1. російський бюджет у 2026 році може недоотримати майже 1,6 трлн рублів доходів, прогнозує Рахункова палата рф
- Основна проблема — різке відставання нафтогазових надходжень від плану. За оцінкою аудиторів, нафтогазові доходи становитимуть близько 7,3 трлн рублів — на 1,6 трлн, або 17,9%, менше від запланованого
- За січень–серпень російський бюджет отримав 25,9 трлн рублів доходів, або 64,4% річного плану. Нафтогазові надходження становили лише 5 трлн рублів — 56,3% від запланованого обсягу.
- Головною причиною провалу нафтогазових доходів Рахункова палата називає зміцнення рубля. Середній курс долара в першому півріччі становив 76,3 рубля проти закладених у бюджет 92,2 рубля. Через це російська нафта приносила менше рублевої виручки.
- Середня ціна Urals у січні–червні, навпаки, була вищою за бюджетний прогноз — $67,9 проти $59 за барель, але цього виявилося недостатньо, щоб компенсувати вплив міцного рубля.
- Водночас витрати бюджету зростають. До 1 липня бюджетний розпис збільшили на 938 млрд рублів — до 45 трлн рублів. У результаті прогнозований дефіцит бюджету збільшується ще на 2,3 трлн рублів — до 6,1 трлн рублів.
2. росія не може відновити роботу нафтопереробних потужностей, пошкоджених українськими ударами.
- У серпні виробництво нафтопродуктів скоротилося на 1,9% порівняно з липнем, а в річному вимірі падіння становило 17,8%, повідомив Росстат. Це вже третій місяць поспіль, коли спад наближається до 20%. У липні виробництво було на 19,3% нижчим, ніж роком раніше, а в червні падіння сягнуло 21,7% — найгіршого показника щонайменше за 21 рік.
- За січень–серпень випуск нафтопродуктів скоротився на 10,3% проти 9,2% за підсумками січня–липня. Дефіцит пального вже позначився на цінах: з початку року бензин у росії подорожчав на 21%, дизельне пальне — на 15%.
- Влада була змушена заборонити експорт бензину та дизельного пального, збільшити імпорт і дозволити продаж бензину застарілих стандартів Євро-2 та Євро-3.
- Наприкінці серпня російські НПЗ виробляли лише близько 70% бензину, необхідного для внутрішнього ринку. Попри обмеження імпорту та спроби підтримати постачання, дефіцит зберігається.
- За даними Міжнародного енергетичного агентства, за перші вісім місяців 2026 року великі російські НПЗ зазнавали атак українських безпілотників у середньому раз на три дні. Із 32 найбільших заводів ударів уникнули лише п'ять — усі на Далекому Сході або у Східному Сибіру. 20 вересня після чергової атаки повністю зупинив виробництво Московський НПЗ.
3. російська влада готує нове підвищення податків на тлі дефіциту бюджету та зростання витрат на війну.
- Мінфін рф вніс до уряду пакет змін до Податкового кодексу. Податки на відсотки за вкладами, дивіденди, операції з цінними паперами та продаж майна пропонують підвищити до 22%. Зміни можуть зачепити близько 4 млн росіян.
- Для великого бізнесу планують податок на «надприбутки» — 30% для виробників кольорових металів і добрив та 20% для золотодобувних компаній.
- Також пропонується запровадити 22% ПДВ на покупки в іноземних інтернет-магазинах і митний збір за закордонні посилки до €200.
- За проєктом бюджету рф, у 2027–2029 роках дефіцит становитиме близько 2% ВВП щороку, а серед пріоритетів — витрати на оборону та підтримку військових і їхніх сімей.
4. У росії з 1 січня знову підвищать утильзбір на авто.
- Ставки зростуть на 10–20%, а для потужних автомобілів збір сягатиме $47–94 тис. Водночас бюджет рф не виконує план надходжень: за 8 місяців зібрали близько $3,7 млрд — лише 20% річного плану.
- Очікуваний недобір оцінюють у $4,6–5,8 млрд.
