1. росія фактично ввімкнула «друкарський верстат», щоб латати величезний дефіцит бюджету.
- У державній казні бракує майже 6 трлн рублів, і влада перекриває цю діру за рахунок нових боргів, які потім опосередковано фінансує сам Центральний банк.
- Мінфін штампує ОФЗ — державні облігації — у гігантських обсягах. Банки їх купують, але не за власні гроші: ЦБ щотижня видає їм кредити під ці самі облігації.
- Обсяг таких операцій уже перевищив 2,8 трлн рублів. Фактично це прихована емісія — схема, коли ЦБ фінансує державні витрати, лише робить це «через банки». Така практика розганяє інфляцію і показує, що нормальних джерел грошей у росії більше немає.
- І це не випадковість: на зовнішніх ринках москві позичати вже фактично ніхто не дає. Після вторгнення та санкцій російський суверенний борг токсичний, міжнародні інвестори пішли з ринку, великі фонди й банки не мають права купувати російські папери.
- Тож єдиний шлях — тиснути всередині країни й примушувати банки та держструктури брати все нові й нові ОФЗ.
- По суті, росія входить у період, коли фінансувати війну, оборону і власні витрати можна тільки за рахунок друку грошей та нарощування боргової піраміди. Це підсилює інфляційний тиск і підкреслює, що економіка працює на межі виживання.
2. У третьому кварталі 2025 року росіяни масово кинулися знімати готівку — обсяг грошей у обігу зріс на 659 млрд рублів, що майже в п’ять разів більше, ніж за той самий період минулого року.
- За даними ЦБ рф, стрибок напрямую пов’язаний зі збоєм цифрової інфраструктури та регулярними відключеннями інтернету.
- Регулятор визнав, що населення перестає довіряти безготівковим операціям. Люди намагаються убезпечитися від жорсткішого з 1 вересня банківського контролю, побоюючись блокувань карток і затримок переказів.
- Додатковий страх викликає і те, що з 1 липня до фінансового моніторингу долучилася податкова служба, яка отримала право перевіряти банківські операції громадян у межах боротьби з «ухиленням».
- Різке зростання попиту на готівку відображає поглиблення недовіри до російської фінансової системи, яка стає дедалі більш зарегульованою та вразливою до технічних збоїв.
3. путін «подарував» Китаю $20 млрд, обваливши ціну на російську нафту.
- Китай за два роки зекономив близько $20 млрд завдяки глибоким знижкам на російську нафту. Формально це називають «ефективністю закупівель», але фактично йдеться про масштабну втрату доходів для москви — вимушену плату за політичну залежність від Пекіна.
- росія у 2024 році забезпечила майже 19% китайського енергетичного імпорту на суму близько $100 млрд і стала найбільшим постачальником нафти до КНР з часткою близько 20%. Але така «успішність» стала можливою лише ціною колосальних дисконтов.
- Саме знижки, яких росія змушена надавати після початку війни проти України, і стали джерелом китайської економії. У 2022 році вони сягали пікових 16% до альтернатив із Близького Сходу. До кінця 2023-го знизилися до 5%, але у 2025 році знову почали стрімко зростати: 2,8% у першому кварталі та 6,3% — у другому.
- Після американських санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла» знижки побили дворічні рекорди. Urals у російських портах продавали на $20 дешевше Brent, а знижка на ESPO для Китаю подвоїлась — $9,5 проти $4,2 наприкінці жовтня.
- Фактично путін власноруч фінансує китайську економію: Пекін отримує нафту за демпінговими цінами, тоді як російський бюджет втрачає мільярди — на фоні падіння доходів, санкцій та зростаючого дефіциту.
4. В росії готують антикризовий план порятунку російської залізниці (РЖД), яка стрімко тоне під тягарем боргів, що вже роздулися до 4 трлн рублів.
