1. Через надходження надприбутків від нафтогазової галузі за останні 20 років росія не змогла диверсифікувати свою економіку і орієнтувалася здебільшого на імпортне обладнання.
- У 2021 році дефіцит торговельного балансу по машинах та обладнанню з рештою світу склав 108 млрд дол;
- 2022 року він скоротився до 88 млрд дол (не через імпортозаміщення, а через санкції та економічну кризу).
- Лише 38% компаній змогли замістити підсанкційне обладнання російськими аналогами, 66% використовують китайські аналоги.
- Відповідні значення для запчастин – 63% та 45%, для компонентів – 54% та 53%.
- Залежність від низки західних країн зараз змінюється на більш небезпечну залежність від єдиної східної країни — Китаю.
- Багато в чому росія технічно відстає від Китаю, і без поставок із заходу цей технологічний розрив, ймовірно, збільшуватиметься.
2. З 2000 року росія не змогла наростити фізичні обсяги ненафтогазового експорту.
- У 2022 році санкції, а також ставлення до російських товарів як до токсичних, призвели до скорочення сукупного непаливного експорту на 24 млрд дол., у тому числі до ЄС, США, Великобританії, Японії та Південної Кореї на 19 млрд дол., з яких тільки в ЄС на 11 млрд дол.
- У 2022 році Китай, Індія та Туреччина не змогли компенсувати втрати росією непаливного експорту до країн ОЕСР.
3. Навіть якщо росія зможе у 2023 році зберегти видобуток нафти на максимально можливому рівні, скорочення експорту та видобутку газу та нафтопродуктів призведе до зниження нафтогазового ВВП.
- Ненафтогазовий ВВП знижуватиметься, оскільки зовнішній та внутрішній попит скорочується, і країна стикається з проблемами налагодження альтернативних ланцюжків поставок з-за кордону за прийнятними цінами та дефіциту робочої сили.
4. У жодному з наявних (розроблених після 2022 року) глобальних довгострокових прогнозів до 2050-2060 років експорт нафтопродуктів із росії не перевищує і половини рівня 2021 року; у деяких прогнозах очікується зниження на порядок до 2060 року.
- Можливості компенсувати скорочення експорту нафтопродуктів з росії за рахунок збільшення внутрішнього споживання немає, тому пік видобутку нафти в росії пройдено, і в найближчі десятиліття очікується лише її зниження.
5. 2023 року постачання російського трубопровідного газу може скоротитися вдвічі порівняно з 2021 роком.
- У першому кварталі 2023 року постачання російського газу до ЄС було в 4-7 разів менше, ніж у 2015-2022 роках.
- 2022 року постачання трубопровідного газу з росії (за винятком Білорусі, Казахстану та інших країн СНД) склало 101 млрд м3, тобто скоротилися на 74 млрд м3 порівняно з 2021 роком.
6. Останні клієнти «Газпрому» у Східній Європі домовилися купувати азербайджанський газ.
- Азербайджан підписав Меморандум про взаєморозуміння між операторами газотранспортних систем (ГТС) Болгарії, Румунії, Угорщини, Словаччини та Держнафтокомпанією Азербайджану (SOCAR).
- Найближчим часом Угорщина, що покриває за рахунок рф 85% газових потреб, і Словаччина, на ринку якої «Газпром» займає близько третини, почнуть закуповувати азербайджанський газ.
- Азербайджан планує збільшити географію постачання газу з 6 до як мінімум 10 країн: азербайджанська держкорпорація SOCAR вже постачає газ до Грузії, Туреччини, Греції, Болгарії, Італії.
- Цього року розпочнеться експорт до Румунії.
- До кінця нинішнього року, за умови наявності всіх необхідних з'єднувальних трубопроводів, планується розпочати постачання газу до Угорщини та Словаччини.
7. Енергетичний баланс Європи покращився у плані зниження залежності від імпорту газу.
- Споживання знизилося більш ніж на 67 млрд куб.м за 2022 рік, внутрішнє виробництво зросло на 10 млрд куб.м, тобто потреба в імпорті знизилася на 77 млрд кубів, що стало найістотнішим зниженням в історії за один рік.
8. Санкції призвели до скорочення в 2022 році імпорту обладнання до росії на 25 млрд дол.
- У найближчі роки це зниження може наростати та підривати потенціал економічного зростання та імпортозаміщення в росії.
- Вплив санкцій на інвестиційні товари був відчутний ще 2022 року.
- Частка машин та обладнання у структурі капітальних вкладень у 2022 році знизилася на 3% з рекордних 39,5% у 2021 році.
9. росія забрала у фінської Fortum Oyj та німецької Uniper SE контроль над їхніми компаніями в країні.
- Указ, підписаний путіним дозволяє уряду запровадити "тимчасовий" державний контроль над активами компаній або фізичних осіб з "недружніх" держав, тобто США та інші країни, що запровадили проти рф санкції.
- Федеральне агентство з управління державним майном, яке управлятиме відчуженими активами, заявило, що це не вплине на право власності на них.
- Єдиними активами, зазначеними наразі в додатку, є 83,7% акцій Uniper у ПАТ "Уніпро" та 98,2% акцій Fortum у місцевому ПАТ "Фортум".
- Обидві компанії намагалися продати свої частки після повномасштабного вторгнення рф в Україну, але були заблоковані російським урядом.
10. Казахстан посилює умови фінансових операцій для росіян після попередження США.
- Банки Казахстану посилюють комплаєнс-процедури, комплаєнс-служби та всі обмеження, які накладаються, для запобігання порушення санкцій.
- Зокрема, на використання іноземної валюти у розрахунках, роботу із санкційними особами, включеними до різних списків.
- Слідом за банками про обмеження для російських клієнтів оголосила Казахська фондова біржа: вона відокремить рахунки росіян та білорусів, позбавивши їх можливості проводити операції з валютними інструментами.
11. Десятки російських дипломатів у Північній Європі можуть бути шпигунами під прикриттям.
- Журналісти кількох країн Північної Європи з’ясували, що величезна кількість співробітників російських дипломатичних місій у регіоні, ймовірно, є шпигунами під прикриттям - про це йдеться у матеріалі фінського телерадіомовника Yle.
- Журналісти встановили кілька десятків осіб, які вочевидь є співробітниками Служби зовнішньої розвідки (СЗР), ГРУ або ФСБ, але працювали як нібито персонал дипмісій.
- Джерела у розвідслужбах розповіли, що зазвичай їм доручають другорядні посади, тоді як ключові особи у дипмісіях вкрай рідко можуть бути шпигунами під прикриттям.
12. Росіянам стали частіше відмовляти у шенгенській візі — кількість відмов зросла на 20%.
- Найчастіші причини відмови: туристи не відвідують країну, через яку отримали візу, а також брак коштів на банківських рахунках.
13. Уряд Чехії запровадив санкції проти патріарха кирила.
- Він став першим росіянином, який потрапив до національного списку санкцій країни.
- Міністр закордонних справ Ян Ліпавскі, коментуючи включення патріарха до списку санкцій, заявив, що той виправдовував «російську агресію в Україні» за допомогою своїх проповідей та публічних виступів.
- Крім цього, міністр нагадав, що глава РПЦ вже перебуває у списках санкцій Великобританії, Канади, Литви та України, і що Чехія спирається на рішення цих країн.
- Санкції Чехії мають на увазі заборону на в'їзд у країну та заморожування будь-якого майна.