- На тлі цього російський авторинок скорочується: у першому півріччі 2026 року продали близько 610 тис. нових авто проти 719 тис. за аналогічний період 2024-го.
5. «Роснефть» забезпечила понад $2 млрд іноземної валюти для платіжної мережі A7, яку російські компанії використовували для міжнародних розрахунків в обхід західних санкцій.
- A7 — платіжна мережа, підтримувана москвою, через яку російські компанії проводили міжнародні платежі після посилення санкцій.
- Пов’язані з «Роснефтью» трейдери були одними з найбільших постачальників валюти для мережі. За даними документів, отриманих FT, трейдери «Роснефти» здійснили 138 переказів у дирхамах на рахунки компаній, пов’язаних із A7. В обмін вони отримували рублі в росії.
- Загалом A7 отримувала експортну виручку в дирхамах від 16 компаній, пов’язаних із «Роснефтью». FT також виявила близько 200 підставних компаній, які використовувалися для міжнародних платежів від імені російських клієнтів.
- За внутрішніми документами A7, у червні 2025 року дві третини сформованих валютних резервів компанії надійшли від структур Coral, а «Роснефть» була одним із ключових джерел валюти.
- Водночас у A7 обговорювали плани «Роснефти» вивільнити $12 млрд, розміщених у юанях. «Роснефть» була повністю внесена до санкційних списків США лише у жовтні 2025 року.
- Документи A7 свідчать, що до цього держнафтокомпанія відігравала значну роль у забезпеченні мережі іноземною валютою для міжнародних розрахунків російських компаній.
6. Велика Британія збереже санкції проти російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, попри рішення ЄС скасувати обмеження щодо них.
- Прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив президенту України Володимиру Зеленському, що не погоджується з рішенням ЄС. Під час зустрічі в Нью-Йорку Бернем також наголосив, що Британія не скасовуватиме санкції проти Усманова та Фрідмана і що союзники України мають продовжувати санкційний тиск на росію.
- ЄС у вівторок продовжив ще на три роки санкції проти майже 3000 російських бізнесменів, політиків та компаній, але водночас виключив із санкційного списку Усманова та Фрідмана.
- Франція наполягала на скасуванні санкцій проти Усманова, а Люксембург — проти Фрідмана.
- Рішення викликало невдоволення серед країн ЄС, які виступають за посилення тиску на росію. Латвія намагалася заблокувати скасування санкцій, але зрештою утрималася під час голосування.
- Для Британії це означає збереження обмежень проти двох російських мільярдерів, тоді як ЄС після продовження загального санкційного режиму вирішив зробити для них виняток.
7. Данська військова розвідка попередила, що росія найближчими місяцями посилить гібридну війну проти країн НАТО.
- За оцінкою розвідки, атаки та диверсії на Заході стануть частішими, а їхні наслідки для країн, які зазнають атак, можуть бути серйознішими, зокрема з ризиком людських жертв.
- У новій оцінці загроз данська розвідка зазначає, що найближчими місяцями росія може активізувати диверсії, операції впливу та інші гібридні атаки проти країн НАТО. Водночас данська розвідка не очікує найближчим часом масштабного прориву росії у війні проти України. Однак вона вважає вкрай малоймовірним, що путін відмовиться від основних цілей війни.
- У звіті також йдеться про низький, але зростаючий ризик обмеженої військової атаки росії на одну або кілька країн НАТО, що межують із росією. Такий сценарій, за оцінкою розвідки, може включати удари далекобійною зброєю по критично важливій інфраструктурі або обмежене введення військ без розпізнавальних знаків.
- Водночас повномасштабне вторгнення росії в країну НАТО данська розвідка вважає вкрай малоймовірним, хоча не виключає такого сценарію повністю.
- Данська розвідка також підтвердила попередню оцінку, згідно з якою росія протягом найближчих двох років може становити реальну загрозу для кількох країн Балтійського регіону. Приблизно через п'ять років, за оцінкою відомства, росія може бути готовою до масштабної війни в Європі.
- Попередження Данії пролунало на тлі посилення уваги європейських країн до російських диверсій, кібератак, порушень повітряного простору та інших гібридних операцій.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
