1. За підсумками 2025 року зовнішня торгівля росії продовжить скорочуватися, відображаючи поглиблення структурних проблем економіки.
- Експорт може впасти на 4,5% — до 415 млрд доларів, імпорт зменшиться на 3% — до 275 млрд. Такі показники свідчать не про «стабілізацію», а про звуження економічних можливостей країни в умовах санкцій та ізоляції.
- Близько третини російського експорту не знаходить компенсації у вигляді зустрічного імпорту, що означає обмежений доступ до необхідних товарів, обладнання та компонентів. Це підриває здатність економіки до відновлення і модернізації, навіть за наявності валютної виручки.
- Торговельна структура дедалі більше концентрується на одному напрямку. Китай залишається ключовим партнером росії, на який припадає 27% експорту та 45% імпорту.
- Така залежність посилює асиметрію у зовнішній торгівлі та знижує переговорні позиції москви, роблячи її дедалі вразливішою до рішень Пекіна.
- Обмеження імпорту технологій і промислового обладнання вже стримують інвестиційну активність і економічне зростання. Відсутність доступу до сучасних рішень у виробництві, енергетиці та інфраструктурі фіксує відставання російської економіки та зменшує її потенціал на середньострокову перспективу.
2. Майже 40% населення росії перебуває на межі бідності й може дозволити собі лише харчі та базові товари, попри офіційні звіти про «різке скорочення» рівня бідності.
- Значна частина громадян формально не вважається бідною, однак фактично живе в стані постійної фінансової вразливості. Йдеться про 30–40% населення, або приблизно 40–60 млн осіб, яким доходів вистачає лише на їжу та базовий одяг.
- Такий «передбідний» прошарок став масовим і перетворився на системну соціально-економічну проблему, що різко контрастує з офіційною риторикою про зростання добробуту.
- Для значної частини суспільства навіть незначні цінові коливання або зростання обов’язкових витрат стають критичними.
- Фактично економічна модель росії дедалі більше спирається на масове зниження рівня життя, яке не завжди відображається в офіційних показниках. Це обмежує внутрішній попит, посилює соціальну напругу та підкреслює вразливість економіки в умовах війни, санкцій і ізоляції.
3. Іноземні бренди, які зайшли на російський ринок уже після початку повномасштабної війни, почали масово згортати бізнес і залишати країну.
- За підсумками 2025 року притік міжнародних компаній у рф різко скоротився, а відтік — навпаки посилився. За оцінками консалтингової компанії IBC Realty, у 2025 році в росію війшло лише 12 іноземних брендів — удвічі менше, ніж у 2023–2024 роках. Водночас значна частина компаній, які заходили на ринок у період 2023–2024 років, ухвалила рішення про повний вихід.
- Йдеться, зокрема, про великі турецькі fashion-бренди, що відкривали магазини під час короткочасного «турецького буму», але не змогли закріпитися через слабкий попит. Паралельно скорочують свою присутність і бренди, які влада рф просувала як «імпортозаміщення» після відходу західних компаній.
- Мережі магазинів зменшують як нові російські проєкти, що прийшли на зміну міжнародним гігантам, так і окремі європейські ритейлери, які ще залишалися на ринку.
- Ця тенденція пов'язана з погіршенням економічної ситуації в росії, стагнацією споживчого попиту та високою конкуренцією за скорочуваний платоспроможний попит. Додатковим стримувальним фактором для іноземного бізнесу залишаються фінансові та регуляторні обмеження, зокрема складність виведення прибутку з країни.
- Згортання присутності навіть «нових» іноземних брендів свідчить, що російський ринок втрачає привабливість не лише для західних компаній, а й для бізнесу з країн, які раніше намагалися скористатися вакуумом після санкцій.
4. російські експортери змушені масово продавати валютну виручку на внутрішньому ринку навіть після формального скасування обов’язкового нормативу.
- Причина — погіршення фінансових умов усередині країни: залучати рублеву ліквідність через грошовий ринок для компаній стало дорожче, ніж заводити валюту в рф і продавати її на місці. Фактично бізнес продовжує поводитися так, ніби валютні обмеження нікуди не зникли.
- Продаж валюти йде в обсягах, що перевищують колишні регуляторні вимоги, що свідчить про дефіцит доступного фінансування та зростання витрат усередині російської економіки.
- У владі рф визнають, що в разі прискореного ослаблення рубля механізм примусової репатріації та продажу валютної виручки може бути швидко повернутий.
- Це підкреслює крихкість валютної стабільності та залежність курсу від адміністративних інструментів, а не від ринкової довіри.
- Поточна ситуація демонструє структурну проблему: навіть без формальних обмежень російська економіка не здатна нормально функціонувати без постійного притоку валюти та ручного контролю над валютним ринком. Це ще один сигнал про звуження фінансових можливостей бізнесу на тлі санкцій і високих внутрішніх ставок.
5. росія продовжила тимчасову заборону на експорт бензину та низки нафтопродуктів щонайменше до кінця лютого, фактично визнавши хронічні проблеми на внутрішньому паливному ринку.
- Відповідне рішення уряд рф ухвалив на тлі збереження високих цін і вразливості інфраструктури. Обмеження поширюються на всі категорії експортерів, включно з виробниками. Також до 28 лютого продовжено заборону на постачання дизельного пального, суднового палива та інших газойлів до країн, які не мають власного виробництва. Це ще більше звужує експортні можливості російського паливного сектору, який і без того страждає від санкцій та логістичних обмежень.
- москва була змушена запровадити експортні обмеження наприкінці літа після серії атак дронів на нафтопереробні заводи та портову інфраструктуру — від Чорного моря до Балтики. Удари призвели до дефіциту пального в окремих регіонах і різкого зростання внутрішніх цін.
- Попри заяви влади про «стабілізацію», ціни залишаються підвищеними, а ризики для переробки й постачання не зникли. Продовження заборони свідчить про те, що російська влада не здатна одночасно підтримувати експорт і гарантувати стабільність внутрішнього ринку.
- Паливна галузь дедалі більше працює в режимі ручного управління, а експортні обмеження стають вимушеним інструментом латання системних проблем, посилених війною та санкційним тиском.
6. Світові ціни на нафту впевнено рухаються до найбільшого річного падіння за останні п’ять років, посилюючи тиск на російську економіку, яка залишається критично залежною від нафтогазових доходів.
- Наприкінці тижня котирування різко знизилися на тлі очікувань глобального надлишку пропозиції та зменшення геополітичної премії ризику.
- Ф’ючерси на нафту марки Brent опустилися до 61,2 долара за барель, WTI — до 57,3 долара. З початку року ціни втратили близько 18–20%, що робить поточне падіння найглибшим із 2020 року.
- Навіть тимчасові перебої з поставками не змогли розвернути тренд. Вже наступного року світовий ринок зіткнеться з профіцитом майже 4 млн барелів на добу. За таких умов країни-експортери змушені готуватися до тривалого періоду низьких цін і скорочення валютних надходжень.
- Для росії ця ситуація особливо болісна: падіння котирувань накладається на санкційні обмеження, знижені ціни продажу та залежність від обмеженого кола покупців.
- Зменшення доходів від експорту нафти створює додаткові ризики для бюджету рф, фінансування війни та підтримки економіки, яка вже перебуває під тиском санкцій і сповільнення зростання.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
