1. Центробанк росії приховав дані про зовнішню торгівлю: економіка занурюється в інформаційну темряву.
- Центробанк росії з травня припинив публікацію оперативних даних про експорт, імпорт і платіжний баланс. Відтепер статистика публікуватиметься із затримкою у 45 днів, що фактично позбавляє ринок своєчасної інформації про стан зовнішньоекономічної діяльності.
- Рішення ухвалено на тлі постійних ревізій даних, які часто змінювалися на десятки мільярдів доларів і спотворювали реальну картину. Це пов’язують з дедалі глибшою дестабілізацією економіки під тиском санкцій і крахом прозорості в управлінні.
- Скорочення звітності є черговим кроком до фінансової ізоляції росії та унеможливлює об’єктивну оцінку стану її економіки.
2. Ліфтове виробництво в росії обвалилось: попит падає, Китай тисне цінами.
- У першому кварталі 2025 року російські заводи випустили лише 5,4 тис. ліфтів — це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
- Причини падіння — різке скорочення закупівель з боку регіональних фондів капремонту та загальний спад будівельної активності. Додатковий тиск на галузь чинять китайські виробники, які витісняють російські компанії демпінговими цінами.
- В умовах ослабленої економіки та обмеженого фінансування це загрожує подальшим банкрутством підприємств і втратою робочих місць у секторі.
3. рф заробить 233 млрд євро на енергетичному експорті у 2025 році.
- росія отримає близько 233 мільярдів євро доходу від експорту енергоносіїв у 2025 році. При цьому країни Європейського Союзу лише у лютому заплатили Кремлю 2 мільярди євро за нафту, газ та уран — попри триваючу війну проти України.
Ключові факти:
- Мінімум 20 мільярдів євро від усієї суми надходжень у 2025 році росія отримає саме від країн ЄС.
- Це суттєво перевищує витрати Європи на військову допомогу Україні.
- 17-й пакет санкцій ЄС не зачепив великі енергетичні контракти.
- Жодних обмежень на експорт енергоносіїв до Китаю, Індії та Туреччини досі не введено.
- Європа, не зважаючи на риторику, продовжує фінансувати російську воєнну машину за рахунок енергетичних закупівель.
- росія продовжує отримувати сотні мільярдів за рахунок експорту енергоресурсів — навіть від країн, які офіційно засуджують агресію.
- Економічна непослідовність Заходу підриває санкційну політику й послаблює підтримку України.
4. російські алмази йдуть через Гонконг: обхід санкцій триває.
- У квітні 2025 року поставки російських алмазів до Гонконгу зросли до $47 млн, що на 60% більше, ніж у березні. Таким чином, росія піднялася з 8-го на 4-е місце серед найбільших постачальників алмазів у спеціальний адміністративний район КНР.
- Попри санкційний тиск Заходу та міжнародні зусилля обмежити торгівлю російським дорогоцінним камінням, Гонконг продовжує залишатися одним із ключових каналів для обходу обмежень.
- Це ще раз підтверджує, що Китай не лише зберігає, а й нарощує тіньову економічну співпрацю з державою-агресором, забезпечуючи москві валютні надходження в умовах санкційної ізоляції.
- Офіційний діамантовий бойкот від G7 щодо російського каменіння, схоже, не заважає торгівлі там, де санкції або не діють, або свідомо ігноруються.
5. Підсанкційні російські танкери постачають нафту до Індії попри заборони.
- Попри офіційні заяви Індії про недопуск підсанкційних суден, москва продовжує використовувати тіньову флотилію для постачання нафти.
- Нафтоналивне судно «Віктор Тітов», що перебуває під санкціями США з січня, доставило партію російської нафти Sokol із Далекого Сходу, яка в результаті опинилася на нафтопереробному заводі в Джамнагарі, Індія.
- Операція відбулася через складну схему перевалок з судна на судно біля берегів Малайзії. У схемі брали участь також танкери Night Glory та Cordelia Moon, які вже перебувають під санкціями Великої Британії.
- Загалом йдеться про близько 1 мільйон барелів нафти, половина яких – з використанням підсанкційного флоту.
- Попри санкційний тиск Заходу, Індія фактично стає головним каналом збагачення кремля, приймаючи нафту, транспортування якої організовано зухвало та з порушенням міжнародних обмежень.
- Це вкотре демонструє неефективність контролю за дотриманням нафтових санкцій та розмивання позиції глобального Заходу в Азії.
6. Литва продовжує імпортувати російський аміак.
- Відмова Литви від російського газу не зупинила імпорт продукції, що виробляється з нього. Як повідомляє LRT, за останні три роки Литва закупила російського аміаку на суму €157,3 млн.
- Основним імпортером є хімічний гігант Achema, який закуповує аміак у російської компанії «Щекиноазот» з Тульської області. Перевезенням займається LTG Cargo, яка зазначає, що в Євросоюзі відсутні прямі санкції на імпорт аміаку з рф.
- У компанії Achema пояснили, що в Балтійському регіоні немає аміачних терміналів, які дозволили б закуповувати аміак в інших країнах, зокрема в США.
- За даними Департаменту статистики Литви, практично весь імпортований аміак у 2020–2025 роках був російського походження. У 2024 році Литва імпортувала понад 237 тис. тонн аміаку з рф.
- Попри 17 пакетів санкцій ЄС проти росії, критично важливі сектори — зокрема експорт сировини — залишаються майже недоторканими. Це дозволяє кремлю продовжувати отримувати значні прибутки для фінансування війни проти України.
- Зазначимо, що аміак виробляється з природного газу, тому його закупівля опосередковано підтримує російський енергетичний сектор, який є головним джерелом наповнення бюджету рф. Вразливості європейської санкційної політики дозволяють росії зберігати економічні важелі в регіоні та продовжувати агресію.
