1. Центробанк рф визнав різке падіння цін на російську нафту, спричинене санкціями.
- У листопаді знижка на Urals зросла до 23% відносно Brent проти 17% у жовтні — після того, як США запровадили блокуючі санкції проти найбільших російських нафтових компаній.
- Раніше, у другому та третьому кварталах, дисконт тримався на рівні близько 15%.
- російська влада продовжує стверджувати, що ситуація нібито «стабілізується», однак реальні показники свідчать про зворотне.
- Попри заяви урядовців, що дисконт «невдовзі скоротиться», ринок демонструє погіршення умов для російської нафти, а санкційний тиск посилюється.
- За розрахунками, доходи російського бюджету від нафти та газу у листопаді 2025 року можуть впасти до 0,52 трлн рублів — це на 0,28 трлн рублів, або 35%, менше ніж у листопаді минулого року.
- Для бюджету, який критично залежить від енергоекспорту, це означає суттєве поглиблення фінансових проблем.
2. У жовтні російські експортери скоротили продаж валютної виручки — до 8,2 млрд доларів, що є одним із найнижчих показників за останні півтора року.
- За даними ринку, з весни фіксується стале зниження: якщо у травні 2024 року продажі перевищували 14,8 млрд доларів, то восени 2025-го обсяги впали майже вдвічі.
- Ключовим чинником є погіршення цінової кон’юнктури для російського експорту. За оцінками Банку росії, у листопаді дисконт Urals до Brent розширився до 23% порівняно з 17% у жовтні.
- На тлі блокувальних санкцій США проти «Роснефти» та «Лукойла» пропит на російську нафту знизився, змушуючи компанії продавати сировину з більшим дисконтом.
- Падіння експортних цін скорочує валютні надходження, що безпосередньо пояснює тривале зниження обсягів продажу валюти на внутрішньому ринку.
- Тенденція свідчить про посилення тиску санкцій на російський нафтовий сектор та зменшення фінансових можливостей режиму.
3. російська лісова промисловість опинилася під загрозою обвалу у 2026 році через посилення санкцій, зміцнення рубля та високу ставку Центробанку.
- В уряді рф визнали, що галузь увійшла в «тренд на погіршення» і за найгіршого сценарію може втратити 20–30% виробництва.
- За даними Мінекономрозвитку, деревообробна галузь уже серед найбільших аутсайдерів: у третьому кварталі випуск продукції зменшився на 4,3%, а в жовтні падіння прискорилося до 7,8%.
- Серед факторів, що штовхають галузь до кризи, він назвав збереження високої ключової ставки, подальший санкційний тиск, зміцнення рубля та втрату залишків експортних ринків через вторинні й третинні санкції.
- Порівняно з 2021 роком експорт російської деревини впав більш ніж на 20% — з $12,5 млрд до $9,8 млрд. Обсяги лісозаготівлі цього року стануть найнижчими за чотири роки — 182 млн кубометрів.
4. Настрої російської промисловості впали до рівня кінця 1990-х — індекс оптимізму обвалився до мінімумів за 25 років.
- Індекс промислового оптимізму в росії в листопаді різко просів до значень кінця 1990-х, свідчать розрахунки Інституту народногосподарського прогнозування РАН.
- За останні 25 років нижчі показники фіксувалися лише на піку криз 2008–2009 років і під час локдауну 2020-го. Підприємства повідомляють про падіння продажів і рекордне погіршення оцінки попиту: 66% заводів назвали попит «нижчим за норму», що відповідає рівням початку 2000-х, коли економіка відходила від дефолту.
- Аналітичні центри, включно з урядовим ЦМАКП, попереджають: промисловість перебуває на межі між стагнацією та скороченням. Зростання тримається лише у військово-промисловому комплексі та секторах, залежних від держзамовлень, тоді як цивільне виробництво падає з початку року.
- Скорочення випуску зафіксовано в 16 із 24 галузей, у тому числі ключових, зазначає Центр стратегічних розробок. За даними ЦМАКП, за рік зменшився випуск трьох чвертей основних видів продукції.
- Бізнес очікує ще складнішого періоду. У великих компаніях попереджають про зниження конкурентоспроможності та втрату експортних можливостей.
5. «АвтоВАЗ» скорочує виробництво та майже удвічі урізає зарплати працівникам через обвал попиту на Lada.
- Найбільший російський автовиробник «АвтоВАЗ» опинився на межі нової кризи: підприємство готується вдвічі скоротити випуск автомобілів і майже вдвічі зменшити зарплати робітникам через різке падіння попиту на Lada.
- Завод працюватиме у режимі жорсткої економії щонайменше до середини 2026 року. На підприємстві скасовують три зміни та переходять на одну. Очікувалося, що режим неповного робочого тижня триватиме лише до кінця року, щоб скоротити надлишкові запаси і вирівняти виробництво під падаючий попит. Однак ситуація виявилася значно гіршою: попит не відновлюється, а складські залишки ростуть.
- Наразі на заводі працюють понад 30 тис. людей, і скорочення виробництва фактично означає новий удар по російській промисловості, яка і без того потерпає через санкції, падіння доходів населення та зростаючу технологічну ізоляцію.
