1. російська економіка загрузла у мілітаризації, яка веде країну до фінансової пастки.
- Багаторічні військові витрати остаточно зацементували економіку росії у режимі мобілізації. Кремль перетворив промисловість на конвеєр озброєнь, втягнувши сотні тисяч працівників у виробництво танків, ракет і дронів.
- Це тимчасово стримало падіння ВВП, але створило ще більшу загрозу для фінансів держави, яка вже задихається від санкцій і дефіциту бюджету.
- путін продовжує наполягати на нескінченному нарощуванні армії, хоча витрати на оборону з 2022 по 2024 роки вже сягнули щонайменше 22 трильйонів рублів (понад $260 млрд). Для економіки, що втрачає інвестиції, а банківська система лишається крихкою, такі обсяги стали не підмогою, а новим тягарем.
- Навіть якщо війна в Україні завершиться, росія не зможе зупинити мілітаризацію, адже військовий сектор став для кремля чи не єдиною точкою зростання.
- Це означає, що країна надалі залишатиметься у пастці гонки озброєнь — із роздутими витратами, економічним виснаженням і дедалі глибшою ізоляцією від цивілізованого світу.
2. У росії розпочалося поступове зниження нафтовидобутку, що ставить під загрозу одну з ключових статей доходу бюджету кремля.
- Через санкції та виснаження родовищ у Західному Сибіру, на Уралі та в Поволжі видобуток може впасти щонайменше на 10% до кінця десятиліття.
- москва намагається тримати рівень експорту, але бракує технологій, обладнання та кадрів. Санкції закрили доступ до сучасного програмного забезпечення й бурових установок, а власних виробничих потужностей для їх заміни немає.
- Навіть ті ресурси, які росія намагається завозити через треті країни, обходяться дорожче. Арктичні проєкти, на які Кремль покладає надії, також заблоковані: відсутність танкерів криголамного класу та відмова провідних азійських верфей співпрацювати з рф зривають плани на освоєння нових родовищ. Ситуацію поглиблює кадрова криза: частина фахівців виїхала з країни, інші мобілізовані на війну проти України.
- За підрахунками експертів S&P Global, підтримувати стабільний рівень видобутку стає дедалі складніше й дорожче. «Для російської нафти це по суті довге і поступове прощання», — наголошують аналітики.
- Оскільки третина бюджету рф формується саме з енергетичних доходів, падіння нафтовидобутку неминуче послабить військову економіку Кремля й змусить підвищувати податки, що ще більше вдарить по росіянах.
3. росії не вдалося повернути місце в керівництві Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), яке вона втратила після початку війни проти України.
- На асамблеї організації в Монреалі Москва не отримала достатньої підтримки держав-учасниць. Міністр транспорту США Шон Даффі наголосив, що росія є «найбільш агресивним порушником міжнародних угод і норм» та робить світове авіаційне середовище небезпечнішим. «Як ми можемо допустити, щоб до глобальної організації увійшла країна, яка фактично підвищує ризики для безпеки польотів?» — заявив він.
- ICAO відповідає за встановлення світових стандартів авіаційної безпеки, а її керівний рада відіграє ключову роль у цьому процесі. російська делегація, усвідомивши провал, одразу зажадала «повторного голосування», однак такий крок навряд чи змінить результат.
- Втрата місця в керівному органі ще більше підкреслює міжнародну ізоляцію росії, яка через агресію проти України поступово втрачає доступ до глобальних інституцій.
4. У Брюсселі розглядають юридичний механізм, який дозволить обійти вето Угорщини та спрямувати Україні €140 млрд російських заморожених активів.
- Прем’єр Угорщини Віктор Орбан, відомий своєю проросійською позицією, намагається блокувати ініціативу. Але Єврокомісія вважає, що має підстави ухвалювати рішення не одностайно, а кваліфікованою більшістю, спираючись на попередні заяви всіх лідерів ЄС про необхідність збереження та подальшого використання російських коштів для відшкодування шкоди Україні.
- Більшість країн-членів, зокрема Німеччина, Іспанія, Польща та держави Балтії, активно підтримують план. Опонують лише кілька урядів, зокрема Угорщина та Словаччина, тоді як Бельгія висловлює занепокоєння через ризики для фінансової установи Euroclear, де зберігаються активи.
- Для кремля перспектива конфіскації €140 млрд означає втрату колосальних ресурсів, які могли б підтримати його військову машину.
- Натомість ці кошти підуть на фінансування українського бюджету та оборони, фактично перетворюючи російські резерви на зброю проти самої росії. ЄС планує остаточно розглянути механізм на жовтневому саміті, і якщо він буде затверджений, москва ризикує втратити доступ до найбільших своїх закордонних резервів без жодного шансу їх повернути.
5. Європейський Союз просуває ініціативу створення «стіни з дронів» на східному фланзі для захисту від російської агресії, але Словаччина та Угорщина залишилися поза цим проєктом.
- До коаліції приєдналися сім країн ЄС — Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія та Болгарія. Вони координують зусилля для посилення безпеки повітряного простору, особливо після зростання ризиків із боку кремля.
- У Братиславі таке рішення викликало невдоволення. Заступник спікера парламенту Словаччини Тібор Гашпар, соратник проросійського прем’єра Роберта Фіцо, різко розкритикував план: «Який сенс будувати оборонний бар’єр у Польщі та Румунії, але не в Угорщині та Словаччині? Це схоже на паркан із величезною діркою».
- Фактичне ігнорування Словаччини в оборонному проєкті демонструє недовіру партнерів до її уряду, який дедалі частіше виступає на боці москви й блокує європейські ініціативи. Для кремля ж це означає ще більшу ізоляцію союзників у Європі.
