"Інколи, «благую вєсть», краще притримати" - Роман Донік

"Інколи, «благую вєсть», краще притримати" - Роман Донік

Я дивлюся не втихає срач з приводу поста Ганна Маляр щодо «швидкої насті» в деяких дописах з приводу «скоріше розповісти всьому світу гарні новини». Вже закидають Маляр, що вона пересмикує, тому що ворог не може дізнаватися що втратив населений пункт з постів блогерів, та журналістів. Насправді може. Я зараз коротенько на пальцях.

1. Зайти в населений пункт, та зачистити населений пункт це різні речі. Можна повісити прапор над магазином а через 15 хвилин відкотитися під натиском контратаки, або вскочити в засідку зразу за цим магазином.

2. Зачистити та втримати населений пункт це теж різні речі. Бо після зачистки починається артилерійський обстріл, а потім спроби контратакувати. І важливіше всього втримати, а не повісити прапор.

3. Між заходом/зачисткою і утриманням потрібен час. Піхоті треба окопатися, треба підвезти Бк, припаси та резерви завести. І тут є два варіанти. 1. робити це тихо, поки ворог дупля не відбив, або робити це під щільним вогнем арти, з трьома орланами в небі та під час спроб контратаки.

4. Наостанок. Втрата населеного пункту, це є пройоб на тактичному рівні. Кілька годин, а інколи і днів, наверх про втрату населеного пункту можуть не доповідати. Бо командна ланка тактичного рівня пробує відбити населений пункт, та придумує собі всякі відмазки. В цей час в звільненому нп працює піхота, сапери та готуються артилеристи щоб нанести ураження при контратаках. В принципі вилка часу є. Іноді доволі суттєва. А коли про «зайшли та звільнили» пише журналіст з великою аудиторією, це тиражують ЗМІ. Всі наші ЗМІ та військових блогерів/волонтерів моніторять навчанні люди. І зразу дзвінок старшому начальнику — «укропи кажуть, що ми втратили населений пункт». В цю мить вилка часу скорочується до хвилин. Старший начальник отримує підтвердження, 5 хвилин лається, обіцяє розстріляти і під трибунал проїбавших командирів, а потім дає приказ і на населений пункт наводиться вся арта в смузі відповідальності цього начальника, яка тільки достає. І перекидаються резерви. Це не завжди так буває. Це поодинокі випадки. Але таке буває. І частіше ніж хотілося б. І це треба розуміти. Тому саме розумне то брати тактичну паузу на 12-24 години. Твоя аудиторія тебе все одне прочитає. І ще. Це не зрада. Це просто помилка.

Але ми всі навчаємось.