1. російська нафтопереробка зазнає безпрецедентного удару: 28 серпня зупинився Куйбишевський НПЗ «Роснефти» після атаки українських дронів.
- Це вже п’ятий великий завод, який припинив роботу цього місяця. Безпілотники пошкодили обидві установки первинної переробки потужністю по 10 тис. тонн на добу кожна.
- Підприємство мало ключове значення для регіону: торік воно виробило 800 тис. тонн бензину та 1,3 млн тонн дизеля. Тепер ці обсяги вибули з ринку.
- У серпні атаки БПЛА вже вивели з ладу Новокуйбишевський, Саратовський, Волгоградський і Сизранський НПЗ. Раніше половину потужностей зупинив Рязанський завод, а Новошахтинський у Ростовській області горів п’ять днів після влучання.
- Криза в енергетичному секторі загрожує дефіцитом пального на внутрішньому ринку та зниженням експортних надходжень, які критично важливі для російського бюджету. Удари дронів стають одним із найболючіших факторів тиску на російську економіку під час війни.
2. російський «Газпром» відзвітував про зниження чистого прибутку за перше півріччя 2025 року майже на 6% — до 12,2 млрд доларів.
- Виручка компанії скоротилася до 4,99 трлн рублів, що пояснюють падінням світових цін на нафту та зміцненням рубля. Для монополії це вже другий рік підряд із фінансовим тиском: у 2023-му «Газпром» зазнав перших за понад два десятиліття збитків у розмірі близько 7 млрд доларів через різке падіння експорту до Європи.
- Якщо ще у 2021 році російський газ займав 45% у європейському імпорті, то зараз — лише 18%, а частка нафти з росії у ЄС впала з 30% до 3%.
- Європейський Союз чітко заявляє про курс на повну відмову від російських енергоносіїв до 2027 року, що робить фінансові перспективи «Газпрому» ще більш похмурими.
- москва намагається переорієнтувати поставки на Азію, головним чином до Китаю, але тут кремль стикається з жорсткими переговорами: Пекін вимагає знижок і не поспішає погоджувати новий газопровід.
3. Китай фактично поховав амбітний кремлівський проєкт «Сила Сибіру – 2».
- Цей проєкт Москва понад десять років намагається «продати» Пекіну як головний напрямок для переорієнтації російського газу після втрати європейського ринку. Замість будівництва нової труби вартістю $13,6 млрд і потужністю 50 млрд кубометрів щорічно, Китай запропонував обмежитися збільшенням прокачки через уже існуючий газопровід «Сила Сибіру» — максимум на 6 млрд кубометрів (приблизно +15%).
- Причому зробити це вдасться не раніше наступного десятиліття. Причина зриву — традиційна для російсько-китайських відносин: Пекін жорстко відмовляється платити завищену ціну та брати на себе фінансування нового проєкту.
- У результаті «Газпром» змушений погоджуватися навіть на мінімальні поступки — додатковий обсяг у 6 млрд кубів може принести лише близько $1,5 млрд на рік. Для порівняння, європейські покупці платять значно більше: $391 за 1000 кубометрів проти $250, які готовий давати Китай.
- москва опинилася в ситуації, коли втратила прибутковий європейський ринок (ще у 2021 році на нього припадало 45% імпорту ЄС), а замінити його китайським не може — Пекін використовує слабкість росії та диктує свої умови.
4. путін підписав черговий указ про фактичну конфіскацію іноземних активів: цього разу під «временное управление» кремля передані російські заводи французької Air Liquide, одного з найбільших у світі виробників промислових газів.
- Формально активи відійшли компанії «М-Логистика», але в реєстрах значиться одразу кілька фірм із такою назвою, що створює типову для російських рейдерських схем непрозорість.
- Air Liquide працювала в росії з 1989 року, постачаючи гази та обладнання для великих металургійних груп («Євраз», «Северсталь», «Металлоинвест»). Після початку повномасштабної війни проти України компанія вирішила залишити російський ринок і ще у 2022 році передала бізнес місцевому менеджменту. Тепер же контроль остаточно відібрано у французів рішенням кремля. росія знову демонструє, що будь-які іноземні інвестиції в країні перетворюються на заручників політичних рішень Путіна. Подібні експропріації лише посилюють репутацію москви як токсичного та непередбачуваного ринку, де замість правил міжнародного бізнесу діє логіка воєнної економіки й санкційної ізоляції.