6. Саудівська Аравія готується різко знизити ціни на нафту для азійських покупців у січні — до найнижчого рівня за п’ять років.
- Це посилює тиск на країни ОПЕК+, передусім на росію, яка вже працює в умовах санкційного обмеження та дисконтної торгівлі. Ціна на Arab Light може впасти на 30–40 центів за барель, знизившись до премії лише 60–70 центів до котирувань Оман/Дубай. Це друге поспіль зниження й мінімум із 2021 року.
- Інші саудівські сорти також подешевшають на 30–50 центів. Причина — структурний профіцит на ринку, який посилився після того, як країни ОПЕК+, включно з росією, з квітня по грудень збільшували видобуток на 2,9 млн барелів на добу, попри ослаблення попиту.
- Для москви, яка й так вимушена продавати нафту з дедалі більшим дисконтом через західні санкції, таке падіння цін означає подальше зниження експортних доходів.
- На ринок тиснуть і додаткові позапланові обсяги, зокрема близько 3,9 млн барелів важкої нафти з Кувейту після аварійної зупинки НПЗ Al-Zour. На тлі зниження цін Саудівська Аравія формує ціновий орієнтир для країн Перської затоки, впливаючи на понад 9 млн барелів на добу поставок до Азії.
- Для росії це створює додатковий конкурентний тиск: в умовах санкцій США, ЄС і Великої Британії вона ризикує ще більше втратити частку на ринку та поглибити залежність від продажів за заниженими цінами.
7. У Швеції визнали: місцевий бізнес обходить санкції та постачає продукцію до рф через треті країни.
- Шведська поліція заявила, що існує масштабний непрямий експорт шведських товарів до росії в обхід санкцій ЄС. Згідно з аналізом Шведської торговельної ради, який охоплює період від лютого 2022-го до вересня 2024 року, експорт до країн, що географічно межують або близькі до рф, суттєво зріс, що вказує на транзитні схеми.
- «Попри це, митниця та поліція отримують дуже мало повідомлень про порушення санкцій. Це викликає занепокоєння», — заявив Йохан Гренфорс, керівник Національного оперативного управління поліції та голова шведської міжвідомчої ради з контролю санкцій.
- За даними поліції, зараз триває кілька попередніх розслідувань щодо обходу санкцій.
8. Американські санкції б’ють по російській нафті, але кремль утримується на плаву завдяки Китаю.
- Нові санкції адміністрації Дональда Трампа проти «Роснефти» та «Лукойла» послаблюють російський нафтовий сектор, але поки не здатні завдати кремлю критичного удару.
- Головний фактор — поведінка Китаю, який нині купує майже половину всього російського експорту нафти. Китайські компанії спершу реагують обережно, скорочуючи закупівлі, але досвід минулих років показує: більшість із них швидко повертається до російської нафти, користуючись великими знижками, на які москва змушена йти через санкційний тиск.
- Дефіцит покупців і падіння попиту фактично підштовхують кремль до все більшої залежності від Пекіна. Теоретично Вашингтон має інструменти, які могли б радикально змінити позицію Китаю — передусім загроза відключення великих китайських корпорацій та банків від американської фінансової системи.
- Але адміністрація Трампа уникає такого кроку, побоюючись зруйнувати торговельне перемир’я, поставити під ризик доступ до рідкоземельних матеріалів і загострити відносини з Сі Цзіньпіном.
- У результаті США обмежуються каральними заходами проти другорядних посередників, що лише частково ускладнює роботу російських енергетичних компаній, але не перекриває головний канал фінансування російської військової машини — продаж нафти Китаю.
9. Союзники ЄС тиснуть на Бельгію через податкові доходи від заморожених російських активів.
- Країни ЄС посилили тиск на Бельгію, вимагаючи прозорості щодо використання податків, отриманих від заморожених російських активів на суму 140 млрд євро, що зберігаються у брюссельському Euroclear.
- Це кошти, які мали б працювати на підтримку України, тоді як росія продовжує війну та руйнує українську економіку.
- Європейська комісія пропонує спрямувати ці резерви у вигляді великого репараційного кредиту Києву. Але прем’єр Бельгії Барт де Вевер блокує рішення, заявляючи, що країна ризикує відповідати за повернення коштів, якщо москва колись їх вимагатиме.
- П’ять дипломатів з різних країн ЄС заявили, що Бельгія затягує процес і фактично отримує вигоду через податок на відсоткові прибутки російських активів.
- За їхніми словами, Брюссель також не виконує торішню обіцянку повністю розкривати, як саме ці податкові надходження спрямовуються Україні.
- Бельгія заперечує звинувачення і наполягає, що всі доходи від податку призначені Україні. Але європейські партнери наголошують: поки Берлін, Париж і скандинавські країни збільшують внески на підтримку Києва, саме російські активи в Бельгії залишаються ключовим ресурсом, який міг би значно посилити фінансову стійкість України — і водночас послабити здатність Кремля фінансувати війну.
- Саме непрозорість і повільність ухвалення рішень у Брюсселі викликають дедалі більше невдоволення серед союзників.
