"Обструкція, або хуже ж нє будєт" - Віктор Бобиренко

"Обструкція, або хуже ж нє будєт" - Віктор Бобиренко

Один веселий римлянин на ім’я Марк Порцій Катон апробував геніальний метод. Демократія Риму з повагою відносилась до слова, не стикалася з словоблудієм українських політиків. Одним словом, спочатку везло їм. Тому регламент Сенату не передбачав такої позиції, як обмеження оратора у виступі.
І щоб не допустити голосування по можливості заочного балотування для Цезаря – Катон як вранці взяв слово, так до кінця засідання і говорив.
Вже потім, у Штатах, метод розширили. Тепер стали вносити поправки у законопроекти та безжально довго їх обговорювати.
Метод стали називати обструкцією. Простіше – забалакуванням.
Головною подією українського тижня стало якраз перенесення обговорення земельного закону в режим обструкції: довгого і нудного обговорення кожної із понад 4 тисяч поправок.
Ясно, що 90% поправок фейкові (а типу ніхто не знає, що у нас і мінімум 50% депутатів – фейкові).
Це, до речі, яскраве свідчення того, що Ігор Валерійович Коломойський втрачає позиції при дворі Найвеличнішого. Якби рішення стосовно закону про землю приймав Коломойський, то закон не прийняли б зовсім.
Але якби якесь важливе рішення приймалося б при головнокомандуванні Коломойського, то ми б мали масовий підкуп, нажим, ігнорування регламенту і прийняття закону за одну ніч.
І те, що влада погодилася на довгий шлях пустопорожніх бла-бла – свідчить про те, що у даному забігу перемогла умовна партія миру. Красунчик, розумник, хлопець, який виглядає інтелігентно Дмитро Разумков переконав іти по довгому колу. Зате закон у кінці довгого шляху буде легітимним. Не в очах суспільства, бо хто у нас зважає на піпл, якому покажуть правильну картинку і скажуть «ось так воно було», не на середовище експертів, бо кому потрібна думка нудних мізантропів, які пішли від людей у світ цифр і тверджень. Головне, щоб закон був легітимним у очах колективного Заходу. Щоб МВФ повірив і дав грошей у квітні. Хоча, вони потрібні нам уже зараз.
За цим усім якось потускніло справжнє. Ну, там нам що впарювали тиждень? Із позапарламентського топ тема: бабуля з Кропивницького, її Шарік і Шаріков/Грабар від Слуг.
У публічній площині піпл радували заявами, що ось депів уже буде не 450, а 300. І забули пояснити, що це перше голосування. А взагалі-то потрібно 300 голосів. І їх за цей закон нема.
Зате нам забули сказати про справжні новини. Що Ахметов всунув свого ставленика Шмигаля міністром розвитку територій. Що Пінчук просунув на Укрзалізницю свого – Желько Марчека.
Що комітет підтримав «Антиколомойський законопроект», що мав би унеможливлювати повернення ПриватБанку колишнім власникам. І там у словосполученні «казніть нєльзя памілавать» переставили кому. Коломойський в васхіщенії. МВФ у шоці: як так можна? А наші з непідробленим здивуванням: а шо не так?
А не так друзі те, що усі олігархи тримали минулого тижня по ніщячку. А ви тільки платіжки із збільшеними тарифами. Бо хуже ж нє будєт, да?

Віктор Бобиренко