачання з «дружніх» країн.
- Втім, падіння майже вдвічі за один місяць свідчить радше про звуження можливостей обходу санкцій і зростання транзакційних ризиків для посередників.
- Паралельний імпорт став ключовим механізмом підтримки російського ринку після виходу західних брендів, однак його скорочення означає менший доступ до технологічної продукції, комплектуючих і споживчих товарів.
- З огляду на те, що значна частина «паралельних» поставок стосувалася машинобудування, електроніки та автокомпонентів, подальше зниження обсягів посилює структурні обмеження для російської промисловості та збільшує залежність від обмеженого кола постачальників.
4. Обсяг лісозаготівлі в росії — один із ключових показників стану лісової галузі — у 2025 році зменшився на 10% до 176 млн кубометрів, що істотно нижче середніх показників за останні 10 років.
- Нинішній рівень стане одним із найнижчих за останні роки, і цей спад відбувається на тлі вже зафіксованого істотного скорочення експорту деревини з росії: виручка від деревних продуктів впала більш ніж на 20% порівняно з довоєнним рівнем.
- Таке падіння вказує на серйозні структурні проблеми в галузі, що вже відображаються на промислових підприємствах: російські лісопереробні компанії були змушені скорочувати виробництво, зменшувати обсяги випуску продукції та навіть звільняти працівників.
- Падіння заготівлі в умовах загальної економічної слабкості росії є ще одним сигналом того, що промисловий сектор країни не здатен підтримувати сталий розвиток без зовнішнього технологічного та фінансового вливання — чого росії не вистачає на тлі санкційної ізоляції та скорочення зовнішніх ринків збуту.
5. Греція готується зайняти нішу, яку росія стрімко втрачає на європейському газовому ринку.
- Країна позиціонує себе як південні «ворота» Європи для імпорту зрідженого природного газу, насамперед зі США, на тлі підготовки ЄС до повної відмови від російського газу до 2027 року.
- Афіни роблять ставку на вигідне географічне розташування, розширення ЗПГ-потужностей, модернізацію інфраструктури та тісні енергетичні зв’язки з Вашингтоном. Міністр енергетики Ставрос Папаставру відкрито просуває ідею поглиблення співпраці зі США, розглядаючи енергетику як ключовий елемент трансатлантичного партнерства в умовах зростання напруженості між Вашингтоном і Брюсселем.
- Фактично йдеться про перерозподіл ринку, з якого росія поступово витісняється внаслідок санкційної політики та політичного рішення ЄС відмовитися від російських поставок.
- Понад 80% імпорту ЗПГ до Греції у 2025 році вже припадало на США, що демонструє швидку переорієнтацію потоків. Попри дискусії щодо ризику нової залежності — тепер уже від американського газу — стратегічна тенденція очевидна: російський трубопровідний газ втрачає позиції в Європі, а інфраструктурні й торговельні зв’язки переформатовуються без участі москви.
- Для росії це означає подальше скорочення частки на одному з ключових експортних ринків і втрату довгострокових контрактних позицій, які десятиліттями формували основу її валютних надходжень.
6. Іран уклав із росією секретну угоду на суму близько 500 млн євро щодо закупівлі переносних зенітних ракетних комплексів «Верба».
- Контракт підписали в Москві в грудні, і він передбачає постачання 500 пускових установок та 2500 ракет 9М336 протягом трьох років — орієнтовно з 2027 по 2029 рік.
- За окремими даними, частина систем могла бути передана раніше. «Верба» є сучасним російським ПЗРК з інфрачервоним наведенням, здатним уражати крилаті ракети, низьколітаючі літаки та безпілотники. Система призначена для мобільних підрозділів і дозволяє створювати розосереджену протиповітряну оборону без прив’язки до стаціонарних радарів.
- Водночас, навіть у разі розгортання ці комплекси навряд чи суттєво змінять загальний баланс сил у разі масштабного конфлікту. Угоду укладено між «Рособоронекспортом» та представником Міністерства оборони і матеріально-технічного забезпечення збройних сил Ірану.
- Документи свідчать, що ракети продаються по 170 тисяч євро за одиницю, пускові установки — по 40 тисяч євро. До пакета також входять 500 приладів нічного бачення «Мауглі-2».
- Потреба в нових системах ППО виникла після 12-денного конфлікту з Ізраїлем, під час якого іранська інтегрована протиповітряна оборона зазнала серйозних втрат. Тегеран офіційно звернувся до москви із запитом уже в липні минулого року.