5. ЄС виступив із новою жорсткою заявою щодо війни проти України: 26 країн-членів засудили останній ракетний обстріл Києва, прямо вказавши, що росія має «припинити вбивати».
- Документ, оприлюднений верховним комісаром ЄС із зовнішньої політики Кайєю Каллас, наголошує на безрозсудності атак москви та її зневазі до міжнародного права.
- Європейські дипломати підкреслили, що навмисні удари по цивільних і немілітарних об’єктах — це воєнні злочини, і всі командири та виконавці мають бути притягнуті до відповідальності.
- Заява була ухвалена від імені всіх країн ЄС, крім Угорщини, яка традиційно блокує документи з критикою кремля.
- Водночас Брюссель підтвердив намір посилювати підтримку України й пришвидшити підготовку нового пакета санкцій проти росії, що ще більше ускладнить для москви доступ до ресурсів і міжнародної легітимності.
6. ЄС готується нанести новий удар по «тіньовій нафтовій економіці» росії, яка тримається на допомозі Індії та Китаю.
- Париж і Берлін заявили, що будуть наполягати на введенні так званих вторинних санкцій проти компаній з третіх країн, які допомагають кремлю заробляти на нафті та фінансувати війну.
- У спільній заяві президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосили, що «росію можна змусити повернутися до переговорів лише посиленням економічного тиску».
- Йдеться про розширення санкцій не тільки на саму москву, а й на її ключових посередників — індійські нафтопереробні заводи, китайські банки, а також компанії, пов’язані з так званим «тіньовим флотом», який використовується для перевезення російської нафти в обхід обмежень.
- Євросоюз уже включав окремі структури Індії та Китаю в попередні пакети санкцій, але тепер перелік планують суттєво розширити. Під удар можуть потрапити оператори й трейдери, що займаються російською нафтою, власники й керуючі «тіньовими» танкерами, а також міжнародні реєстратори суден, які закривають очі на використання їхніх прапорів у схемах кремля. москва ризикує втратити одну з останніх «кисневих подушок» — можливість легально і напівлегально продавати нафту на азійські ринки через Індію та Китай.
- Для російського бюджету, де понад третина доходів формуються за рахунок енергоресурсів, це означає ще більший фінансовий тиск і падіння валютної виручки.
7. В Ірландії остаточно зачинили низку компаній, які десятиліттями були ключовими посередниками для російських банків і держкорпорацій у залученні мільярдів доларів через випуск облігацій.
- Після вторгнення росії в Україну місцеві директори вийшли зі складу рад директорів, і компанії фактично залишилися без управління, що призвело до їхньої примусової ліквідації.
- Серед них — структура VTB Eurasia, яка ще у 2012 році розмістила облігації на 2,25 млрд доларів для ВТБ; компанія Transregional Capital, що кредитувала Транскапіталбанк, який у 2022 році потрапив під санкції Мінфіну США за допомогу в обході обмежень; а також Sovcom Capital, яка випускала папери для Совкомбанку і мала в обігу до 600 млн доларів.
- Серйозного удару зазнали й російські держгіганти. Ліквідована RZD Capital, що з 2008 року обслуговувала випуски облігацій для РЖД на суму понад 6,7 млрд доларів, частина з яких мала погашатися аж до 2031 року.
- Без «ірландської дочки» залишився і держкорпорація ВЕБ, чия компанія VEB Finance у Дубліні з 2010 року залучила через ринок облігацій близько 30 млрд доларів.
- Фактично росія втратила один із головних фінансових хабів у ЄС, через який роками обходила політичні та регуляторні бар’єри. Це різко ускладнює для кремля доступ до довгострокового західного капіталу й підсилює ізоляцію російського держсектору від глобальних фінансових ринків.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
