Слава Україні!
Слава захисникам України та усієї сучасної цивілізації!
(Примітка: для тих, хто читає цей текст будь-якою мовою, крім української: ви читаєте його в автоматичному перекладі, він написаний українською).
* Трамп та його «мирний план».
Обраний президентом США Дональд Трамп, якому до вступу на посаду залишилося 33 дні, влаштував у понеділок у своєму маєтку Мар-а-Лаго у Флориді прес-конференцію для журналістів, на якій приблизно півтори години говорив на різні теми.
Він знову багато брехав про те, що тарифи на імпорт до США, які він запровадить – це будуть податки, які будуть платити в американський бюджет країни-експортери. Ні, це брехня. Трампівськи тарифи – це мито за ввезення імпортованого товару до США. Платити це мито в американський бюджет будуть не Китай, не Канада, не Мексика, не країни ЄС, а покупці відповідного імпортованого товару – американські компанії. А для відшкодування своїх видатків вони будуть закладати це мито у ціну цього імпортного товару, який буде ними продаватись на американському ринку, або у ціну американського товару, для виготовлення якого використовуються імпортні комплектуючі. Тобто кінцевим платником трапмпівських «тарифів» буде американський споживач.
Ну, це таке, повторювати це в котрий раз, напевно, не має сенсу. Але усі, хто голосували за Трампа в очікуванні здійснення його обіцянок про зниження цін насправді відчують на собі суттєве підвищення цін на усі імпортні товари, які підпадуть під його «тарифи».
Трамп говорив і про Україну, і про свій «мирний план». Сказав, що Україна згодна на перемовини. Що він «зателефонує путіну, і той теж погодиться». Що він «виробляє план», і у цьому напрямку «відбуваються певні контакти». Він знову засудив Джо Байдена за надання Україні дозволу завдавати удари американською зброєю по цілях на російській території.
А далі він сказав свою коронну фразу, відому з часів його першого президентства. Коли він не знає, що сказати про те, які рішення він має намір ухвалювати, що він має робити, щоб розв’язати ту чи іншу конкретну проблему, він завжди каже: «Let us see what happens» - «Подивимось, що буде». Саме цю фразу він сказав і цього разу стосовно свого «мирного плану».
А звідси випливає простий висновок. Ніякого плану в нього як не було, так і немає. У нього скоріш за все є впевненість, що в разі його офіційного контакту з путіним, той погодиться чи то на припинення вогню чи то на проведення переговорів з Україно. А якщо не погодиться? А тоді, «Подивимось, що буде».
А чому би це путін мав погоджуватися з Трампом? У путіна є мета, якою він живе уже понад 20 років – знищення України. З того, що говорять і сам Трамп, і його майбутній спецпредставник Кіт Келлог, і інші люди з оточення Трампа, які виступали та виступають з різними версіями «мирних планів», видно, що вони цього не розуміють. А, не розуміючи, продовжують вважати, що це війна за територію кількох областей України (Трамп, до речі, не відповів на запитання, чи повинна буде Україна «піти на територіальні поступки»).
Отже, що буде, якщо путін не погодиться, Трамп наразі не знає. При цьому, як уже доводилося повторювати кілька разів, у нього буде лише два варіанти дій.
Перший - це продовжувати підтримувати Україну, надіслати до Конгресу запит на нові асигнування на допомогу Україні та допомагати Україні завдавати таких втрат агресору, щоб той був вимушений визнати, що його мрія про знищення України нездійснена.
Другий варіант – це припинити підтримку України, заявити, що це європейська справа, що США не можуть довічно «виписувати відкритий чек». Він ще може додати, що він «намагався», але Джо Байден та його адміністрація все зіпсували настільки, що він нічого зробити не може, а тому має зосередитися на тому, щоб «робити Америку великою знову». А Україною нехай займається Європа.
Не існує ніяких інших варіантів. Окрім, хіба що, того, про який сказав Віталій Портников у подкасті Радіо Свобода «Діалоги з Портниковим» у вівторок. Варіант, за якого путін може погодитися на припинення вогню з тим, щоб в Україні пройшли вибори, на яких, як може сподіватися путін переможе «партія миру» (путін буде робити для цього усе можливе), яка буде зручною для Трампа, і буде зброєю у руках путіна. Як це відбувається, до речі, можна подивитися на прикладі Грузії. А зручною для Трампа, зрозуміло, чому – тому що це дозволило би йому принаймні частково здійснити свою мрію «бути таким як путін» та будувати дружні стосунки з путіним, про які він мріяв протягом усього свого першого президентського терміну.
Відверто кажучи, дивує, скільки в Україні надій покладається на Трампа. На підставі чого?
Як правило, називаються наступні три «основи» таких сподівань.
- «Але ж Джавеліни дав!»
Восени 2018 року Трамп схвалив продаж Україні 210 ракет «Джавелін» та 37 пускових установок (дві за них учбові) до них на $47 мільйонів з умовю, що Україна не буде використовувати їх на полі бою. Лише після багатьох суперечок Трамп погодився надати цю зброю у вигляді «гранту» - аргументом для нього було те, що тоді Україна захоче купити більше Джавелінів.
