1. росія може зіткнутися з хвилею корпоративних банкрутств у 2025 році через високі процентні ставки, які досягли 21%, та інфляцію на рівні 9,5% у 2024 році.
- Частка компаній із ризикованим рівнем боргового навантаження подвоїлася, досягнувши 20% від загального доходу корпоративного сектору.
- Відзначається різке збільшення неплатежів від контрагентів, що зросли до 37% від загального доходу компаній, порівняно з 20% у попередні роки.
- Найбільший мобільний оператор МТС показав падіння чистого прибутку на 88,8% у третьому кварталі через зростання процентних витрат.
- «Російські залізниці» зазнали збільшення витрат на обслуговування боргів на 4 мільярди доларів.
- Частка компаній із рентабельністю оборотного капіталу нижче безризикової ставки зросла до 66%, що стало причиною скорочення інвестицій у виробничі потужності.
- Прогнозується, що інвестиції впадуть до 1,7-2,0% у 2025 році у порівнянні з 7% у 2024 році, що посилює економічний тиск і знижує потенціал зростання економіки країни.
2. російська металургія стикається з серйозними проблемами: виробництво промислових металів різко знижується.
- ММК скоротив випуск сталі на 14% у 2024 році, до 11,95 млн тонн, що стало найгіршим результатом за п'ять років, а виплавка чавуну впала на 4,5%.
- ГМК "Норнікель" відзвітував про зниження виробництва більшості ключових металів, зокрема нікелю на 6% та міді на 12%.
- Основною причиною називають санкції, падіння внутрішнього попиту та скорочення експорту.
- Китай, на який припадає значна частина експорту "Норнікеля", знизив закупівлі російської міді на 19% у 2024 році, а доля росії на китайському ринку скоротилася з 5,6% до 4,2%.
- Експорт сталі також скоротився на 22%, а продажі сталевих труб знизилися вчетверо. Попит на сталь усередині країни впав на 3 млн тонн через високі ставки ЦБ і проблеми будівельного сектору.
- Прогнозується подальше скорочення споживання сталі у 2025 році на 2-3%.
- Якщо ситуація не зміниться, галузь може переглянути інвестиційні плани та скоротити виробництво.
3. Постачання нафти з росії за кордон у 2024 році скоротилися на 2,2%, до 295 млн тонн, демонструючи негативні наслідки санкцій та зниження попиту на російські енергоресурси.
- Відчутне падіння відбулося через зменшення відвантажень по нафтопроводу «Дружба» до Словаччини та Чехії, а також із портів Новоросійськ і Усть-Луга, що обслуговують європейські маршрути.
- Попри це, зростання експорту спостерігалося по «Дружбі» до Угорщини та з порту Козьміно, звідки преміальний сорт ВСТО переважно відправляється до Китаю та Індії.
- Серед найбільших російських нафтових компаній найбільше падіння експорту показала «Татнафта» – на 7,5% (до 7,98 млн тонн).
- Також зменшили постачання за кордон ЛУКОЙЛ (на 6,39%, до 32,5 млн тонн) і «Роснефть» (на 0,71%, до 78,35 млн тонн).
Аналіз ситуації
- Скорочення постачання до Європи свідчить про дедалі сильніший вплив санкцій і переорієнтацію європейських країн на альтернативні джерела енергоресурсів.
- Угорщина, як виняток, продовжує співпрацю через свою залежність від російської нафти, що піддає її критиці з боку інших країн ЄС.
- російські енергокомпанії стикаються з дедалі більшою конкуренцією та скороченням ринків збуту, що вказує на системну деградацію галузі через міжнародну ізоляцію.
- Ці дані підкреслюють, як війна проти України та санкції підривають російську економіку, зменшуючи доходи від ключового джерела прибутків – експорту нафти.
4. У 2024 році прибутки промислових компаній Китаю впали третій рік поспіль, відображаючи зростаючі економічні труднощі країни, які посилюються через нові торговельні загрози з боку адміністрації Дональда Трампа.
- Згідно з даними Національного бюро статистики Китаю (NBS), за рік прибутки промислових підприємств знизилися на 3,3%, після падіння на 2,3% у 2023 році.
Основні тенденції
- У грудні прибутки промисловості зросли на 11%, що виглядає як тимчасовий відскок після падіння на 7,3% у листопаді.
- Заводські ціни продовжували падати другий рік поспіль, негативно впливаючи на рентабельність компаній.
- За видами власності найбільше падіння прибутків відбулося в державних компаніях (-4,6%), за ними йдуть іноземні (-1,7%) і приватні (-0,5%) підприємства.
Системні проблеми
- Китайська економіка постраждала через кризу на ринку нерухомості, слабкий внутрішній попит та низький рівень довіри бізнесу.
- За рік уряд впровадив декілька раундів стимулювання, зокрема програми обміну споживчими товарами, але цього виявилося недостатньо.
- Незбалансованість зростання: промислове виробництво випереджає роздрібні продажі, а рівень безробіття продовжує зростати.
Виклики на міжнародній арені
- У грудні Китайський експорт зріс, адже компанії поспішали відвантажити продукцію через очікування нових тарифів від адміністрації Трампа.
- Президент Трамп вже оголосив про можливе запровадження 10% штрафного мита на китайський імпорт, що загрожує подальшим погіршенням зовнішньої торгівлі Китаю.
- Падіння прибутків навіть попри державні стимули підкреслює уразливість китайської економіки перед обличчям як внутрішніх викликів, так і зростаючого міжнародного тиску.