- Наприкінці листопада на закритій нараді урядовці фактично обговорювали, як «витягувати» компанію з фінансової ями, створеної війною та загальним падінням російської економіки. Ще одна зустріч призначена на грудень — ситуація виглядає настільки критичною, що її розглядають як пріоритетну загрозу.
- Розглядають різні сценарії «порятунку»: підвищення тарифів на вантажоперевезення, нові субсидії, податкові послаблення, а також можливе використання грошей із Фонду нацдобробуту — фактично бюджетну дотацію за рахунок резервів, які кремль зберігав «на чорний день». Також обговорюють обмеження ставок за боргами РЖД до 9% і навіть конвертацію боргів у акції, що означало б передачу частини компанії під контроль держбанків.
- Офіційно ці кроки поки не схвалені, але саме їхня поява у переліку можливих рішень уже демонструє масштаб проблеми. Борг компанії лише за пів року зріс на 700 млрд рублів: із 3,3 трлн до нинішніх 4 трлн.
- Причина такого різкого стрибка незрозуміла — але більшість боргів перед російськими держбанками, що робить ситуацію ще токсичнішою для системи.
- РЖД — один з найбільших роботодавців рф, близько 700 тисяч людей. На тлі війни компанія вже почала економити на персоналі: співробітників центрального офісу просили брати три неоплачувані вихідні щомісяця.
- Так само скорочують витрати й інші великі компанії, що свідчить про системне згортання економічної активності в рф через війну проти України.
- Крах РЖД може стати одним із найгучніших індикаторів глибокої фінансової кризи, яка підступає до російської економіки попри заяви москви про «стабільність».
5. Поставки російської нафти до Індії у грудні обваляться більш ніж удвічі — наслідки санкцій, яких москва намагалася уникнути, нарешті стають відчутними.
- Імпорт може впасти до 600–650 тис. барелів на добу, що стане мінімумом щонайменше за три роки. Для порівняння: у жовтні Індія брала 1,65 млн барелів російської нафти щоденно.
- Нинішнє листопадове «підростання» поставок не змінює тенденції: індійські компанії просто поспіхом поповнювали запаси перед набуттям чинності санкцій США та ЄС.
- У грудні ж ринок різко зміниться. Після введення американських санкцій проти «Роснефти» і «Газпрому» індійські банки посилили контроль настільки, що державні НПЗ фактично перейшли в режим надобережності, уникаючи всього, що може викликати підозри США.
- Якщо прогнози підтвердяться, росія ризикує втратити чверть морських покупців своєї нафти. Її загальний морський експорт у жовтні — середині листопада складав лише 3,36 млн барелів на добу.
- Щоб хоч якось утримати індійських клієнтів, росіяни змушені продавати Urals з дедалі більшими знижками — до 7 доларів нижче Brent, найнижча пропозиція за два роки. Ще до санкцій різниця була вдвічі меншою.
- Падіння поставок накладається на ще одну проблему Кремля — стрімке скорочення доходів від нафти й газу. У листопаді вони, за оцінками, впадуть більш ніж на третину рік до року.
- Бюджетна діра росте, а влада відповідає традиційно: піднімає податки та зрізає невоєнні витрати. російська «енергетична опора» стрімко втрачає стабільність — і дедалі більше нагадує конструкцію, яка тримається виключно на знижках і відчаї продавця.
6. Китайські експортери завищували ціни за товари подвійного призначення.
- Китай за час російської війни проти України фактично почав «обдирати» російський військово-промисловий комплекс, різко підвищивши ціни на високотехнологічні товари, які москва намагається імпортувати попри санкції.
- За даними Інституту розвиваючихся економік Банку Фінляндії (BOFIT), із 2021 по 2024 рік середня вартість китайського експорту до рф товарів, що підпадають під експортний контроль, злетіла на 87%. Це переважно продукція подвійного призначення, яку кремль використовує для виробництва зброї.
- Для інших країн ці ж товари подорожчали лише на 9%, що свідчить: Китай наживається саме на вразливості росії.