- Останніми тижнями також фіксувалися рейси російських військово-транспортних літаків між росією та Іраном, а в січні Іран, за повідомленнями, отримав до шести ударних гелікоптерів Мі-28.
- Такі постачання не зроблять Іран рівним за можливостями із провідними військовими державами, однак здатні ускладнити та затягнути потенційні майбутні конфлікти.
7. Перезапуск газопроводів «Північні потоки» обговорюється за кулісами між москвою і Вашингтоном, і це розглядається не як технічний проєкт, а як частина геополітичних консультацій.
- Представники рф і США можуть вести неофіційні перемовини щодо можливого відновлення роботи газопроводів «Північні потоки» під контролем американської сторони, без участі ЄС. В обговоренні ніби йдеться про сценарії, за яких Вашингтон отримав би значну роль чи навіть управління поставками через ці трубопроводи.
- Такі консультації ведуться «за кулісами», в обхід міжнародних інституцій, і включають можливу участь американських інвесторів у відновленні або придбанні частини інфраструктури.
- Офіційних підтверджень від урядів росії, США чи ЄС немає, але сам факт появи таких сюжетів у провідних європейських ЗМІ свідчить про те, що енергетична інфраструктура залишається предметом стратегічного торгу, а не просто технічного відновлення.
- Це може мати серйозні наслідки для Європи, бо навіть обговорення можливого запуску «Північних потоків» під американським контролем підриває європейську єдність щодо енергетичної безпеки та посилює залежність від зовнішніх інтересів, а не від стабільного партнерства з москвою.
8. Європейський Союз продовжив дію санкцій проти росії до 24 лютого 2027 року, закріпивши довгостроковий характер обмежувальної політики у відповідь на агресію проти України.
- Окрім пролонгації чинних заходів, Рада ЄС розширила персональні санкції, включивши до списку представників російського силового та судового апарату.
- Під обмеження потрапили троє начальників виправних колоній, керівник СІЗО, двоє суддів, прокурор та старший слідчий. Рішення означає збереження заморожування активів у юрисдикції ЄС та заборону на в’їзд до країн блоку.
- Розширення списку демонструє фокус Брюсселя на відповідальності не лише політичного керівництва, а й представників репресивної системи, задіяної у переслідуваннях і порушеннях прав людини.
- Продовження санкцій до 2027 року сигналізує про відсутність передумов для їх пом’якшення та закріплює для москви режим довготривалих економічних і персональних обмежень.
9. Угорщина заблокувала ухвалення нового пакета санкцій ЄС проти росії, через те, що Україна не відновила постачання нафти трубопроводом «Дружба». .
- Брюссель розраховував погодити санкції до вівторка — четвертої річниці повномасштабної війни. Запропонований пакет передбачає заборону на надання морських послуг — страхування, ремонт і технічне обслуговування — суднам, що перевозять російську нафту, а також посилення механізмів протидії обходу санкцій через треті країни, зокрема Киргизстан. Окремо пропонується обмежити криптовалютні транзакції з росією, які можуть використовуватися для мінімізації санкційного тиску.
- Будапешт також пов’язав свою позицію з блокуванням кредиту ЄС на 90 млрд євро для України, заявивши, що Київ нібито не відновив повноцінну роботу «Дружби» після пошкоджень, завданих внаслідок російських атак наприкінці січня.
- Прем’єр Віктор Орбан заявив, що Угорщина «не буде бездіяльною», поки нафтопровід зупинений, і пригрозив контрзаходами, включно зі скороченням поставок дизельного пального в Україну, що є критично важливим на тлі ударів рф по енергетичній інфраструктурі.
- В українському представництві при ЄС заявили, що готові відновити роботу трубопроводу, щойно це стане безпечним для працівників енергетичного сектору в умовах обстрілів. Також розглядаються альтернативні маршрути транспортування нафти через наявну інфраструктуру.
- Попри демарш Будапешта, дипломати ЄС сподівалися, що пакет санкцій все ж вдасться погодити до символічної дати 24 лютого, коли президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн планує візит до Києва.
- Водночас у Брюсселі визнають, що політична непередбачуваність Угорщини ускладнює оцінку шансів на швидке зняття вето, що фактично грає на руку москві та послаблює європейську єдність у питанні санкційного тиску.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
