1. Українські дрони атакували дата-центр податкової служби росії та хімічний комплекс «Азот»
- У ніч на 23 жовтня Сили оборони України атакували центр обробки даних Федеральної податкової служби росії в місті Городець Нижньогородської області
- Також тривала атака на хімічний комплекс «Азот» компанії «Уралхім» у Березниках Пермського краю. Дата-центр у Городці — один із двох основних центрів обробки даних ФНС росії, які працюють у дзеркальному режимі разом із майданчиком у Дубні Московської області.
- Там обробляються податкові дані та інші державні реєстри. Комплекс «Азот» займає близько 140 гектарів і налічує приблизно 90 виробничих корпусів. Підприємство виробляє аміак, азотну кислоту, аміачну селітру, карбамід та іншу хімічну продукцію.
- Азотна кислота, зокрема, використовується у виробництві вибухових речовин і порохів, потрібних російському військово-промисловому комплексу.
2. У росії планують підвищити ціни на бензин і дизель, щоб компенсувати витрати на імпорт пального.
- Міненерго росії запропонувало додатково підвищити ціни на бензин і дизель на 2,1 рубля за літр, щоб компенсувати нафтовим компаніям витрати на закупівлю пального за кордоном.
- Через санкції імпортне пальне коштує дорожче за світові ціни з урахуванням премій і витрат на доставку всередині росії. Продаж такого пального за нинішніми цінами на АЗС приносить великим вертикально інтегрованим нафтовим компаніям збитки в розмірі 13–18 рублів за літр навіть з урахуванням державних компенсацій.
- За розрахунками Міненерго, підвищення цін до кінця року може збільшити вартість бензину на АЗС великих мереж приблизно на 11%, або на 7,1 рубля за літр порівняно з нинішнім рівнем. Літній дизель може подорожчати на 10,7%, або на 8,2 рубля за літр. Додаткова надбавка у 2,1 рубля за літр забезпечила б нафтовим компаніям близько 12 млрд рублів додаткової виручки щомісяця.
- Необхідність закуповувати пальне за кордоном пов’язана, зокрема, з українськими ударами по російських нафтопереробних заводах, які обмежують внутрішню пропозицію. Влада фактично розглядає перекладання частини витрат на імпорт і підтримку нафтових компаній на російських споживачів.
- За даними Росстату, станом на 19 жовтня бензин у росії подорожчав на 20,5% від початку року — у 3,3 раза більше за офіційну інфляцію, яка становила 6,15%. Дизельне пальне за цей період зросло в ціні на 13,4%.
3. Ціна російської нафти для податкових розрахунків на 60% перевищила закладений у бюджет рівень.
- У перші три тижні жовтня розрахункова ціна російської нафти для оподаткування в середньому становила 8699 рублів ($103,4) за барель — на 11% більше, ніж у вересні. Це приблизно на 60% вище за рівень, закладений у федеральному бюджеті.
- Якщо ціни на нафту та курс рубля залишаться незмінними до кінця місяця, середній показник за жовтень становитиме близько 8387 рублів ($100,2) за барель — максимум із березня 2022 року. У бюджеті на 2026 рік розрахунки ґрунтувалися на ціні $59 за барель і курсі 92,2 рубля за долар, що відповідає 5440 рублям за барель.
- Зростання світових цін через війну на Близькому Сході та перебої з постачанням збільшує рублеву вартість нафти й підтримує доходи російського бюджету.
- Однак дефіцит бюджету залишається значним. За підсумками січня–серпня 2026 року він уже сягнув 2,5% ВВП, тоді як на весь рік влада прогнозує близько 3%. Для фінансування війни проти України росія також підвищила податки.
4. російський «Новатек» шукає нові ринки для ЗПГ перед забороною постачань до ЄС.
- російська газова компанія «Новатек» намагається знайти покупців зрідженого природного газу (ЗПГ) у Туреччині та В’єтнамі напередодні заборони на його імпорт до Євросоюзу з 1 січня 2027 року.
- З в’єтнамською компанією PetroVietnam обговорюють постачання на початковому етапі обсягом 1 млн тонн на рік, а також участь у створенні інфраструктури для приймання газу.
- З Туреччиною переговори стосуються можливих поставок енергоносіїв. Заборона ЄС змушує російських виробників шукати альтернативних покупців замість звичного європейського ринку.
- Однак переговори ще не гарантують укладення контрактів, а перенаправлення експорту потребує нових логістичних маршрутів та інфраструктури. Це збільшує витрати й ускладнює заміну європейських покупців.
