1. російський фондовий ринок переживає найгірший спад в історії
- Російський фондовий ринок стрімко дешевшає: індекс Московської біржі падає вже 16 тижнів поспіль — це рекордна серія за всю його історію. За останній тиждень російські акції впали понад 11%.
- Капіталізація ринку повернулася до рівня 2017 року, а з урахуванням інфляції акції подешевшали приблизно на 45%. 22 червня індекс Московської біржі впав майже на 5% — це найгірший день з осені 2022 року.
- Акції «Газпрому» впали до багаторічних мінімумів, а великі російські компанії втратили 3–7%. Інвестори побоюються втручання влади, через що ринок втрачає роль джерела інвестицій. Фондовий ринок показує очікування бізнесу.
- Нинішнє падіння свідчить про зростання недовіри інвесторів до російських компаній і політики влади. російський ринок дедалі більше перетворюється на один із головних індикаторів довгострокового занепаду економічного потенціалу країни.
2. російські держоблігації пережили найбільший обвал з часів мобілізації.
- Після тривалого падіння фондового ринку інвестори почали масово позбуватися й державних облігацій, реагуючи на плани кремля збільшити витрати на війну проти України.
- Індекс російських державних облігацій RGBI за один день втратив майже 1,6%, що стало найгіршим результатом із вересня 2022 року — періоду оголошення мобілізації. Прибутковість довгострокових облігацій зросла до 15,5% річних, тобто уряду доведеться позичати гроші під рекордно високі ставки.
- Однією з головних причин стала інформація про наміри російської влади збільшити військові витрати у 2026 році ще на 4–5 трлн рублів, або майже на 40% від початкового плану. Для фінансування цих витрат мінфін планує додатково залучити 2–3 трлн рублів боргу.
- Фактично ринок починає закладати у ціни зростання бюджетних ризиків. Чим більше кремль витрачає на війну, тим більше коштів доводиться позичати, а це автоматично збільшує навантаження на бюджет у майбутньому.
- Ціна війни дедалі чіткіше проявляється саме на борговому ринку. Уже цього року близько 4 трлн рублів, або 9% усіх бюджетних витрат, буде спрямовано лише на виплату відсотків за державним боргом.
- Це кошти, які не підуть на розвиток економіки, інфраструктуру чи соціальні програми. Одночасне падіння фондового ринку, зростання вартості запозичень, скорочення нафтових і газових доходів та необхідність нарощувати військові витрати свідчать про поступове погіршення фінансової стійкості рф.
3. росія розглядає повну заборону експорту дизеля через удари по НПЗ.
- російська влада обговорює можливість повної заборони експорту дизельного пального на тлі зростаючих проблем у нафтопереробній галузі після серії українських ударів по НПЗ.
- Наразі обмеження стосуються лише трейдерів, які не мають власних виробничих потужностей, однак уряд розглядає значно жорсткіший сценарій. Його мета — запобігти дефіциту пального на внутрішньому ринку, який стає дедалі відчутнішим через пошкодження нафтопереробних заводів та скорочення виробництва.
- Ідея заборони експорту свідчить про серйозність проблем у російському паливному секторі. Від початку року зафіксовано щонайменше 47 атак на російські НПЗ, а виробництво бензину вже скоротилося приблизно на чверть порівняно з минулим роком.
- У багатьох регіонах країни влада повідомляє про перебої з постачанням окремих видів пального та запроваджує обмеження на продаж. Для росії ситуація особливо болісна, оскільки дизель залишається одним із ключових експортних нафтопродуктів.
- Країна є другим найбільшим експортером дизельного пального у світі після США. У 2025 році на зовнішні ринки щодня постачалося близько 907 тисяч барелів дизеля та газойлю, що становило приблизно 11% світового експорту.
- Якщо заборону буде запроваджено, кремль фактично пожертвує частиною валютних надходжень заради стабілізації внутрішнього ринку. Це стане ще одним підтвердженням того, що удари по нафтопереробній інфраструктурі створюють для російської економіки не лише виробничі, а й фінансові проблеми.
4. Експорт російської нафти зріс до максимуму 2026 року, але нова конкуренція з боку Ірану загрожує доходам кремля.
- росія змогла наростити морський експорт нафти до найвищого рівня з початку 2026 року. Протягом тижня до 21 червня морські поставки досягли 4,11 млн барелів на добу, а середній показник за останні чотири тижні становив 3,89 млн барелів.
- Втім, за зовнішньо позитивною статистикою ховаються серйозні проблеми для російської нафтової галузі. Зростання експорту значною мірою пов'язане не зі збільшенням попиту, а з наслідками українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі.
- Через пошкодження НПЗ частину нафти стає складніше переробляти всередині країни, тому її спрямовують на зовнішні ринки. Ще серйознішою загрозою для москви стає повернення Ірану на світовий нафтовий ринок.
- Після домовленостей між Вашингтоном і Тегераном США тимчасово послабили санкційні обмеження щодо іранської нафти, а відновлення судноплавства через Ормузьку протоку відкриває шлях для збільшення експорту з Близького Сходу.
- Саме Індія, яка останніми роками стала одним із головних покупців російської нафти, може переорієнтувати частину закупівель на іранську сировину. Для росії це особливо болісно, оскільки індійський ринок залишається одним із небагатьох великих каналів збуту після втрати значної частини європейського ринку.
