1. Генштаб ЗСУ заявив про ураження двох російських заводів, пов’язаних із виробництвом ракетного палива.
- У ніч на 25 вересня українські військові завдали ударів по двох великих хімічних підприємствах росії, які виробляють матеріали та компоненти для ракетного палива.
- У Тульській області було уражено Єфремовський завод синтетичного каучуку. Це один із найбільших виробників синтетичного каучуку в росії та єдиний у країні виробник високомолекулярного поліізобутилену. Цей матеріал використовують для виробництва твердого ракетного палива, а також спеціальних мастил і технічних рідин.
- Другим підприємством став «Воронежсинтезкаучук» у Воронежі, який виробляє синтетичний каучук та інші матеріали для промисловості. За даними Генштабу, обидва заводи залучені до виробництва твердого ракетного палива, зокрема для балістичних ракет комплексу «Іскандер».
- Єфремовський завод уже зазнавав атаки у грудні 2025 року. Тоді влада Тульської області повідомляла про пожежу на підприємстві.
2. У росії з 1 липня 2027 року тарифи на комунальні послуги зростуть у середньому на 11%.
- Мінекономрозвитку рф підвищило прогноз порівняно з травневими планами, коли очікувалося зростання на 8,7%. Ще одне підвищення тарифів відбудеться 1 жовтня 2026 року — у середньому на 9,9%. Таким чином, комунальні платежі зростатимуть два роки поспіль значними темпами.
- Відомство пояснило перегляд прогнозу вищою фактичною та очікуваною інфляцією. Прогноз інфляції в росії на 2026 рік підвищили з 5,2% до 6,8%. На 2027–2029 роки його залишили на рівні 4%. На зростання комунальних тарифів також вплинули нові прогнози щодо цін на газ та електроенергію.
- Зокрема, електроенергія для населення у 2027 році може подорожчати на 14,4%, у 2028 році — на 12,1%, а у 2029 році — на 10,1%. Раніше прогноз становив відповідно 8,6%, 9,1% та 5%.
- У 2027–2029 роках влада також планує додатково включати в тарифи кошти на модернізацію комунальної інфраструктури — по 1,5% щороку від виручки ресурсопостачальних компаній.
- У наступні роки підвищення також буде значним: з 1 липня 2028 року середній тариф планують збільшити на 8,6%, а з 1 липня 2029-го — на 7,6%.
3. росіяни восьмий місяць поспіль виводять гроші з банків у готівку.
- Обсяг готівки в обігу в росії за 1–24 вересня зріс ще на 386,3 млрд рублів. Таким чином, населення восьмий місяць поспіль виводить гроші з банків у готівку, свідчать дані російського Центробанку.
- У серпні обсяг готівки зріс на 434 млрд рублів, у липні — на рекордні цього року 620 млрд. Загалом із лютого по вересень населення вивело з банків у готівку близько 2,9 трлн рублів.
- Центробанк прогнозує, що до кінця року обсяг готівки в обігу може зрости до 3,7 трлн рублів. Водночас банки стикаються зі скороченням коштів на рахунках населення.
- За даними ЦБ, у серпні залишки на рахунках фізичних осіб зменшилися на 107 млрд рублів, або 0,2%. У банківському секторі пов’язують зростання попиту на готівку, зокрема, зі змінами податкових правил.
- З початку року населення щомісяця знімає з депозитів близько 500 млрд рублів.
4. Промисловість росії вперше з 2020 року піде у спад.
- Промисловість росії у 2026 році скоротиться на 0,2% порівняно з минулим роком. Ще у травні Мінекономрозвитку прогнозувало зростання на 0,6%. Це буде перше падіння промислового виробництва з 2020 року, коли через пандемію спад становив 2,9%.
- За січень–серпень промислове виробництво фактично зупинилося — зростання не було. У серпні воно скоротилося на 0,8% у річному вимірі.
- Особливо сильно падає виробництво нафтопродуктів після українських ударів по російських НПЗ. Воно скорочується приблизно на 20% третій місяць поспіль. Через проблеми з переробкою нафтові компанії сьомий місяць поспіль скорочують видобуток.
- За новим прогнозом Мінекономрозвитку, у 2026 році росія видобуде 494 млн тонн нафти. Це буде найнижчий показник за 17 років.
- Проблеми охопили й інші галузі. За січень–серпень виробництво одягу скоротилося на 4,2%, хімічна промисловість — на 3%, металургія — на 5,2%. Виробництво ліфтів впало більш ніж на 20%, вантажних вагонів — більш ніж на 30%.
- Промисловість потерпає від дефіциту працівників, високих ставок за кредитами, проблем із закупівлею та ремонтом обладнання через санкції і перебоїв у логістиці. Окремі підприємства скорочують виробництво або зупиняються через збитки.
5. Російські олігархи шукають спосіб позбутися санкцій ЄС після успіху Усманова та Фрідмана.
- Російські мільярдери вивчають, як Алішер Усманов та Михайло Фрідман домоглися виключення із санкційного списку ЄС. Деякі з них сподіваються використати їхній досвід, аби оскаржити свої санкції.
- Усманов і Фрідман стали одними з найвідоміших росіян, яких ЄС виключив із санкційного режиму. Рішення ухвалили після лобіювання з боку Франції та Люксембургу. Водночас санкції проти інших фігурантів списку продовжили ще на 36 місяців.
- Щонайменше двоє російських бізнесменів планують детально вивчити справу Фрідмана. За словами партнера московської BGP Litigation Сергія Гландіна, інвестиційний арбітраж може стати інструментом тиску на уряди та сприяти виключенню бізнесменів із санкційних списків.
- Фрідман раніше подав проти Люксембургу арбітражний позов приблизно на $16 млрд, стверджуючи, що заморожування його активів порушило інвестиційну угоду.
- Водночас частина російських бізнесменів побоюється, що ситуація може мати зворотний ефект і спровокувати посилення санкцій проти інших компаній, які продовжують працювати в Європі.
6. кремль зобов'язав компанії самостійно забезпечувати захист від атак українських БПЛА.
- російська влада почала перекладати на бізнес дедалі більшу частину витрат на захист промислових підприємств від атак БПЛА. Компанії оплачують розробку власних антидронових систем, оренду військових комплексів ППО та наймають людей для виявлення і знищення безпілотників.
- Деякі підприємства наймають інженерів російських оборонних заводів для створення власних систем захисту та орендують системи ППО у Міноборони або оборонних підприємств.
- За даними WSJ, деякі компанії платять за такі системи щомісяця, поки їх обслуговують військові інструктори. Раніше повідомлялося, що військові комплекси, зокрема «Панцирі», розміщували на підприємствах без оплати з боку бізнесу. П
- опит на антидронові системи різко зріс. За даними системи «Тендерплан», у першому півріччі комерційні компанії публічно розмістили тендерів на засоби захисту від БПЛА на 441,3 млн рублів — у 6,6 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.
- Реальні витрати бізнесу можуть бути вищими, оскільки компанії не зобов'язані розкривати всі такі закупівлі.
- У серпні путін підписав указ, який дозволяє вводити тимчасове управління на об'єктах критичної інфраструктури, якщо їхні власники не виконують вимоги щодо захисту. У вересні він заявив, що раніше підприємства не були зобов'язані витрачати власні кошти на ППО, але тепер такі вимоги з'явилися.
- Таким чином, російський бізнес змушений самостійно оплачувати дедалі дорожчий захист промислових об'єктів від атак БПЛА, тоді як держава прямо покладає на власників відповідальність за безпеку підприємств.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