5. Європейський Союз досягнув угоди щодо продовження санкцій проти росії через її агресію проти України.
- Це рішення було відкладене з грудня через опозицію Угорщини, однак зараз прем’єр-міністр Віктор Орбан відмовився від своєї позиції в обмін на запевнення з боку ЄС щодо енергетичної безпеки.
Ключові моменти
- Рішення Угорщини: Будапешт раніше блокував продовження санкцій, посилаючись на необхідність дочекатися інавгурації Дональда Трампа. Орбан також наголошував на потребі тиску на Україну щодо відновлення транзиту російського газу.
- Заява ЄС: В обмін на згоду Угорщини, Євросоюз надасть запевнення щодо допомоги Україні у відновленні її енергетичної інфраструктури, а також щодо вирішення питань газо- та нафтових поставок.
- Санкції: ЄС вже ухвалив 15 пакетів санкцій проти росії з початку війни, які мають продовжуватися кожні шість місяців за одностайної підтримки всіх членів блоку.
Енергетичні питання
- Зупинка транзиту російського газу: Україна припинила транзит російського газу до Європи після завершення довгострокового контракту 31 грудня. Хоча на цей маршрут припадало лише 5% європейських потреб, Угорщина та Словаччина залишалися залежними від поставок.
- Альтернативи: Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий пропускати газ з Азербайджану через українську територію, що може частково компенсувати втрату російського транзиту.
Перспективи
- Очікується, що Угорщина підпише угоду щодо санкцій на зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі в понеділок.
- Тим часом ЄС вже працює над розробкою наступного пакета санкцій, хоча опозиція Угорщини може знову ускладнити переговори.
6. Угорщина заблокувала спільну заяву ЄС про невизнання виборів у Білорусі.
- Через відсутність підпису Угорщини ЄС не зміг опублікувати спільну заяву 27 своїх членів.
- Натомість голова дипломатії ЄС Кая Каллас та єврокомісар з політики добросусідства та розширення Марта Кос оприлюднили свою заяву.
- У документі наголошувалося, що вибори 26 січня не були «ні вільними, ні справедливими», а білоруський народ «заслуговує на реальний голос у питанні про те, хто керуватиме його країною».
7. Чехія активно підтримує ініціативу обмеження пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні.
- Це питання представники Чехії активно просувають для включення в 16-й пакет антиросійських санкцій.
- Глава МЗС Чехії Ян Ліпавський наголосив, що російські дипломати часто діють як шпигуни під дипломатичним прикриттям, і це всім відомо.
- Пропозиція Чехії передбачає, щоб російські дипломати отримували візи та дозволи на проживання, які обмежували б їхнє пересування лише країною перебування, а не всією Шенгенською зоною.
- Крім того, Чехія виступає за прийом тільки біометричних паспортів, які складніше підробити.
- Підтримка цієї ініціативи зростає: понад десять країн-членів ЄС вже підтримали її, а інші готові долучитися.
- Якщо ініціативу не включать до 16-го пакету санкцій, Чехія наполягатиме на її включенні до наступного.
- Чехія демонструє рішучість у протидії російській агресії, домагаючись посилення тиску на Кремль як на політичному, так і на економічному рівнях.
8. Анкара відновлює дипломатичні зусилля, щоб повернутися до переговорів з ЄС щодо енергетики, прагнучі стати великим постачальником природного газу.
- Ці зусилля збігаються з пошуком країнами ЄС, такими як Угорщина та Словаччина, альтернатив російському газу після завершення угоди про транзит через Україну на початку року.
- «Ми маємо Південний газовий коридор, — заявив посол Туреччини в ЄС. — Він забезпечує 18 мільярдів кубометрів газу, переважно з Азербайджану, і його можна розширити, інтегрувавши з ресурсами Середземномор’я».
- Переговори між Туреччиною та ЄС щодо енергоресурсів були припинені у 2019 році через конфлікт між Анкарою та Кіпром щодо прав на видобуток газу у водах Середземного моря.
- Туреччина також імпортує російський газ через «Турецький потік» — трубопровід, який після припинення угоди між росією та Україною став єдиним шляхом постачання російського газу до Європи.
- Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган прагне зробити країну регіональним «газовим хабом», використовуючи імпорт від сусідів і нарощуючи власний видобуток.
9. Литва та Естонія першими в НАТО погодилися збільшити витрати на оборону до 5% ВВП під тиском адміністрації президента США Дональда Трампа.
- Цей крок демонструє готовність країн Балтії відповідати на нові виклики безпеки, враховуючи їхнє сусідство з росією.
Основні деталі:
- Рішення Литви:Збільшення оборонного бюджету до 5-6% ВВП з наступного року і до 2030 року. Зараз цей показник становить 2,9%.
- Рішення Естонії: Намір виділити 5% ВВП на оборону, що перевищує поточні витрати в 3,7%.
- Тиск США: Трамп наполягає на збільшенні витрат на оборону серед союзників НАТО, прагнучи встановити новий стандарт у 5% ВВП.
- Європейський контекст: Підвищення загального неофіційного орієнтира НАТО з 2% до 3-3,5% обговорюватиметься на саміті в червні.
Виклики фінансування:
- Литва планує фінансувати витрати за рахунок державних позик і європейських оборонних фінансових інструментів.
- Естонія розглядає "скорочення в державному секторі" як можливе джерело фінансування.
- На тлі зростання загроз з боку росії та зміцнення єдності НАТО, країни Балтії посилюють свою обороноздатність. Це також відповідає довгостроковим прагненням США зменшити залежність Альянсу від американського фінансування.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