- На Заході визнають, що, хоч ідеальний сценарій — повністю відрізати російський ВПК від будь-яких поставок, ситуація, коли Китай майже вдвічі підвищує ціни для москви, теж працює проти російської військової машини.
- Навіть у самій росії визнають, що «дружба без кордонів» існує лише в пропаганді. Китай і Індія користуються слабкістю москви та її санкційною ізоляцією.
7. Індійські банки почали обережно повертатися до обслуговування операцій із російською нафтою, але лише в умовах максимально жорсткого контролю.
- Фінансові установи погоджуються фінансувати угоди тільки тоді, коли продавець не перебуває під санкціями, а сама схема постачання повністю відповідає вимогам США.
- Зараз індійські кредитори вибудували власну систему фільтрації: розрахунки дозволяють лише в дирхамах ОАЕ або китайських юанях, а кожен етап — від походження нафти до історії конкретного танкера — проходить ретельну перевірку.
- НПЗ та банки аналізують не лише судновласників та страховиків, а й попередні порти заходу й можливі зв’язки будь-якого учасника ланцюга з підсанкційними структурами США.
- Повернення імпорту в таких умовах перетворює будь-яке російське постачання на складну та багаторівневу бюрократичну процедуру.
- Будь-яка найменша підозра автоматично означає відмову від угоди — і демонструє, наскільки токсичною стала російська нафта навіть для традиційних покупців.
8. Один з найбільших контейнерних операторів CMA CGM відновлює торгівлю продовольчими вантажами з росією.
- Французька контейнерна компанія CMA CGM вперше з початку російського вторгнення частково відновила перевезення до росії, але лише в мінімальному обсязі й виключно для окремих клієнтів. Компанія дозволила постачання лише продуктів харчування — цитрусових і кави — через свою сингапурську «дочку» CNC, підкресливши, що працює строго в рамках санкцій.
- Фактично це обмежена діяльність, яка не має нічого спільного з поверненням до повноцінної роботи на російському ринку. Таким чином, CMA CGM повторює мінімальний формат, який раніше використовувала швейцарська MSC, що теж залишилася лише з гуманітарними та соціально значущими вантажами.
- Для росії це сигнал не про «повернення міжнародного бізнесу», а про те, що глобальні гравці намагаються триматися на максимально безпечній дистанції, не бажаючи ризикувати під санкційним тиском через роботу з токсичним російським ринком.
9. Єврокомісія оприлюднила роз’яснення щодо санкцій проти російського ЗПГ, і вони виявилися значно жорсткішими, ніж очікували європейські енергокомпанії.
- З 2027 року компаніям з ЄС заборонятиметься імпортувати російський СПГ не лише до Європи, але й у будь-яку третю країну. Фактично ЄС закриває можливість обходу санкцій через реекспорт і ставить хрест на довгострокових схемах закупівель російського газу.
- Це серйозний удар для покупців російського ЗПГ. TotalEnergies розраховувала зберегти контракти на 5 млн тонн газу з «Ямал СПГ», німецька SEFE — на 2,9 млн тонн, іспанська Naturgy — на 2,5 млн тонн. Тепер ці угоди фактично опиняються під загрозою зриву, а компаніям доведеться шукати нові джерела постачань.
- Для росії наслідки ще жорсткіші: НОВАТЕК ризикує втратити мільярдні доходи та стабільні європейські ринки, а замістити ці обсяги в Азії буде складно — інфраструктура та логістика обмежені, а санкційний тиск зростає.
- Окремо ЄС уточнив, що обмеження охоплюють не лише постачання газу, але й будь-які технології, обладнання та послуги, пов’язані з російськими ЗПГ-проєктами.
- Європейським компаніям заборонено інвестувати в нові чи існуючі російські газові потужності, постачати техніку, програмне забезпечення, сервісне обслуговування чи інженерну підтримку.
- Це позбавляє російську індустрію доступу до критично важливих технологій, без яких масштабування та навіть підтримка виробництва стають проблемними.
