"Інколи питають: чому я не люблю людей..." - Дмитро Іванов

"Інколи питають: чому я не люблю людей..." - Дмитро Іванов

Ну, по-перше, не всіх людей, а лише переважну частину. По-друге, лише у нашій країні, бо робити висновки про суспільство інших країн не можу.

Поки є час, поясню.

За своїми переконаннями я є прихильником громадянського суспільства по американському типу з деякими елементами мерітократії та хайнлайнівщини. Я не дуже вірю у національну ідею (хай мене вибачають націоналісти) та не вірю в українську демократію в її сучасному вигляді.

Що таке громадське суспільство у його побутовому сенсі.

Це коли кожен (!!!) громадянин поводить себе так, щоб не заважати іншим.

Тобто, свобода одного завершується там, де починається свобода іншого.

Тобто, поводь себе з людьми так, як хочеш, щоб поводилися з тобою.

Ніби все просто і хтось може сказати, що у нас і зараз так є.

Ні, зараз так не є, тому що цьому заважає наша чудова ментальність.

А згідно нашої чудової ментальності корупція - не злочин, крадіжка "у держави" - не злочин, та й взагалі треба поводитися так, щоб самому було вигідно та зручно і срати на всіх оточуючих, бо "ні найібьош - ні праживьош".

Я не кажу, що така ментальність у кожного в соціумі, але у більшості - нажаль, саме так.

Наша ментальність - це егоцентризм.

Кину машину на перехресті, бо "мені є у магазин нада!" і пофіг, що вона комусь заважає.

Викину сміття на вулиці, бо "а куди мені його нести?!".

Врублю вночі музику на повну, і пофіг на тих сусідів, які хочуть спати, у мене душа свята бажає!

І таких побутових прикладів - тисячі.

Так, я знаю, що у кожному суспільстві є бидлота.

Але не кожне суспільство до цього ставиться толерантно.

Я вже не кажу про якісь громадянські обов'язки та кримінальні моменти.

У нас спокійно спілкуються з людьми, котрі тет-а-тет розповідають, що дають хабарі, що відкосили від армії, що нечесними шляхами робили кар'єру.

Що, неправда?

Ой, я вас прошу!

Завтра ви, наприклад, дізнаєтеся, що ваш друг "купив" дружині водійські права.

А по суті - здійснив злочин.

І що, ви після такого йому руку не подасте і припините спілкування?

Ні.

І ваш друг про це знає, тому навіть і не соромиться свого вчинку.

Продовжувати можна довго, але якщо у двох словах початок громадського суспільства починається з двох правил:

- Не поводь себе як бидло;

- Не толеруй до бидла.

Угу, все так просто.