- Наслідки вже помітні у фінансових показниках. Світові ціни на нафту знизилися приблизно на 16%, а російські експортні сорти втратили близько 20% вартості.
- У результаті навіть на тлі рекордних обсягів поставок експортна виручка росії скоротилася з близько 2,02 млрд доларів до 1,72 млрд доларів за чотиритижневий період. росія змушена продавати більше нафти, щоб отримувати менше грошей.
- Посилення конкуренції з боку Ірану, падіння цін та удари по нафтопереробній галузі поступово підривають один із головних джерел фінансування російської економіки та війни проти України.
5. Виробництво бензину в росії впало на 25%, дефіцит пального охоплює дедалі більше регіонів.
- Українські удари по російських нафтопереробних заводах продовжують завдавати відчутних збитків паливній галузі. Виробництво бензину в росії скоротилося приблизно на 25% порівняно із середньодобовим рівнем червня 2025 року.
- Наразі російські НПЗ випускають близько 90 тисяч тонн бензину на добу, або приблизно 765 тисяч барелів. Скорочення виробництва стало наслідком численних атак безпілотників, після яких підприємства змушені проводити аварійні ремонти та зупиняти окремі виробничі потужності. Проблеми вже виходять далеко за межі нафтопереробної галузі.
- У багатьох регіонах росії влада повідомляє про перебої з постачанням бензину та дизельного пального, а також про обмеження продажу. Дефіцит зачіпає як європейську частину країни, так і віддалені регіони Сибіру та Далекого Сходу.
- Ударів зазнав і експортний сектор. За даними LSEG та галузевих джерел, морський експорт російських нафтопродуктів у першій половині червня скоротився на 15% порівняно з аналогічним періодом травня — до близько 3,3 млн тонн.
- Це означає втрату частини валютної виручки, яка є критично важливою для фінансування бюджету та війни. Додатковим свідченням погіршення ситуації стало зростання цін на пальне. Федеральна антимонопольна служба вже вимушена вимагати пояснення від великих мереж АЗС щодо підвищення вартості найпопулярніших марок бензину.
6. Повернення іранської нафти посилює тиск на позиції росії в Індії.
- Попередні домовленості між США та Іраном щодо відновлення нафтових поставок через Ормузьку протоку можуть створити нові проблеми для російського нафтового експорту.
- Після новин про можливе збільшення поставок з Перської затоки світові ціни на нафту почали знижуватися, а конкуренція на ключовому для росії індійському ринку посилюється. росія наразі постачає до Азії близько 3,73 млн барелів нафти на добу, з яких приблизно 640 тисяч барелів щодня припадає на Індію.
- Саме індійський ринок став одним із головних напрямків збуту після втрати значної частини європейських покупців. Однак відновлення експорту іранської нафти може суттєво змінити баланс сил. Якщо поставки через Ормузьку протоку повернуться до нормального режиму, індійські нафтопереробні компанії отримають більше альтернатив для закупівель і зможуть активніше вимагати додаткові знижки від російських постачальників.
- Чим більше альтернатив матимуть індійські покупці, тим складніше росії буде утримувати ціни та доходи від експорту нафти, який залишається одним із головних джерел фінансування війни проти України.
7. Угорщина вкотре загальмувала просування України на шляху до членства в ЄС.
- Будапешт став єдиною країною Євросоюзу, яка відмовилася підтримати спільний лист 27 держав-членів на адресу Європейської ради та Єврокомісії щодо подальшого просування заявок України та Молдови на вступ до блоку.
- Для схвалення документа необхідна одностайна підтримка всіх членів ЄС, тому через позицію Угорщини ухвалення рішення знову відклали. Питання планують повернути до обговорення наступного тижня.
- Після відходу від влади проросійського політика Віктора Орбана новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр формально не блокує переговорний процес щодо України, однак продовжує стримувати його темпи.
- Зокрема, Будапешт наполіг на виключенні із документа формулювання про вступ України до ЄС «якнайшвидше» та виступає проти одночасного відкриття всіх переговорних кластерів.
- Таким чином, попри підтримку України більшістю країн Євросоюзу, угорська позиція й надалі створює додаткові політичні перешкоди для прискорення євроінтеграційного процесу Києва.
8. У травні 2026 року Саудівська Аравія стала найбільшим покупцем російського мазуту, що постачається морем, попри загальне скорочення експорту російських нафтопродуктів.
- Поставки мазуту та вакуумного газойлю з росії зменшилися приблизно на 6% порівняно з квітнем — до 3,2 млн тонн. Зниження експорту відбувається на тлі проблем у російській нафтопереробці, спричинених ударами по енергетичній інфраструктурі та скороченням виробництва.
- Це обмежує можливості росії нарощувати продажі на зовнішніх ринках і посилює тиск на доходи паливно-енергетичного сектору.
- Попри зростання закупівель з боку Саудівської Аравії, загальна динаміка свідчить про погіршення експортних показників російських нафтопродуктів, тоді як серія атак на об'єкти нафтопереробки дедалі сильніше впливає на роботу галузі та експортний потенціал рф.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