- Для «Новатека» переорієнтація на Азію стає вимушеним способом зберегти експортні доходи. Якщо домовленості затягнуться або нові ринки не зможуть прийняти достатні обсяги газу, росія ризикує втратити частину збуту після запровадження європейської заборони.
5. Індія скорочує закупівлі російської нафти на користь близькосхідної.
- У вересні Індія збільшила імпорт нафти з Близького Сходу до 2,8 млн барелів на добу — найвищого рівня з лютого. Водночас постачання з росії скоротилися на 14% порівняно із серпнем, до 1,8 млн барелів на добу.
- Частка російської нафти в індійському імпорті впала з 46,6% до 33,5%. У серпні на Близький Схід припадало 32% індійського імпорту нафти. У вересні місцеві НПЗ активніше купували близькосхідну нафту на спотовому ринку, збільшивши постачання через Ормузьку протоку. російська нафта втрачає цінову перевагу.
- З урахуванням доставки її вартість стала порівнянною з іракською, а премія до Brent скоротилася до $1–2 за барель проти понад $10 у попередні місяці.
- За приблизно однакової ціни близькосхідні постачальники виграють завдяки коротшому маршруту доставки. Очікується, що найближчими місяцями попит Індії на російську нафту залишатиметься стриманим.
6. Китай за допомогою російських технологій розробив ударний безпілотник, який запускається з реактивної системи залпового вогню.
- За наявними даними, російський тульський завод «Сплав» передав китайській корпорації Norinco технічну документацію на розвідувальну ракету у 2014–2015 роках, а додаткові матеріали — у 2022 році. У 2025 році Китай представив удосконалений безпілотник, який запускається з реактивної системи SR-5. Вважається, що передані росією технології прискорили його розробку.
- Також, китайські та російські компанії координують виробництво й постачання товарів подвійного призначення, необхідних російському військово-промисловому комплексу. Китай став одним із ключових постачальників таких товарів для росії та каналом доступу до західних технологій, обмежених санкціями.
- Крім того, китайські військові фахівці розглядали способи протидії супутниковій системі Starlink, зокрема за допомогою кібератак і знищення супутників.
- Водночас співпраця має обмеження: Пекін прагне зберігати доступ до західних ринків і технологій та керується власними військово-промисловими інтересами. Між країнами також зберігається недовіра — у 2019 році «Ростех» звинувачував Китай у понад 500 випадках копіювання російських військових розробок за попередні 17 років.
7. ЄС розглядає можливість скасування санкцій проти китайського виробника тканин, звинуваченого у сприянні росії.
- ЄС може скасувати санкції проти китайської компанії Yusha Group, яку звинувачують у постачанні європейських технологій російським покупцям, пов’язаним із військовою промисловістю.
- Yusha Group потрапила під санкції ЄС у лютому 2025 року. Компанію з провінції Хубей звинувачували в постачанні антен ірландського виробництва російській компанії «Квазар», яка перебуває під санкціями США через її роль у війні проти України.
- Під час переговорів із ЄС Пекін пообіцяв, що Yusha Group припинить постачання заборонених товарів покупцям, пов’язаним із російськими військовими. Натомість Китай погодився виключити німецьку компанію Sindlhauser Materials зі свого списку експортного контролю. Її продукція потрібна нідерландській ASML — одному з ключових виробників обладнання для виготовлення напівпровідників.
- Якщо ЄС погодиться скасувати обмеження, Yusha Group знову зможе вільно торгувати на європейському ринку. Раніше, у червні, Євросоюз уже призупиняв санкційні обмеження проти китайського виробника мікросхем Yangzhou Yangjie Electronics, щоб забезпечити виконання наявних замовлень європейських автовиробників.
8. США продовжили до 21 листопада термін переговорів щодо продажу закордонних активів «Лукойлу».
- Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) продовжило до 21 листопада 2026 року термін, протягом якого потенційні покупці можуть вести переговори про придбання закордонних активів російської нафтової компанії «Лукойл».
- Рішення ухвалили після того, як американська інвестиційна група Carlyle на початку жовтня відкликала свою пропозицію. Портфель активів оцінюють приблизно у $22 млрд.
- Раніше інтерес до придбання виявляли щонайменше десять компаній, зокрема Exxon Mobil, а також бізнесмен Бернд Бергмайр. Carlyle, яка спочатку погодила угоду 29 січня, вела переговори про залучення партнерів, серед яких фонди Mubadala, XRG та IHC і Корпорація фінансування міжнародного розвитку США.
- Санкції проти «Лукойлу» та «Роснефти» США запровадили в жовтні 2025 року, щоб обмежити доходи росії, які допомагають фінансувати війну проти України. Закордонні активи «Лукойлу» виставлені на продаж із минулого року.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