- Попри політичні заяви, економічна співпраця в окремих галузях триває через лазівки у законодавстві та нестачу альтернативної інфраструктури.
7. США не підтримали пропозицію G7 знизити стелю цін для російської нафти до $45-50 за барель.
- Країни «Великої сімки» шукають способи посилити економічний тиск на росію, і обмеження її нафтових доходів залишається найголовнішим і потенційно потужним інструментом.
- Але США не поспішають його застосовувати: Дональд Трамп раніше заявив, що не хоче застосовувати санкції, нібито щоб не підірвати шанси на досягнення мирної домовленості між росією та Україною.
- На зустрічі міністрів фінансів G7, Канада, яка головує, запропонувала включити в спільну заяву чітке формулювання про посилення цінового обмеження на продаж російської нафти.
- Її підтримали представники Євросоюзу і членів «сімки» — Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії, але в комюніке таке формулювання все ж не було включено через небажання міністра фінансів США Скотта Бессента.
8. Матеріали німецької Knauf використовуються для модернізації баз ядерної зброї в росії.
- Німецький концерн Knauf, попри публічні заяви про вихід з російського ринку, фактично продовжує працювати в росії й забезпечувати будматеріалами об’єкти стратегічного військового значення, зокрема сховища ядерної зброї. Про це йдеться у розслідуванні Der Spiegel, яке проаналізувало використання європейських матеріалів під час реконструкції одних із найбільш секретних військових об’єктів рф.
- Knauf не укладає прямих контрактів із держструктурами, а діє через дочірні компанії, які на 100% належать німецькій штаб-квартирі. У 2024 році Knauf оголосила про плани залишити російський ринок, однак її бренд, логотипи та представники досі активно діють у рф: компанія бере участь у виставках, реєструє нові бренди (щонайменше 20 з 2022 року) і хизується схемами обходу обмежень.
- Таким чином, Knauf де-факто сприяє зміцненню військової інфраструктури росії, що прямо суперечить політиці санкцій і рішенню ЄС про згортання співпраці з агресором.
9. Підтримувана росією хакерська група атакувала структури НАТО та поліцію.
- Група хакерів, яку пов’язують із російськими спецслужбами, зламала комп’ютерні мережі поліції, НАТО та низки державних установ у Європі.
- Хакерське угруповання отримало умовну назву Laundry Bear і діяло приховано, поки його не виявили у вересні 2024 року під час однієї з кібератак, у результаті якої було викрадено конфіденційні дані поліції Нідерландів.
- У заяві Служби розвідки і безпеки Нідерландів йдеться: «Кібератаки на нідерландські установи — частина ширшої міжнародної кампанії, за якою стоїть ця група, імовірно контрольована державними структурами рф».
Цілі Laundry Bear:
- кібершпигунство проти високотехнологічних компаній;
- спроби дістати інформацію про закупівлі, виробництво та поставки західного озброєння Україні;
- атаки на урядові мережі та оборонні відомства країн НАТО.
- росія намагається компенсувати технологічну ізоляцію через санкції, вдаючись до кібершпигунства.
- Це чергове підтвердження гібридної стратегії Кремля — поєднання війни, економічного тиску та кібероперацій проти Заходу.
- Безпекові служби ЄС та НАТО попереджають: активність російських хакерських структур лише зростає, і вона прямо пов’язана з війною проти України
10. У першому кварталі 2025 року Туреччина значно збільшила імпорт російського природного газу.
- Це викликає занепокоєння щодо її енергетичної залежності від росії. Згідно з даними Євростату, обсяг постачання трубопровідного газу з росії до Туреччини зріс на 16,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши 8,8 млрд кубометрів.
- У квітні 2025 року Туреччина імпортувала 1,82 млрд кубометрів газу через трубопроводи «Блакитний потік» та «Турецький потік». Загальний обсяг постачання російського газу до Туреччини, включаючи скраплений природний газ (СПГ), за цей період зріс на 12%.
- У 2024 році росія також збільшила постачання трубопровідного газу до Туреччини на 2,6%, досягнувши понад 21 млрд кубометрів.
- Це зростання імпорту відбувається на тлі рекордного споживання природного газу в Туреччині.
- У першому кварталі 2025 року споживання газу в країні перевищило 21 млрд кубометрів, що є історичним максимумом для періоду січень-березень. Квітень також став рекордним місяцем за споживанням газу, перевищивши 5 млрд кубометрів.
- Залежність Туреччини від російського газу викликає занепокоєння серед міжнародних спостерігачів, особливо з огляду на геополітичну ситуацію та намагання Європейського Союзу зменшити залежність від російських енергоресурсів.
- Збільшення імпорту може посилити вплив москви на Анкару та ускладнити зусилля з диверсифікації енергетичних постачань у регіоні.
11. Німецький банк Sparkasse Hannover заблокував рахунок колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера через побоювання щодо можливих санкцій з боку США.
- Згідно з повідомленнями, банк припинив обробку переказів від оператора газопроводу "Північний потік 2" (Nord Stream 2 AG), де Шредер обіймав посаду голови ради директорів.
- Починаючи з середини 2024 року, Sparkasse Hannover почав відхиляти ці транзакції, висловлюючи занепокоєння щодо потенційних вторинних санкцій з боку США.
- Варто зазначити, що Шредер не включений до жодного санкційного списку, однак його тісні зв'язки з російськими енергетичними компаніями та путіним викликають значну критику як у Німеччині, так і за її межами.
- Цей крок банку відбувся на тлі зростаючого міжнародного тиску та санкцій, пов'язаних із російською агресією проти України, що підкреслює складність та чутливість фінансових операцій, пов'язаних із російськими інтересами в Європі.