У багатьох американських джерелах зазначалося, що Трамп був проти надання Україні цієї зброї, хоча його переконували міністр оброни Меттіс, його радники з національної безпеки Макмастер та Болтон, держсекретарі Тілерсон на Помпео. Він кінець кінцем погодився, головним чином, щоб відволікти увагу від розслідування зв’яків свого передвиборчого штабу з російськими представниками, яке проводив спецпрокурор Роберт Мюллер та яке було в центрі постійної уваги в США.
Коли восени 2019 року вибухнув скандал у зв’зку із зупинкою Трампом допомоги Україні, схваленої Конгресом та у зв’язку з цим розпочинався перший імпічмент Трампа, він терміново погодився відновити допомогу, намагаючись уникнути імпічменту. До допомоги тоді було включено ще дві пускові установки «Джавелін» та 150 ракет.
Тобто, загалом Україна отримала від США за Трампа 360 ракет та 39 пускових установок Джавелін.
Для довідки та порівняння: починаючи з серпня 2021 року і до сьогоднішнього дня адміністрація Джо Байдена надала Україні (саме надала – за рахунок американського бюджету, за гроші американських платників податків) понад 10 тисяч Джавелінів.
- «Але ж санкції проти ПП2 запровадив!».
Це відверта маніпуляція, а по суті дезінформація. За часів роботи адміністрації Трампа санкції проти «північного потоку-2» були запроваджені Держдепартаментом в останні три тижні роботи цієї адміністрації – у січні 2021 року, коли ПП2 був добудований уже на 93%. Ці санкції адміністрація була зобов’язана запровадити згідно Закону про оборонний бюджет США на 2021 рік, на який Трамп наклав вето. Це вето було подолано Конгресом, який був змушений для цього зібратися спеціально 1 січня 2021 року.
Санкції проти будівників ПП2 та проти «турецького потоку» передбачалися також Законом США про європейську енергобезпеку від 20 грудня 2019 року, який знову-таки ініціював та схвалив Конгрес. Цей закон Трамп підписав. Схвалення цього закону змусило усіх неросійських учасників будівництва ПП2 вийти з проєкту через те, що вони злякалися американських санкцій. Але ПП2 продовжував будуватися російськими силами. Для того, щоб запровадити санкції проти них, знадобилося включити їх у закон про оборонний бюджет на 2021 рік, про який йшлося вище.
- «Але ж примусив ледачих європейців платити їхні внески до НАТО!».
Усі країни члени НАТО з року в рік формують бюджет НАТО, який підтримує роботу координаційних структур Альянсу у Брюсселі. Нікого примушувати робити це не було ніякої потреби. Мова йде насправді не про бюджет НАТО, а про рішення саміту НАТО від 2014 року, що до кінця 2024 року кожна країна НАТО має збільшити свій власний оборонний бюджет так, щоб витрачати на свою оборону не менше 2% свого ВВП. Трамп до ухвалення цього рішення не мав ніякого стосунку, бо у 2014 році був приватною особою.
Для довідки. У 2014 році лише 9 країн НАТО витрачали на оборону не менше 2% ВВП. Зараз таких країн 23. Ще 9 країн знаходяться на шляху до того, щоб виконати відповідне рішення.
У тому, що сьогоднішня ситуація у світі вимагає від країн НАТО збільшувати видатки на оборону, при чому значно збільшувати, немає абсолютно ніякого сумніву. І усе більше голосів про те, що 2% - це мало, що треба більше. Але ж це не «внески до НАТО», не плата США за захист, як це трактує Трамп.
З цього всього випливає одна проста річ. Не можна створювати собі кумирів. Щоб щось від когось очікувати, треба принаймні базуватися на попередньому досвіді, на фактах, а не на фантазіях.
Опинившись 20 січня в Овальному кабінеті, Трамп незабаром переконається, що варіантів у нього лише два. Про них йшлося вище. Той третій варіант, про який теж йшлося вище, означав би насправді приниження США. Означав би те, про що Дональду Трампу казала Камала Гарріс під час дебатів: «путін з’їсть вас на ланч». Хоча насправді, й другий варіант, про який йшлося вище, означає те ж саме.
* Прес-секретарі Держдепартаменту та Пентагону відмовилися коментувати ліквідацію російського генерала-головоріза у Москві, заявивши, що США не мали ніякої інформації про планування такої операції, а генерал Кірілов керував застосуванням хімічної зброї проти України. Водночас, американські новинні телеканали та газети на перших шпальтах повідомили про цю ліквідацію, показавши відео. Усі неофіційні коментатори дуже схвально оцінили операцію проти військового злочинця.
Дякую усім, хто прочитав.
Українські Друзі, обіймаю та люблю вас усіх. Бережіть один одного, дуже вас прошу.
Україна є і буде завжди.
А зло буде переможене та покаране. І це неодмінно.
